Вірменське кладовище: відмінності між версіями

Матеріал з Аккерманіка
 
(Не показані 16 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Карта Вірменського та Грецького цвинтарів (1942).jpg|міні|праворуч|200 px|Нагорі — [[Грецьке кладовище]] на [[Вулиця Шабська|Шабській]], знизу — Вірменське. Карта 1942 року]]
{{Інфобокс|
[[Файл:Карта Вірменського та Грецького цвинтарів (1942).jpg|міні|праворуч|300px|Нагорі — [[Грецьке кладовище]] на [[Вулиця Шабська|Шабській]], знизу — Вірменське. Карта 1942 року]]
}}
'''Вірменське кладовище''' — колишнє [[Вірмени у Білгороді-Дністровському|вірменське]] кладовище в [[Білгород-Дністровський|Білгороді-Дністровському]], що існувало з кінця XIX століття до [[1980|1980 року]] на [[Вулиця Шабська|Шабській вулиці]].
'''Вірменське кладовище''' — колишнє [[Вірмени у Білгороді-Дністровському|вірменське]] кладовище в [[Білгород-Дністровський|Білгороді-Дністровському]], що існувало з кінця XIX століття до [[1980|1980 року]] на [[Вулиця Шабська|Шабській вулиці]].


== Історія ==
== Історія ==
Від XV століття в [[Аккерман|Аккермані]] проживала значна [[Вірмени у Білгороді-Дністровському|колонія вірменів]]<ref>{{Cite web|url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Virmenski_kolonii|назва=Вірменські колонії в Україні 16–18 століть|автор=Дашкевич Я. Р.|дата=2003|дата-доступу=20 травня 2021|видавець=Інститут історії України НАН України}}</ref>. До кінця XVIII століття вірменське кладовище знаходилося в межах [[Вірменська церква|Вірменської церкві]], проте з часом виникла потреба в окремому цвинтарі. На початку XIX століття було створене нове вірменське кладовище біля [[Вулиця Шабська|Шабської дороги]] недалеко від [[Грецьке кладовище|Грецького кладовища]]<ref name=":0">{{Cite web|url=https://www.facebook.com/groups/StaryiAkkerman/permalink/1104051169792548/|автор=Олексій Пермінов|назва=Армянское кладбище|видавець=Старый Аккерман|дата=9 липня 2019|дата-доступу=20 травня 2021}}</ref>.
Від XV століття в [[Аккерман|Аккермані]] проживала значна [[Вірмени у Білгороді-Дністровському|колонія вірменів]]<ref>{{Cite web|url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Virmenski_kolonii|назва=Вірменські колонії в Україні 16–18 століть|автор=Дашкевич Я. Р.|дата=2003|дата-доступу=20 травня 2021|видавець=Інститут історії України НАН України}}</ref>. До кінця XVIII століття вірменське кладовище знаходилося в межах [[Вірменська церква|Вірменської церкві]], проте з часом виникла потреба в окремому цвинтарі. На початку XIX століття було створене нове вірменське кладовище біля [[Вулиця Шабська|Шабської дороги]] недалеко від [[Грецьке кладовище|Грецького цвинтаря]]<ref name=":0">{{Cite web|url=https://www.facebook.com/groups/StaryiAkkerman/permalink/1104051169792548/|автор=Олексій Пермінов|назва=Армянское кладбище|видавець=Старый Аккерман|дата=9 липня 2019|дата-доступу=20 травня 2021}}</ref>.


За кладовищем, ближче до [[Шабо]], знаходилася приватна бійня зі шкіряним виробництвом, на базі якої комуністи згодом створили [[Білгород-Дністровський м'ясокомбінат|м'ясокомбінат]]. З іншої сторони Вірменського кладовища [[1854|1854 року]] створили військовий цвинтар: на ньому під час Кримської війни ховали нижніх чинів, померлих від ран у [[Олександрівські казарми|Олександрівських казармах]], які тоді функціонували військовим госпіталем. На ньому ж хоронили солдатів, померлих у Першій світовій війні. За румунської влади на цій дільниці створили Кладовище Героїв<ref name=":0" />.
За кладовищем, ближче до [[Шабо]], знаходилася приватна бійня зі шкіряним виробництвом. З іншої сторони Вірменського кладовища [[1854|1854 року]] створили військовий цвинтар: на ньому під час Кримської війни ховали нижніх чинів, померлих від ран у [[Олександрівські казарми|Олександрівських казармах]], які тоді функціонували військовим госпіталем. На ньому ж хоронили солдатів, померлих у Першій світовій війні. За румунської влади на цій дільниці створили Кладовище Героїв<ref name=":0" />.


На Вірменському цвинтарі ховали і простих ремісників, і відомих містян. Так, тут були поховані відомі в Аккермані родини Попових, [[Асвадурови|Асвадурових]], Єремеєвих, Бозаджогло, Оханових, Куруногло, Мерджанових та Саркізових. [[1929|1929 року]] на цвинтарі збудували усипальницю богатого купця Маркоса Аствацатурянца (Марка Асвадурова) за проєктом відомого французького архітектора вірменського походження Левона Нафіляна<ref name=":0" />.
На Вірменському цвинтарі ховали і простих ремісників, і відомих містян. Так, тут були поховані відомі в Аккермані родини Попових, [[Асвадурови|Асвадурових]], Єремеєвих, Бозаджогло, Оханових, Куруногло, Мерджанових та Саркізових. [[1929|1929 року]] на цвинтарі збудували усипальницю багатого купця [[Асвадуров Марк Семенович|Маркоса Аствацатурянца (Марка Асвадурова)]] за проєктом відомого французького архітектора вірменського походження Левона Нафіляна<ref name=":0" />.


Після Другої світової війни за радянської влади кладовище закинули, а [[1980|1980 року]] по-мародерськи розграбували та побудували на ньому гуртожиток м’ясокомбінату<ref>{{Cite web|url=https://topor.od.ua/stranits-istorii-asvadurov-i-akkerman/|назва=Страницы истории: Асвадуровы и Аккерман|дата=16 травня 2016|автор=Володимир Воротнюк|видавець=Топор|дата-доступу=20 травня 2021}}</ref>.
[[1941|1941 року]] на Вірменському цвинтарі ховали [[Розстріл євреїв у Аккермані|євреїв, яких розстріляли румуни]] на місці біля [[Білгород-Дністровський порт|сучасного порта]]<ref name=":0" />.
 
Після Другої світової війни за совєтської влади кладовище закинули, а [[1980|1980 року]] по-мародерськи [[Злочини СРСР в Аккермані|розграбували]] та побудували на його місці гуртожиток м’ясокомбінату<ref>{{Cite web|url=https://topor.od.ua/stranits-istorii-asvadurov-i-akkerman/|назва=Страницы истории: Асвадуровы и Аккерман|дата=16 травня 2016|автор=Володимир Воротнюк|видавець=Топор|дата-доступу=20 травня 2021}}</ref>.


== Галерея ==
== Галерея ==
<gallery mode="packed" heights="160">
<gallery mode="packed" heights="300">
В'їзд на Вірменське кладовище.jpg|В'їзд на Вірменське кладовище, праворуч лежить дорога на [[Шабо]]
В'їзд на Вірменське кладовище.jpg|В'їзд на Вірменське кладовище, праворуч лежить дорога на [[Шабо]]
Усипальниця родини Асвадурових.jpg|Усипальниця [[Асвадурови|родини Асвадурових]]. Архітектор — Нафілян
Усипальниця родини Асвадурових.jpg|Усипальниця [[Асвадурови|родини Асвадурових]]. Архітектор — Нафілян
Рядок 19: Рядок 23:
== Примітки ==
== Примітки ==
{{Примітки}}
{{Примітки}}
[[Категорія:Кладовища в Білгороді-Дністровському]]
[[Категорія:Вірменська громада Білгорода-Дністровського]]

Поточна версія на 22:52, 16 січня 2024

Нагорі — Грецьке кладовище на Шабській, знизу — Вірменське. Карта 1942 року

Вірменське кладовище — колишнє вірменське кладовище в Білгороді-Дністровському, що існувало з кінця XIX століття до 1980 року на Шабській вулиці.

Історія

Від XV століття в Аккермані проживала значна колонія вірменів[1]. До кінця XVIII століття вірменське кладовище знаходилося в межах Вірменської церкві, проте з часом виникла потреба в окремому цвинтарі. На початку XIX століття було створене нове вірменське кладовище біля Шабської дороги недалеко від Грецького цвинтаря[2].

За кладовищем, ближче до Шабо, знаходилася приватна бійня зі шкіряним виробництвом. З іншої сторони Вірменського кладовища 1854 року створили військовий цвинтар: на ньому під час Кримської війни ховали нижніх чинів, померлих від ран у Олександрівських казармах, які тоді функціонували військовим госпіталем. На ньому ж хоронили солдатів, померлих у Першій світовій війні. За румунської влади на цій дільниці створили Кладовище Героїв[2].

На Вірменському цвинтарі ховали і простих ремісників, і відомих містян. Так, тут були поховані відомі в Аккермані родини Попових, Асвадурових, Єремеєвих, Бозаджогло, Оханових, Куруногло, Мерджанових та Саркізових. 1929 року на цвинтарі збудували усипальницю багатого купця Маркоса Аствацатурянца (Марка Асвадурова) за проєктом відомого французького архітектора вірменського походження Левона Нафіляна[2].

1941 року на Вірменському цвинтарі ховали євреїв, яких розстріляли румуни на місці біля сучасного порта[2].

Після Другої світової війни за совєтської влади кладовище закинули, а 1980 року по-мародерськи розграбували та побудували на його місці гуртожиток м’ясокомбінату[3].

Галерея

Примітки

  1. Дашкевич Я. Р.: Вірменські колонії в Україні 16–18 століть, Інститут історії України НАН України, 2003, переглянуто 20 травня 2021
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 Олексій Пермінов: Армянское кладбище, Старый Аккерман, 9 липня 2019, переглянуто 20 травня 2021
  3. Володимир Воротнюк: Страницы истории: Асвадуровы и Аккерман, Топор, 16 травня 2016, переглянуто 20 травня 2021