Галин Мартирій Андрійович: відмінності між версіями

	Ім'я Мартирій Андрійович Галин
	Народився 1890 ; с. Гура Роша (тепер Козацьке)
	Помер 1943 ; Бессарабія
	Національність українець
	Діяльність хірург, громадський діяч

Версія за 20:18, 5 червня 2023

Мартирій Андрійович Галин (14 квітня 1858, с. Гура Роша (тепер Козацьке) — † 1943) — член товариства «Просвіта» в Аккермані, один із засновників Українського наукового товариства; автор перших наукових хірургічних праць, опублікованих українською мовою, та перших українських словників медичної термінології.

Життєпис

Ранні роки та освіта

Народився Мартирій Андрійович Галин (до 1920 року підписувався як «Галін») 14 квітня 1858 року в сім'ї православного священика. 1882 року закінчив курс у Новоросійському університеті (Одеса) та отримав ступень «кандидата природничих наук»^[1].

1886 року закінчив Імператорську військово-медичну академію (Росія), де під час навчання написав дві роботи, які конференція академії відзначила золотими медалями: «Качественное и количественое определение пищи, употребляемой крестьянами сел: Гура Роши и Староказачьего Аккерманского уезда, Бессарабской губернии» і «О всасивании грануляционніми поверхностями»^[1].

Початок кар'єри

З 1886 року проходив військову службу у Києві, зокрема у Київському військовому госпіталі. Ріс у чинах: 1891 року отримав чин Колезького асесора, 1883-го — надвірного радника, 1896-го — колезького радника^[1].

1896 року Мартирія призначили старшим ординатором Київського військового госпіталю, а у вересні 1899 року відрядили на навчання у Франція та Німеччину^[1].

Відрядження в Китай

1900 року його відрядили на Далекий Схід, де він взяв участь в медичному забезпеченні експедиційних військ Російської імперії під час придушення «боксерського» повстання в Китаї. 6 серпня 1900 року Мартирія Андрійовича назначили корпусним лікарем 1-го Сибірського армійського корпусу та залишили на посаді консультанта Київського військового госпіталю^[1].

Він активно брав участь у медичних операціях і виказався відзнаками за свою службу, отримавши орден святого Станіслава 2-го ступеню та срібну медаль «За похід в Китай»^[1].

Українське наукове товариство

1907 року відбулося перше зібрання Українського наукового товариства, завданням якого було «допомагати розробленю і популяризації українською мовою різних галузей науки». Його головою обрали Михайла Грушевськлого. Серед перших 16 членів УНТ — відомих українських вчених — був і Мартирій Галин. Згодом він очолив окрему медичну секцію УНТ.

Під керівництвом М. Галина медична секція проводила засідання, на яких доповідали провідні учені-медики. Доповіді на засіданнях секції виголошували українською мовою, а частину з них публікували в «Збірнику медичної секції УНТ в Києві». Протягом 1908 року секція провела 10 засідань, на яких було розглянуто ряд наукових робіт^[2].

Медичні словники

Окрім активної участі в роботі медичної секції УНТ, Мартирій Галин працював над українською медичною термінологією та склав термінологічний словник. Його робота у цьому напрямку була визнана значущою, і 1918 року фрагменти його словника «Українська медична термінологія» опублікували в українському науково-медичному журналі «Українські медичні вісті»^[2].

1920 року в Києві випустили «Російсько-Український медичний словник» М. Галина, а 1926 року в Празі (Чехія) — «Медичний латинсько-український словник», за підтримки Спілки українських лікарів^[2].

Українські визвольні змагання

1918 року, після приходу Павла Скоропадського до влади, М. А. Галин отримав посаду корпусного лікаря 4-го Київського корпусу. У цей самий час йому доручили створити та очолити комісію з реорганізації Київського військового госпіталю в Український військово-медичний інститут. Однак, коли Директорія УНР прийшла до влади, діяльність комісії зупинили^[1].

Був керівником Термінологічної комісії Міністерства народного здоров'я та опікування та генерал-хорунжим санітарної служби Української Армії^[2].

В Аккермані

1920 року Мартирій Андрійович повернувся на рідну Бессарабію та оселився в Аккермані. Тут він брав участь у культурно-національній діяльності, працював в товаристві «Просвіта»^[1].

1929 року перебував у Галаці, де працював над статтею «Могила гетьмана Мазепи» для тижневика «Тризуб» (опублікована у № 18 за 1930 рік)^[3].

1932 року разом із українцями міста Аккермана привітав із 20-річчям організацію «Пласт» у Празі^[4].

Привітання організації «Пласт»

Із 1933 року був членом-кореспондентом Українського лікарського товариства у Львові, публікувався у виданнях Українського наукового Інституту у Берліні. В 1930-х роках у виданні Українського воєнно-історичного товариства у Польщі — журналі «За державність» — вийшли його спомини «Спостереження й враження військового лікаря з часів великої війни й революції»^[1].

Помер Мартирій Андрійович Галин у Бессарабії 1943 року на 82-му році життя^[1].

Примітки

↑ ^1,0 ^1,1 ^1,2 ^1,3 ^1,4 ^1,5 ^1,6 ^1,7 ^1,8 ^1,9 Стаття «Галин Мартирій Андрійович» на Вікіпедії
↑ ^2,0 ^2,1 ^2,2 ^2,3 Л. О. Симоненко: О. Мартирій Галин – укладач перших українських медичних словників (1856–1943) — Термінологічний вісник, 2017., переглянуто 5 червня 2023
↑ Т. Г. Рендюк: Гетьман Іван Мазепа: українсько-молдовсько-румунські шляхи. С. 114 — Чернівці : Букрек, 2009., переглянуто 5 червня 2023
↑ Молоде життя — Прага, Чехія : Пласт, 1932, листопад., переглянуто 5 червня 2023

Посилання

Медичний латинсько-український словник (1926)

[:0-1] 1,0 ^1,1 ^1,2 ^1,3 ^1,4 ^1,5 ^1,6 ^1,7 ^1,8 ^1,9 Стаття «Галин Мартирій Андрійович» на Вікіпедії

[:1-2] 2,0 ^2,1 ^2,2 ^2,3 Л. О. Симоненко: О. Мартирій Галин – укладач перших українських медичних словників (1856–1943) — Термінологічний вісник, 2017., переглянуто 5 червня 2023

[3] Т. Г. Рендюк: Гетьман Іван Мазепа: українсько-молдовсько-румунські шляхи. С. 114 — Чернівці : Букрек, 2009., переглянуто 5 червня 2023

[4] Молоде життя — Прага, Чехія : Пласт, 1932, листопад., переглянуто 5 червня 2023

[1]

[2]

[3]

[4]

@@ Рядок 47: / Рядок 47: @@
 === В Аккермані ===
 [[1920|1920 року]] Мартирій Андрійович повернувся на рідну Бессарабію та оселився в [[Білгород-Дністровський|Аккермані]]. Тут він брав участь у культурно-національній діяльності, працював в [[Товариство «Просвіта» в Аккермані|товаристві «Просвіта»]]<ref name=":0" />.
+[[1929|1929 року]] перебував у Галаці, де працював над статтею «Могила гетьмана Мазепи» для тижневика «Тризуб» (опублікована у №&nbsp;18 за [[1930|1930 рік]])<ref>{{Cite book|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Rendiuk_Teofil/Hetman_Ivan_Mazepa_ukrainsko-moldovsko-rumunski_shliakhy_ukrmold.pdf?|назва=Гетьман Іван Мазепа: українсько-молдовсько-румунські шляхи. С. 114|місце=Чернівці|автор=Т. Г. Рендюк|видавництво=Букрек|рік=2009|дата-доступу=5 червня 2023}}</ref>.
 [[1932|1932 року]] разом із [[Історія українців у Білгороді-Дністровському|українцями міста Аккермана]] привітав із 20-річчям організацію «Пласт» у Празі<ref>{{Cite book|url=https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/8765/file.pdf|назва=Молоде життя|рік=1932, листопад|місце=Прага, Чехія|видавництво=Пласт|дата-доступу=5 червня 2023}}</ref>.