Галин Мартирій Андрійович: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
Автор перших наукових хірургічних праць, опублікованих українською мовою, та перших українських словників медичної термінології. | Автор перших наукових хірургічних праць, опублікованих українською мовою, та перших українських словників медичної термінології. | ||
Мартирій Галин приятелював із багатьма українськими діячами, зокрема з Лесею Українкою, Михайлом Грушевським, Іваном Франком, Миколою Костомаровим та Михайлом Драгомановим<ref>{{Cite web|url=https://umv.com.ua/index.php/journal/article/view/317|назва=До 100-річчя видання «Російсько-українського медичного словника» Мартирія Галина, с. 77–79|автор=С. Нечаїв|видавець=Українські медичні вісті|дата=16 травня 2023|дата-доступу=27 червня 2023}}</ref>. Коли Леся Українка відвідувала [[Шабо]], вона гостювала у Мартирія та писала про це своїй матері<ref name=":2">{{Cite web|url=https://www.l-ukrainka.name/uk/Corresp/1891/18910831.html|назва=31.08.1891 р. До матері|видавець=Леся Українка — Енциклопедія життя і творчості}}</ref>. | Мартирій Галин приятелював із багатьма українськими діячами, зокрема з Лесею Українкою, Михайлом Грушевським, Іваном Франком, Миколою Костомаровим та Михайлом Драгомановим<ref>{{Cite web|url=https://umv.com.ua/index.php/journal/article/view/317|назва=До 100-річчя видання «Російсько-українського медичного словника» Мартирія Галина, с. 77–79|автор=С. Нечаїв|видавець=Українські медичні вісті|дата=16 травня 2023|дата-доступу=27 червня 2023}}</ref>. Коли Леся Українка [[1891|1891 року]] відвідувала [[Шабо]], вона гостювала у Мартирія та писала про це своїй матері<ref name=":2">{{Cite web|url=https://www.l-ukrainka.name/uk/Corresp/1891/18910831.html|назва=31.08.1891 р. До матері|видавець=Леся Українка — Енциклопедія життя і творчості}}</ref>. | ||
Автор публіцистичної статті «[[Українці на Басарабщині]]» ([[1931]]), в якій розглянув історію українців у регіоні та проблеми національної самосвідомості. | Автор публіцистичної статті «[[Українці на Басарабщині]]» ([[1931]]), в якій розглянув історію українців у регіоні та проблеми національної самосвідомості. | ||
Версія за 17:28, 5 липня 2023
 | |
|
Ім'я
Мартирій Андрійович Галин
|
|
|
Народився
1856
с. Гура Роша (тепер Козацьке) |
|
|
Помер
|
|
|
Національність
|
|
|
Діяльність
хірург, громадський діяч
|
Мартирій Андрійович Галин (нар. 14 квітня 1858, с. Гура Роша (тепер Козацьке) — пом. 1943) — член товариства «Просвіта» в Аккермані; лікар-хірург, доктор медицини; один із засновників Українського наукового товариства у Києві, яке працювало під керівництвом Михайла Грушевського.
Автор перших наукових хірургічних праць, опублікованих українською мовою, та перших українських словників медичної термінології.
Мартирій Галин приятелював із багатьма українськими діячами, зокрема з Лесею Українкою, Михайлом Грушевським, Іваном Франком, Миколою Костомаровим та Михайлом Драгомановим[1]. Коли Леся Українка 1891 року відвідувала Шабо, вона гостювала у Мартирія та писала про це своїй матері[2].
Автор публіцистичної статті «Українці на Басарабщині» (1931), в якій розглянув історію українців у регіоні та проблеми національної самосвідомості.
Життєпис
Ранні роки та освіта
Народився Мартирій Андрійович Галин (до 1920 року підписувався як «Галін») 14 квітня 1858 року в сім'ї православного священика. 1882 року закінчив курс у Новоросійському університеті (Одеса) та отримав ступень «кандидата природничих наук»[3].
1886 року закінчив Імператорську військово-медичну академію (Росія), де під час навчання написав дві роботи, які конференція академії відзначила золотими медалями: «Качественное и количественое определение пищи, употребляемой крестьянами сел: Гура Роши и Староказачьего Аккерманского уезда, Бессарабской губернии» і «О всасивании грануляционніми поверхностями»[3].
Початок кар'єри
З 1886 року проходив військову службу у Києві, зокрема у Київському військовому госпіталі. Ріс у чинах: 1891 року отримав чин Колезького асесора, 1883-го — надвірного радника, 1896-го — колезького радника[3].
1896 року Мартирія призначили старшим ординатором Київського військового госпіталю, а у вересні 1899 року відрядили на навчання у Франція та Німеччину[3].
Відрядження в Китай
1900 року його відрядили на Далекий Схід, де він взяв участь в медичному забезпеченні експедиційних військ Російської імперії під час придушення «боксерського» повстання в Китаї. 6 серпня 1900 року Мартирія Андрійовича назначили корпусним лікарем 1-го Сибірського армійського корпусу та залишили на посаді консультанта Київського військового госпіталю[3].
Він активно брав участь у медичних операціях і виказався відзнаками за свою службу, отримавши орден святого Станіслава 2-го ступеню та срібну медаль «За похід в Китай»[3].
Українське наукове товариство
1907 року відбулося перше зібрання Українського наукового товариства, завданням якого було «допомагати розробленю і популяризації українською мовою різних галузей науки». Його головою обрали Михайла Грушевського. Серед перших 16 членів УНТ — відомих українських вчених — був і Мартирій Галин. Згодом він очолив окрему медичну секцію УНТ.
Під керівництвом М. Галина медична секція проводила засідання, на яких доповідали провідні учені-медики. Доповіді на засіданнях секції виголошували українською мовою, а частину з них публікували в «Збірнику медичної секції УНТ в Києві». Протягом 1908 року секція провела 10 засідань, на яких було розглянуто ряд наукових робіт[4].
Медичні словники
Окрім активної участі в роботі медичної секції УНТ, Мартирій Галин працював над українською медичною термінологією та склав термінологічний словник. Його робота у цьому напрямку була визнана значущою, і 1918 року фрагменти його словника «Українська медична термінологія» опублікували в українському науково-медичному журналі «Українські медичні вісті»[4].
1920 року в Києві випустили «Російсько-Український медичний словник» М. Галина, а 1926 року в Празі (Чехія) — «Медичний латинсько-український словник», за підтримки Спілки українських лікарів[4].
Українські визвольні змагання
1918 року, після приходу Павла Скоропадського до влади, М. А. Галин отримав посаду корпусного лікаря 4-го Київського корпусу. У цей самий час йому доручили створити та очолити комісію з реорганізації Київського військового госпіталю в Український військово-медичний інститут. Однак, коли Директорія УНР прийшла до влади, діяльність комісії зупинили[3].
Був керівником Термінологічної комісії Міністерства народного здоров'я та опікування та генерал-хорунжим санітарної служби Української Армії[4].
Ревізійна комісія в Берліні
1920 року в Берліні Галин входив у Ревізійну комісію, яка переглядала справи Фінансової агентури УНР, коли нею керував Григорій Супрун[5].
Комісію очолював Іван Мірний — колишній генеральний (державний) писар УНР (1917—1918), директор канцелярії Міністерства закордонних справ УНР та Української Держави (1918) та член партії есерів. Третім членом комісії був Євген Сокович — колишній міністр шляхів УНР (1918) та український консул у Женеві (Швейцарія), інженер і член партії українських есерів[5].
В Аккермані
1920 року Мартирій Андрійович повернувся на рідну Бессарабію та оселився в Аккермані. Тут він брав участь у культурно-національній діяльності, працював в товаристві «Просвіта»[3].
1929 року перебував у Галаці, де працював над публіцистичною статтею «Могила гетьмана Мазепи» для тижневика «Тризуб» (опублікована у № 18 за 1930 рік)[6].
1931 року в ілюстрованому календарі «Приятель» (Чернівці) опублікували ще одну статтю Мартирія — «Українці на Басарабщині», в якій він зробив огляд історії українців на теренах Бессарабії[7].
Окрім того, 1931 року став жертводавцем Товариства для допомоги Українській господарській академії в Подєбрадах, Чехія[8]. Наступного 1932 року разом із українцями міста Аккермана привітав із 20-річчям організацію «Пласт» у Празі[9].
Привітання організації «Пласт»
Із 1933 року був членом-кореспондентом Українського лікарського товариства у Львові, публікувався у виданнях Українського наукового Інституту у Берліні. В 1930-х роках у виданні Українського воєнно-історичного товариства у Польщі — журналі «За державність» — вийшли його спомини «Спостереження й враження військового лікаря з часів великої війни й революції»[3].
Був одружений[2]. Помер Мартирій Андрійович Галин у Бессарабії 1943 року на 82-му році життя[3].
Див. також
Примітки
- ↑ С. Нечаїв: До 100-річчя видання «Російсько-українського медичного словника» Мартирія Галина, с. 77–79, Українські медичні вісті, 16 травня 2023, переглянуто 27 червня 2023
- ↑ 2,0 2,1 31.08.1891 р. До матері, Леся Українка — Енциклопедія життя і творчості
- ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3 3,4 3,5 3,6 3,7 3,8 3,9 Стаття «Галин Мартирій Андрійович» на Вікіпедії
- ↑ 4,0 4,1 4,2 4,3 Л. О. Симоненко: О. Мартирій Галин – укладач перших українських медичних словників (1856–1943) — Термінологічний вісник, 2017., переглянуто 5 червня 2023
- ↑ 5,0 5,1 Павло Гай-Нижник: Фінансова агентура УНР у Берліні: саботаж і дискредитація європейських валютно-економічних і дипломатичних планів уряду директорії (1919—1921 рр.), с. 790 — Київ : Україна дипломатична, 2015., переглянуто 5 липня 2023
- ↑ Т. Г. Рендюк: Гетьман Іван Мазепа: українсько-молдовсько-румунські шляхи. С. 114 — Чернівці : Букрек, 2009., переглянуто 5 червня 2023
- ↑ Приятель: ілюстрований калєндар на рік 1931 — Бібліотека ЧНУ ім. Ю. Федьковича, 2023., переглянуто 1 липня 2023
- ↑ Жертводавці Товариства для допомоги Українській господарській академії в Подєбрадах, ЧСР. 1936 р. Národní archiv - Ruské a ukrajinské emigrantské spolky a organizace v ČSR, Praha, Poděbrady. Číslo fondu: 820. Číslo pomůcky: 1012. Společnost přátel Ukrajinské hospodářské akademie v Poděbradech se sídlem v Praze. Stanovy Společnosti přátel Ukrajinské hospodářské akademie v Poděbradech.
- ↑ Молоде життя — Прага, Чехія : Пласт, 1932, листопад., переглянуто 5 червня 2023