Галин Мартирій Андрійович: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
=== Ранні роки та освіта === | === Ранні роки та освіта === | ||
Народився Мартирій Андрійович Галин (до 1920 року підписувався як «Галін») [[14 квітня]] [[1858|1858 року]] в сім'ї православного священика. [[1882|1882 року]] закінчив курс у Новоросійському університеті ([[Одеса]]) та отримав ступень «кандидата природничих наук»<ref name=": | Народився Мартирій Андрійович Галин (до 1920 року підписувався як «Галін») [[14 квітня]] [[1858|1858 року]] в сім'ї православного священика. [[1882|1882 року]] закінчив курс у Новоросійському університеті ([[Одеса]]) та отримав ступень «кандидата природничих наук»<ref name=":4">{{Cite web|url=https://library.gov.ua/event/18381/|назва=Галин Мартирій Андрійович (1858-1943)|видавець=Національна наукова медична бібліотека України|дата=14 квітня 2023|дата-доступу=5 липня 2023}}</ref>. | ||
[[1886|1886 року]] закінчив Імператорську військово-медичну академію (Росія), де під час навчання написав дві роботи, які конференція академії відзначила золотими медалями: «Качественное и количественое определение пищи, употребляемой крестьянами сел: Гура Роши и Староказачьего Аккерманского уезда, Бессарабской губернии» і «О всасивании грануляционніми поверхностями»<ref | [[1886|1886 року]] закінчив Імператорську військово-медичну академію (Росія), де під час навчання написав дві роботи, які конференція академії відзначила золотими медалями: «Качественное и количественое определение пищи, употребляемой крестьянами сел: Гура Роши и Староказачьего Аккерманского уезда, Бессарабской губернии» і «О всасивании грануляционніми поверхностями»<ref>{{Cite book|url=https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40425|назва=Термінологічна концепція доктора медицини Мартирія Галина (окремі аспекти)|автор=Важинський, Я.|видавництво=Сумський державний університет|місце=Суми|дата-доступу=5 липня 2023|рік=2015}}</ref>. | ||
=== Початок кар'єри === | === Початок кар'єри === | ||
З [[1886|1886 року]] проходив військову службу у Києві, зокрема у Київському військовому госпіталі. | З [[1886|1886 року]] проходив військову службу у Києві, зокрема у Київському військовому госпіталі. [[1896|1896 року]] Мартирія призначили старшим ординатором Київського військового госпіталю, а у вересні [[1899|1899 року]] відрядили на навчання у Францію та Німеччину<ref name=":4" /><ref name=":0">[https://uk.wikipedia.org/wiki/Галин_Мартирій_Андрійович Стаття «Галин Мартирій Андрійович» на Вікіпедії]</ref>. | ||
[[1896|1896 року]] Мартирія призначили старшим ординатором Київського військового госпіталю, а у вересні [[1899|1899 року]] відрядили на навчання у | |||
=== Відрядження в Китай === | === Відрядження в Китай === | ||
[[1900|1900 року]] його відрядили на Далекий Схід, де він взяв участь в медичному забезпеченні експедиційних військ Російської імперії під час придушення «боксерського» повстання в Китаї. [[6 серпня]] [[1900|1900 року]] Мартирія Андрійовича назначили корпусним лікарем 1-го Сибірського армійського корпусу та залишили на посаді консультанта Київського військового госпіталю<ref name=": | [[1900|1900 року]] його відрядили на Далекий Схід, де він взяв участь в медичному забезпеченні експедиційних військ Російської імперії під час придушення «боксерського» повстання в Китаї. [[6 серпня]] [[1900|1900 року]] Мартирія Андрійовича назначили корпусним лікарем 1-го Сибірського армійського корпусу та залишили на посаді консультанта Київського військового госпіталю<ref name=":4" />. | ||
Він активно брав участь у медичних операціях і виказався відзнаками за свою службу, отримавши орден святого Станіслава 2-го ступеню та срібну медаль «За похід в Китай»<ref name=": | Він активно брав участь у медичних операціях і виказався відзнаками за свою службу, отримавши орден святого Станіслава 2-го ступеню та срібну медаль «За похід в Китай»<ref name=":5">{{Cite book|url=http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=nvxdupmk_2016_2_10|автор=Поворознюк Р. В.|назва=Соціокультурні передумови розвитку медичного перекладу в Україні на початку ХХ століття|рік=2016|видавництво=Науковий вісник Херсонського державного університету|місце=Херсон|дата-доступу=5 липня 2023}}</ref>. | ||
=== Українське наукове товариство === | === Українське наукове товариство === | ||
| Рядок 40: | Рядок 38: | ||
Під керівництвом М. Галина медична секція проводила засідання, на яких доповідали провідні учені-медики. Доповіді на засіданнях секції виголошували українською мовою, а частину з них публікували в «Збірнику медичної секції УНТ в Києві». Протягом [[1908|1908 року]] секція провела 10 засідань, на яких було розглянуто ряд наукових робіт<ref name=":1">{{Cite book|url=https://iul-nasu.org.ua/pdf/termvisnik/terv_2017_4_33.pdf|назва=О. Мартирій Галин – укладач перших українських медичних словників (1856–1943)|рік=2017|автор=Л. О. Симоненко|дата-доступу=5 червня 2023|видавництво=Термінологічний вісник}}</ref>. | Під керівництвом М. Галина медична секція проводила засідання, на яких доповідали провідні учені-медики. Доповіді на засіданнях секції виголошували українською мовою, а частину з них публікували в «Збірнику медичної секції УНТ в Києві». Протягом [[1908|1908 року]] секція провела 10 засідань, на яких було розглянуто ряд наукових робіт<ref name=":1">{{Cite book|url=https://iul-nasu.org.ua/pdf/termvisnik/terv_2017_4_33.pdf|назва=О. Мартирій Галин – укладач перших українських медичних словників (1856–1943)|рік=2017|автор=Л. О. Симоненко|дата-доступу=5 червня 2023|видавництво=Термінологічний вісник}}</ref>. | ||
М. Галин — автор перших доповідей на медичну тематику українською мовою: «Симуляція в хірургії», «Походження кил» і «Хірургічні спостереження і примітки»<ref name=":5" />. | |||
=== Медичні словники === | === Медичні словники === | ||
| Рядок 57: | Рядок 57: | ||
=== В Аккермані === | === В Аккермані === | ||
[[1920|1920 року]] Мартирій Андрійович повернувся на рідну Бессарабію та оселився в [[Білгород-Дністровський|Аккермані]]. Тут він брав участь у культурно-національній діяльності, працював в [[Товариство «Просвіта» в Аккермані|товаристві «Просвіта»]]<ref | [[1920|1920 року]] Мартирій Андрійович повернувся на рідну Бессарабію та оселився в [[Білгород-Дністровський|Аккермані]]. Тут він брав участь у культурно-національній діяльності, працював в [[Товариство «Просвіта» в Аккермані|товаристві «Просвіта»]]<ref>{{Cite book|url=https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/7732/1/52.pdf|назва=Cлово про Галина Мартирія Андрійовича та його словники|місце=Луцьк|автор=Марія Джура|дата-доступу=22 травня 2023|видавництво=Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки|рік=2015}}</ref>. | ||
[[1929|1929 року]] перебував у Галаці, де працював над публіцистичною статтею «Могила гетьмана Мазепи» для тижневика «Тризуб» (опублікована у № 18 за [[1930|1930 рік]])<ref>{{Cite book|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Rendiuk_Teofil/Hetman_Ivan_Mazepa_ukrainsko-moldovsko-rumunski_shliakhy_ukrmold.pdf?|назва=Гетьман Іван Мазепа: українсько-молдовсько-румунські шляхи. С. 114|місце=Чернівці|автор=Т. Г. Рендюк|видавництво=Букрек|рік=2009|дата-доступу=5 червня 2023}}</ref>. | [[1929|1929 року]] перебував у Галаці, де працював над публіцистичною статтею «Могила гетьмана Мазепи» для тижневика «Тризуб» (опублікована у № 18 за [[1930|1930 рік]])<ref>{{Cite book|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Rendiuk_Teofil/Hetman_Ivan_Mazepa_ukrainsko-moldovsko-rumunski_shliakhy_ukrmold.pdf?|назва=Гетьман Іван Мазепа: українсько-молдовсько-румунські шляхи. С. 114|місце=Чернівці|автор=Т. Г. Рендюк|видавництво=Букрек|рік=2009|дата-доступу=5 червня 2023}}</ref>. | ||
| Рядок 71: | Рядок 71: | ||
Із [[1933|1933 року]] був членом-кореспондентом Українського лікарського товариства у Львові, публікувався у виданнях Українського наукового Інституту у Берліні. В [[1930-ті|1930-х роках]] у виданні Українського воєнно-історичного товариства у Польщі — журналі «За державність» — вийшли його спомини «Спостереження й враження військового лікаря з часів великої війни й революції»<ref name=":0" />. | Із [[1933|1933 року]] був членом-кореспондентом Українського лікарського товариства у Львові, публікувався у виданнях Українського наукового Інституту у Берліні. В [[1930-ті|1930-х роках]] у виданні Українського воєнно-історичного товариства у Польщі — журналі «За державність» — вийшли його спомини «Спостереження й враження військового лікаря з часів великої війни й революції»<ref name=":0" />. | ||
Був одружений<ref name=":2" />. Помер Мартирій Андрійович Галин у Бессарабії [[1943|1943 року]] | Був одружений<ref name=":2" />. Помер Мартирій Андрійович Галин у Бессарабії [[1943|1943 року]]<ref>{{Cite web|url=https://esu.com.ua/article-28342|назва=Галин Мартирій|автор=Я. В. Ганіткевич|видавець=Енциклопедія сучасної України|дата=2006|дата-доступу=5 липня 2023}}</ref>. | ||
Деякі праці Мартирія зберігаються в Національній науковій медичній бібліотеці України<ref name=":4" />. | |||
== Див. також == | == Див. також == | ||
Версія за 18:12, 5 липня 2023
 | |
|
Ім'я
Мартирій Андрійович Галин
|
|
|
Народився
1856
с. Гура Роша (тепер Козацьке) |
|
|
Помер
|
|
|
Національність
|
|
|
Діяльність
хірург, громадський діяч
|
Мартирій Андрійович Галин (нар. 14 квітня 1858, с. Гура Роша (тепер Козацьке) — пом. 1943) — член товариства «Просвіта» в Аккермані; лікар-хірург, доктор медицини; один із засновників Українського наукового товариства у Києві, яке працювало під керівництвом Михайла Грушевського.
Автор перших наукових хірургічних праць, опублікованих українською мовою, та перших українських словників медичної термінології.
Мартирій Галин приятелював із багатьма українськими діячами, зокрема з Лесею Українкою, Михайлом Грушевським, Іваном Франком, Миколою Костомаровим та Михайлом Драгомановим[1]. Коли Леся Українка 1891 року відвідувала Шабо, вона гостювала у Мартирія та писала про це своїй матері[2].
Автор публіцистичної статті «Українці на Басарабщині» (1931), в якій розглянув історію українців у регіоні та проблеми національної самосвідомості.
Життєпис
Ранні роки та освіта
Народився Мартирій Андрійович Галин (до 1920 року підписувався як «Галін») 14 квітня 1858 року в сім'ї православного священика. 1882 року закінчив курс у Новоросійському університеті (Одеса) та отримав ступень «кандидата природничих наук»[3].
1886 року закінчив Імператорську військово-медичну академію (Росія), де під час навчання написав дві роботи, які конференція академії відзначила золотими медалями: «Качественное и количественое определение пищи, употребляемой крестьянами сел: Гура Роши и Староказачьего Аккерманского уезда, Бессарабской губернии» і «О всасивании грануляционніми поверхностями»[4].
Початок кар'єри
З 1886 року проходив військову службу у Києві, зокрема у Київському військовому госпіталі. 1896 року Мартирія призначили старшим ординатором Київського військового госпіталю, а у вересні 1899 року відрядили на навчання у Францію та Німеччину[3][5].
Відрядження в Китай
1900 року його відрядили на Далекий Схід, де він взяв участь в медичному забезпеченні експедиційних військ Російської імперії під час придушення «боксерського» повстання в Китаї. 6 серпня 1900 року Мартирія Андрійовича назначили корпусним лікарем 1-го Сибірського армійського корпусу та залишили на посаді консультанта Київського військового госпіталю[3].
Він активно брав участь у медичних операціях і виказався відзнаками за свою службу, отримавши орден святого Станіслава 2-го ступеню та срібну медаль «За похід в Китай»[6].
Українське наукове товариство
1907 року відбулося перше зібрання Українського наукового товариства, завданням якого було «допомагати розробленню і популяризації українською мовою різних галузей науки». Його головою обрали Михайла Грушевського. Серед перших 16 членів УНТ — відомих українських вчених — був і Мартирій Галин. Згодом він очолив окрему медичну секцію УНТ.
Під керівництвом М. Галина медична секція проводила засідання, на яких доповідали провідні учені-медики. Доповіді на засіданнях секції виголошували українською мовою, а частину з них публікували в «Збірнику медичної секції УНТ в Києві». Протягом 1908 року секція провела 10 засідань, на яких було розглянуто ряд наукових робіт[7].
М. Галин — автор перших доповідей на медичну тематику українською мовою: «Симуляція в хірургії», «Походження кил» і «Хірургічні спостереження і примітки»[6].
Медичні словники
Окрім активної участі в роботі медичної секції УНТ, Мартирій Галин працював над українською медичною термінологією та склав термінологічний словник. Його робота у цьому напрямку була визнана значущою, і 1918 року фрагменти його словника «Українська медична термінологія» опублікували в українському науково-медичному журналі «Українські медичні вісті»[7].
1920 року в Києві випустили «Російсько-Український медичний словник» М. Галина, а 1926 року в Празі (Чехія) — «Медичний латинсько-український словник», за підтримки Спілки українських лікарів[7].
Українські визвольні змагання
1918 року, після приходу Павла Скоропадського до влади, М. А. Галин отримав посаду корпусного лікаря 4-го Київського корпусу. У цей самий час йому доручили створити та очолити комісію з реорганізації Київського військового госпіталю в Український військово-медичний інститут. Однак, коли Директорія УНР прийшла до влади, діяльність комісії зупинили[5].
Був керівником Термінологічної комісії Міністерства народного здоров'я та опікування та генерал-хорунжим санітарної служби Української Армії[7].
Ревізійна комісія в Берліні
1920 року в Берліні Галин входив у Ревізійну комісію, яка переглядала справи Фінансової агентури УНР, коли нею керував Григорій Супрун[8].
Комісію очолював Іван Мірний — колишній генеральний (державний) писар УНР (1917—1918), директор канцелярії Міністерства закордонних справ УНР та Української Держави (1918) та член партії есерів. Третім членом комісії був Євген Сокович — колишній міністр шляхів УНР (1918) та український консул у Женеві (Швейцарія), інженер і член партії українських есерів[8].
В Аккермані
1920 року Мартирій Андрійович повернувся на рідну Бессарабію та оселився в Аккермані. Тут він брав участь у культурно-національній діяльності, працював в товаристві «Просвіта»[9].
1929 року перебував у Галаці, де працював над публіцистичною статтею «Могила гетьмана Мазепи» для тижневика «Тризуб» (опублікована у № 18 за 1930 рік)[10].
1931 року в ілюстрованому календарі «Приятель» (Чернівці) опублікували ще одну статтю Мартирія — «Українці на Басарабщині», в якій він зробив огляд історії українців на теренах Бессарабії[11].
Окрім того, 1931 року став жертводавцем Товариства для допомоги Українській господарській академії в Подєбрадах, Чехія[12]. Наступного 1932 року разом із українцями міста Аккермана привітав із 20-річчям організацію «Пласт» у Празі[13].
Привітання організації «Пласт»
Із 1933 року був членом-кореспондентом Українського лікарського товариства у Львові, публікувався у виданнях Українського наукового Інституту у Берліні. В 1930-х роках у виданні Українського воєнно-історичного товариства у Польщі — журналі «За державність» — вийшли його спомини «Спостереження й враження військового лікаря з часів великої війни й революції»[5].
Був одружений[2]. Помер Мартирій Андрійович Галин у Бессарабії 1943 року[14].
Деякі праці Мартирія зберігаються в Національній науковій медичній бібліотеці України[3].
Див. також
Примітки
- ↑ С. Нечаїв: До 100-річчя видання «Російсько-українського медичного словника» Мартирія Галина, с. 77–79, Українські медичні вісті, 16 травня 2023, переглянуто 27 червня 2023
- ↑ 2,0 2,1 31.08.1891 р. До матері, Леся Українка — Енциклопедія життя і творчості
- ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3 Галин Мартирій Андрійович (1858-1943), Національна наукова медична бібліотека України, 14 квітня 2023, переглянуто 5 липня 2023
- ↑ Важинський, Я.: Термінологічна концепція доктора медицини Мартирія Галина (окремі аспекти) — Суми : Сумський державний університет, 2015., переглянуто 5 липня 2023
- ↑ 5,0 5,1 5,2 Стаття «Галин Мартирій Андрійович» на Вікіпедії
- ↑ 6,0 6,1 Поворознюк Р. В.: Соціокультурні передумови розвитку медичного перекладу в Україні на початку ХХ століття — Херсон : Науковий вісник Херсонського державного університету, 2016., переглянуто 5 липня 2023
- ↑ 7,0 7,1 7,2 7,3 Л. О. Симоненко: О. Мартирій Галин – укладач перших українських медичних словників (1856–1943) — Термінологічний вісник, 2017., переглянуто 5 червня 2023
- ↑ 8,0 8,1 Павло Гай-Нижник: Фінансова агентура УНР у Берліні: саботаж і дискредитація європейських валютно-економічних і дипломатичних планів уряду директорії (1919—1921 рр.), с. 790 — Київ : Україна дипломатична, 2015., переглянуто 5 липня 2023
- ↑ Марія Джура: Cлово про Галина Мартирія Андрійовича та його словники — Луцьк : Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, 2015., переглянуто 22 травня 2023
- ↑ Т. Г. Рендюк: Гетьман Іван Мазепа: українсько-молдовсько-румунські шляхи. С. 114 — Чернівці : Букрек, 2009., переглянуто 5 червня 2023
- ↑ Приятель: ілюстрований калєндар на рік 1931 — Бібліотека ЧНУ ім. Ю. Федьковича, 2023., переглянуто 1 липня 2023
- ↑ Жертводавці Товариства для допомоги Українській господарській академії в Подєбрадах, ЧСР. 1936 р. Národní archiv - Ruské a ukrajinské emigrantské spolky a organizace v ČSR, Praha, Poděbrady. Číslo fondu: 820. Číslo pomůcky: 1012. Společnost přátel Ukrajinské hospodářské akademie v Poděbradech se sídlem v Praze. Stanovy Společnosti přátel Ukrajinské hospodářské akademie v Poděbradech.
- ↑ Молоде життя — Прага, Чехія : Пласт, 1932, листопад., переглянуто 5 червня 2023
- ↑ Я. В. Ганіткевич: Галин Мартирій, Енциклопедія сучасної України, 2006, переглянуто 5 липня 2023