Галин Мартирій Андрійович: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
|||
Рядок 35: | Рядок 35: | ||
=== Українське наукове товариство === | === Українське наукове товариство === | ||
[[1907|1907 року]] відбулося перше зібрання Українського наукового товариства, завданням якого було «допомагати розробленню і популяризації українською мовою різних галузей науки». Його головою обрали Михайла Грушевського. Серед перших 16 членів УНТ — відомих українських вчених — був і Мартирій Галин. Згодом він очолив окрему медичну секцію УНТ. | [[1907|1907 року]] відбулося перше зібрання Українського наукового товариства, завданням якого було «допомагати розробленню і популяризації українською мовою різних галузей науки». Його головою обрали Михайла Грушевського. Серед перших 16 членів УНТ — відомих українських вчених — був і Мартирій Галин. Згодом він очолив окрему медичну секцію УНТ<ref name=":1" />. | ||
Під керівництвом М. Галина медична секція проводила засідання, на яких доповідали провідні учені-медики. Доповіді на засіданнях секції виголошували українською мовою, а частину з них публікували в «Збірнику медичної секції УНТ в Києві». Протягом [[1908|1908 року]] секція провела 10 засідань, на яких було розглянуто ряд наукових робіт<ref name=":1">{{Cite book|url=https://iul-nasu.org.ua/pdf/termvisnik/terv_2017_4_33.pdf|назва=О. Мартирій Галин – укладач перших українських медичних словників (1856–1943)|рік=2017|автор=Л. О. Симоненко|дата-доступу=5 червня 2023|видавництво=Термінологічний вісник}}</ref>. | Під керівництвом М. Галина медична секція проводила засідання, на яких доповідали провідні учені-медики. Доповіді на засіданнях секції виголошували українською мовою, а частину з них публікували в «Збірнику медичної секції УНТ в Києві». Протягом [[1908|1908 року]] секція провела 10 засідань, на яких було розглянуто ряд наукових робіт<ref name=":1">{{Cite book|url=https://iul-nasu.org.ua/pdf/termvisnik/terv_2017_4_33.pdf|назва=О. Мартирій Галин – укладач перших українських медичних словників (1856–1943)|рік=2017|автор=Л. О. Симоненко|дата-доступу=5 червня 2023|видавництво=Термінологічний вісник}}</ref>. | ||
Рядок 42: | Рядок 42: | ||
Саме Мартирій Галин, вперше, після більше ніж 200 років російського поневолення, [[17 лютого]] [[1908|1908 року]] на засіданні УНТ у Києві виголосив наукову доповідь українською мовою — на тему «Симуляція в хірургії»<ref name=":6" />. Матеріали доповіді того ж року опублікували в «Записках Українського Наукового Товариства» в Києві, що стало першою науковою публікацією українською мовою в Наддніпрянській Україні<ref>{{Cite book|url=https://umv.com.ua/index.php/journal/article/download/254/242|видавництво=Українські медичні вісті; Т. 14, № 3–4 (92–93)|назва=25-річчя відновлення часопису Всеукраїнського Лікарського Товариства «Українські Медичні Вісті»|рік=2022|дата-доступу=5 липня 2023|автор=Нечаїв С.}}</ref>. | Саме Мартирій Галин, вперше, після більше ніж 200 років російського поневолення, [[17 лютого]] [[1908|1908 року]] на засіданні УНТ у Києві виголосив наукову доповідь українською мовою — на тему «Симуляція в хірургії»<ref name=":6" />. Матеріали доповіді того ж року опублікували в «Записках Українського Наукового Товариства» в Києві, що стало першою науковою публікацією українською мовою в Наддніпрянській Україні<ref>{{Cite book|url=https://umv.com.ua/index.php/journal/article/download/254/242|видавництво=Українські медичні вісті; Т. 14, № 3–4 (92–93)|назва=25-річчя відновлення часопису Всеукраїнського Лікарського Товариства «Українські Медичні Вісті»|рік=2022|дата-доступу=5 липня 2023|автор=Нечаїв С.}}</ref>. | ||
Деякі праці Мартирія зберігаються в Національній науковій медичній бібліотеці України<ref name=":4" />. | |||
=== Медичні словники === | === Медичні словники === | ||
Рядок 60: | Рядок 62: | ||
=== В Аккермані === | === В Аккермані === | ||
[[1920|1920 року]] Мартирій Андрійович повернувся на рідну Бессарабію та оселився в [[Білгород-Дністровський|Аккермані]] | [[1920|1920 року]] Мартирій Андрійович повернувся на рідну Бессарабію та оселився в [[Білгород-Дністровський|Аккермані]], де брав участь у культурно-національній діяльності<ref>{{Cite book|url=https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/7732/1/52.pdf|назва=Cлово про Галина Мартирія Андрійовича та його словники|місце=Луцьк|автор=Марія Джура|дата-доступу=22 травня 2023|видавництво=Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки|рік=2015}}</ref>. | ||
[[1929|1929 року]] перебував у Галаці, де працював над публіцистичною статтею «Могила гетьмана Мазепи» для тижневика «Тризуб» (опублікована у № 18 за [[1930|1930 рік]])<ref>{{Cite book|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Rendiuk_Teofil/Hetman_Ivan_Mazepa_ukrainsko-moldovsko-rumunski_shliakhy_ukrmold.pdf?|назва=Гетьман Іван Мазепа: українсько-молдовсько-румунські шляхи. С. 114|місце=Чернівці|автор=Т. Г. Рендюк|видавництво=Букрек|рік=2009|дата-доступу=5 червня 2023}}</ref>. | [[1929|1929 року]] перебував у Галаці, де працював над публіцистичною статтею «Могила гетьмана Мазепи» для тижневика «Тризуб» (опублікована у № 18 за [[1930|1930 рік]])<ref>{{Cite book|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Rendiuk_Teofil/Hetman_Ivan_Mazepa_ukrainsko-moldovsko-rumunski_shliakhy_ukrmold.pdf?|назва=Гетьман Іван Мазепа: українсько-молдовсько-румунські шляхи. С. 114|місце=Чернівці|автор=Т. Г. Рендюк|видавництво=Букрек|рік=2009|дата-доступу=5 червня 2023}}</ref>. | ||
Рядок 74: | Рядок 76: | ||
Із [[1933|1933 року]] був членом-кореспондентом Українського лікарського товариства у Львові, публікувався у виданнях Українського наукового Інституту у Берліні. В [[1930-ті|1930-х роках]] у виданні Українського воєнно-історичного товариства у Польщі — журналі «За державність» — вийшли його спомини «Спостереження й враження військового лікаря з часів великої війни й революції»<ref name=":0" />. | Із [[1933|1933 року]] був членом-кореспондентом Українського лікарського товариства у Львові, публікувався у виданнях Українського наукового Інституту у Берліні. В [[1930-ті|1930-х роках]] у виданні Українського воєнно-історичного товариства у Польщі — журналі «За державність» — вийшли його спомини «Спостереження й враження військового лікаря з часів великої війни й революції»<ref name=":0" />. | ||
==== Товариство «Просвіта» ==== | |||
[[Файл:Коментар М. Галина в статті «Басарабія — забута країна».jpg|міні|праворуч|250px|Уривок зі статті «[[Басарабія — забута країна]]», [[1936]]]] | |||
[[1936|1936 року]] в Аккермані відкрили місцеву «<nowiki/>[[Товариство «Просвіта» в Аккермані|Просвіту]]<nowiki/>», і Мартирій Галин став одним із її членів<ref name=":7" />. Того ж року він дав коментар кореспонденту львівської газети «Діло» Роману Галіяну, і його опублікували в статті «[[Басарабія — забута країна]]»<ref name=":12">[https://libraria.ua/issues/192/20646/?PageNumber=2 ''Роман Голіян'' «Басарабія — забута країна» — Діло, № 241, 25 жовтня 1936 — Львів]</ref>. | |||
Помер Мартирій Андрійович Галин у Бессарабії [[1943|1943 року]]<ref>{{Cite web|url=https://esu.com.ua/article-28342|назва=Галин Мартирій|автор=Я. В. Ганіткевич|видавець=Енциклопедія сучасної України|дата=2006|дата-доступу=5 липня 2023}}</ref>. | |||
== Особисте життя == | == Особисте життя == | ||
Приятелював із багатьма українськими діячами, зокрема з Лесею Українкою, Михайлом Грушевським, Іваном Франком, Миколою Костомаровим та Михайлом Драгомановим<ref name=":7" />. У червні [[1890|1890 року]] відвідав Івана Франка у Львові<ref>[https://libraria.ua/issues/1293/103888/?PageNumber=669&ArticleId=3482516 Лист № 39 // Записки наукового товариства імені Шевченка, № 240, 2000, с. 669]</ref>. | Був одружений<ref name=":2" />. Приятелював із багатьма українськими діячами, зокрема з Лесею Українкою, Михайлом Грушевським, Іваном Франком, Миколою Костомаровим та Михайлом Драгомановим<ref name=":7" />. У червні [[1890|1890 року]] відвідав Івана Франка у Львові<ref>[https://libraria.ua/issues/1293/103888/?PageNumber=669&ArticleId=3482516 Лист № 39 // Записки наукового товариства імені Шевченка, № 240, 2000, с. 669]</ref>. | ||
Коли Леся Українка [[1891|1891 року]] відвідувала [[Шабо]], вона гостювала у Мартирія та писала про це своїй матері<ref name=":2" />. | Коли Леся Українка [[1891|1891 року]] відвідувала [[Шабо]], вона гостювала у Мартирія та писала про це своїй матері<ref name=":2" />. |
Версія за 11:40, 19 грудня 2023
Ім'я
Мартирій Андрійович Галин
|
|
Народився
1856
с. Гура Роша (тепер Козацьке) |
|
Помер
|
|
Національність
|
|
Діяльність
хірург, громадський діяч
|
Мартирій Андрійович Галин (нар. 14 квітня 1856, с. Гура Роша (тепер Козацьке) — пом. 1943) — член товариства «Просвіта» в Аккермані; лікар-хірург, доктор медицини; один із засновників Українського наукового товариства у Києві, яке працювало під керівництвом Михайла Грушевського.
Автор перших наукових хірургічних праць, опублікованих українською мовою, та перших українських словників медичної термінології.
Мартирій Галин приятелював із багатьма українськими діячами, зокрема з Лесею Українкою, Михайлом Грушевським, Іваном Франком, Миколою Костомаровим та Михайлом Драгомановим[1]. Коли Леся Українка 1891 року відвідувала Шабо, вона гостювала у Мартирія та писала про це своїй матері[2].
Автор публіцистичної статті «Українці на Басарабщині» (1931), в якій розглянув історію українців у регіоні та проблеми національної самосвідомості.
Життєпис
Ранні роки та освіта
Народився Мартирій Андрійович Галин (до 1920 року підписувався як «Галін») 14 квітня 1858 року в сім'ї православного священика. 1882 року закінчив курс у Новоросійському університеті (Одеса) та отримав ступень «кандидата природничих наук»[3].
1886 року закінчив Імператорську військово-медичну академію (Росія), де під час навчання написав дві роботи, які конференція академії відзначила золотими медалями: «Качественное и количественое определение пищи, употребляемой крестьянами сел: Гура Роши и Староказачьего Аккерманского уезда, Бессарабской губернии» і «О всасивании грануляционніми поверхностями»[4].
Початок кар'єри
З 1886 року проходив військову службу у Києві, зокрема у Київському військовому госпіталі. 1896 року Мартирія призначили старшим ординатором Київського військового госпіталю, а у вересні 1899 року відрядили на навчання у Францію та Німеччину[3][5].
Відрядження в Китай
1900 року його відрядили на Далекий Схід, де він взяв участь в медичному забезпеченні експедиційних військ Російської імперії під час придушення «боксерського» повстання в Китаї. 6 серпня 1900 року Мартирія Андрійовича назначили корпусним лікарем 1-го Сибірського армійського корпусу та залишили на посаді консультанта Київського військового госпіталю[3].
Він активно брав участь у медичних операціях і виказався відзнаками за свою службу, отримавши орден святого Станіслава 2-го ступеню та срібну медаль «За похід в Китай»[6].
Українське наукове товариство
1907 року відбулося перше зібрання Українського наукового товариства, завданням якого було «допомагати розробленню і популяризації українською мовою різних галузей науки». Його головою обрали Михайла Грушевського. Серед перших 16 членів УНТ — відомих українських вчених — був і Мартирій Галин. Згодом він очолив окрему медичну секцію УНТ[7].
Під керівництвом М. Галина медична секція проводила засідання, на яких доповідали провідні учені-медики. Доповіді на засіданнях секції виголошували українською мовою, а частину з них публікували в «Збірнику медичної секції УНТ в Києві». Протягом 1908 року секція провела 10 засідань, на яких було розглянуто ряд наукових робіт[7].
Мартирій Галин — автор перших доповідей на медичну тематику українською мовою: «Симуляція в хірургії», «Походження кил» і «Хірургічні спостереження і примітки»[6].
Саме Мартирій Галин, вперше, після більше ніж 200 років російського поневолення, 17 лютого 1908 року на засіданні УНТ у Києві виголосив наукову доповідь українською мовою — на тему «Симуляція в хірургії»[4]. Матеріали доповіді того ж року опублікували в «Записках Українського Наукового Товариства» в Києві, що стало першою науковою публікацією українською мовою в Наддніпрянській Україні[8].
Деякі праці Мартирія зберігаються в Національній науковій медичній бібліотеці України[3].
Медичні словники
Окрім активної участі в роботі медичної секції УНТ, Мартирій Галин працював над українською медичною термінологією та склав термінологічний словник. Його робота у цьому напрямку була визнана значущою, і 1918 року фрагменти його словника «Українська медична термінологія» опублікували в українському науково-медичному журналі «Українські медичні вісті»[7].
1920 року в Києві випустили «Російсько-Український медичний словник» М. Галина, а 1926 року в Празі (Чехія) — «Медичний латинсько-український словник», за підтримки Спілки українських лікарів[7].
Українські визвольні змагання
1918 року, після приходу Павла Скоропадського до влади, М. А. Галин отримав посаду корпусного лікаря 4-го Київського корпусу. У цей самий час йому доручили створити та очолити комісію з реорганізації Київського військового госпіталю в Український військово-медичний інститут. Однак, коли Директорія УНР прийшла до влади, діяльність комісії зупинили[5].
Був керівником Термінологічної комісії Міністерства народного здоров'я та опікування та генерал-хорунжим санітарної служби Української Армії[7].
Ревізійна комісія в Берліні
1920 року в Берліні Галин входив у Ревізійну комісію, яка переглядала справи Фінансової агентури УНР, коли нею керував Григорій Супрун[9].
Комісію очолював Іван Мірний — колишній генеральний (державний) писар УНР (1917—1918), директор канцелярії Міністерства закордонних справ УНР та Української Держави (1918) та член партії есерів. Третім членом комісії був Євген Сокович — колишній міністр шляхів УНР (1918) та український консул у Женеві (Швейцарія), інженер і член партії українських есерів[9].
В Аккермані
1920 року Мартирій Андрійович повернувся на рідну Бессарабію та оселився в Аккермані, де брав участь у культурно-національній діяльності[10].
1929 року перебував у Галаці, де працював над публіцистичною статтею «Могила гетьмана Мазепи» для тижневика «Тризуб» (опублікована у № 18 за 1930 рік)[11].
1931 року в ілюстрованому календарі «Приятель» (Чернівці) опублікували ще одну статтю Мартирія — «Українці на Басарабщині», в якій він зробив огляд історії українців на теренах Бессарабії[12].
Окрім того, 1931 року став жертводавцем Товариства для допомоги Українській господарській академії в Подєбрадах, Чехія[13]. Наступного 1932 року разом із українцями міста Аккермана привітав із 20-річчям організацію «Пласт» у Празі[14].
Із 1933 року був членом-кореспондентом Українського лікарського товариства у Львові, публікувався у виданнях Українського наукового Інституту у Берліні. В 1930-х роках у виданні Українського воєнно-історичного товариства у Польщі — журналі «За державність» — вийшли його спомини «Спостереження й враження військового лікаря з часів великої війни й революції»[5].
Товариство «Просвіта»
1936 року в Аккермані відкрили місцеву «Просвіту», і Мартирій Галин став одним із її членів[1]. Того ж року він дав коментар кореспонденту львівської газети «Діло» Роману Галіяну, і його опублікували в статті «Басарабія — забута країна»[15].
Помер Мартирій Андрійович Галин у Бессарабії 1943 року[16].
Особисте життя
Був одружений[2]. Приятелював із багатьма українськими діячами, зокрема з Лесею Українкою, Михайлом Грушевським, Іваном Франком, Миколою Костомаровим та Михайлом Драгомановим[1]. У червні 1890 року відвідав Івана Франка у Львові[17].
Коли Леся Українка 1891 року відвідувала Шабо, вона гостювала у Мартирія та писала про це своїй матері[2].
Див. також
Примітки
- ↑ 1,0 1,1 1,2 С. Нечаїв: До 100-річчя видання «Російсько-українського медичного словника» Мартирія Галина, с. 77–79, Українські медичні вісті, 16 травня 2023, переглянуто 27 червня 2023
- ↑ 2,0 2,1 2,2 31.08.1891 р. До матері, Леся Українка — Енциклопедія життя і творчості
- ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3 Галин Мартирій Андрійович (1858-1943), Національна наукова медична бібліотека України, 14 квітня 2023, переглянуто 5 липня 2023
- ↑ 4,0 4,1 Важинський, Я.: Термінологічна концепція доктора медицини Мартирія Галина (окремі аспекти) — Суми : Сумський державний університет, 2015., переглянуто 5 липня 2023
- ↑ 5,0 5,1 5,2 Стаття «Галин Мартирій Андрійович» на Вікіпедії
- ↑ 6,0 6,1 Поворознюк Р. В.: Соціокультурні передумови розвитку медичного перекладу в Україні на початку ХХ століття — Херсон : Науковий вісник Херсонського державного університету, 2016., переглянуто 5 липня 2023
- ↑ 7,0 7,1 7,2 7,3 7,4 Л. О. Симоненко: О. Мартирій Галин – укладач перших українських медичних словників (1856–1943) — Термінологічний вісник, 2017., переглянуто 5 червня 2023
- ↑ Нечаїв С.: 25-річчя відновлення часопису Всеукраїнського Лікарського Товариства «Українські Медичні Вісті» — Українські медичні вісті; Т. 14, № 3–4 (92–93), 2022., переглянуто 5 липня 2023
- ↑ 9,0 9,1 Павло Гай-Нижник: Фінансова агентура УНР у Берліні: саботаж і дискредитація європейських валютно-економічних і дипломатичних планів уряду директорії (1919—1921 рр.), с. 790 — Київ : Україна дипломатична, 2015., переглянуто 5 липня 2023
- ↑ Марія Джура: Cлово про Галина Мартирія Андрійовича та його словники — Луцьк : Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, 2015., переглянуто 22 травня 2023
- ↑ Т. Г. Рендюк: Гетьман Іван Мазепа: українсько-молдовсько-румунські шляхи. С. 114 — Чернівці : Букрек, 2009., переглянуто 5 червня 2023
- ↑ Приятель: ілюстрований калєндар на рік 1931 — Бібліотека ЧНУ ім. Ю. Федьковича, 2023., переглянуто 1 липня 2023
- ↑ Жертводавці Товариства для допомоги Українській господарській академії в Подєбрадах, ЧСР. 1936 р. Národní archiv - Ruské a ukrajinské emigrantské spolky a organizace v ČSR, Praha, Poděbrady. Číslo fondu: 820. Číslo pomůcky: 1012. Společnost přátel Ukrajinské hospodářské akademie v Poděbradech se sídlem v Praze. Stanovy Společnosti přátel Ukrajinské hospodářské akademie v Poděbradech.
- ↑ Молоде життя — Прага, Чехія : Пласт, 1932, листопад., переглянуто 5 червня 2023
- ↑ Роман Голіян «Басарабія — забута країна» — Діло, № 241, 25 жовтня 1936 — Львів
- ↑ Я. В. Ганіткевич: Галин Мартирій, Енциклопедія сучасної України, 2006, переглянуто 5 липня 2023
- ↑ Лист № 39 // Записки наукового товариства імені Шевченка, № 240, 2000, с. 669