Галин Мартирій Андрійович: відмінності між версіями

Матеріал з Аккерманіка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показано 38 проміжних версій цього користувача)
Рядок 3: Рядок 3:
|фото = Галин Мартирій Андрійович.gif
|фото = Галин Мартирій Андрійович.gif
|ім'я = Мартирій Андрійович Галин
|ім'я = Мартирій Андрійович Галин
|дата народження = [[1890]]
|дата народження = [[1856]]
|місце народження = с. Гура Роша (тепер Козацьке)
|місце народження = с. Гура Роша (тепер Козацьке)
|дата смерті = [[1943]]
|дата смерті = [[1943]]
Рядок 11: Рядок 11:
}}
}}
}}
}}
'''Мартирій Андрійович Галин''' ([[14 квітня]] [[1858]], с. Гура Роша (тепер Козацьке) — † [[1943]]) — член [[Товариство «Просвіта» в Аккермані|товариства «Просвіта» в Аккермані]], один із засновників Українського наукового товариства; автор перших наукових хірургічних праць, опублікованих українською мовою, та перших українських словників медичної термінології.  
'''Мартирій Андрійович Галин''' ({{нар}} [[14 квітня]] [[1858]], с. Гура Роша (тепер Козацьке) — {{пом}} [[1943]]) — член [[Товариство «Просвіта» в Аккермані|товариства «Просвіта» в Аккермані]]; лікар-хірург, доктор медицини; один із засновників Українського наукового товариства у Києві, яке працювало під керівництвом Михайла Грушевського.
 
Автор перших наукових хірургічних праць, опублікованих українською мовою, та перших українських словників медичної термінології.
 
Мартирій Галин приятелював із багатьма українськими діячами, зокрема з Лесею Українкою, Михайлом Грушевським, Іваном Франком, Миколою Костомаровим та Михайлом Драгомановим<ref name=":7">{{Cite web|url=https://umv.com.ua/index.php/journal/article/view/317|назва=До 100-річчя видання «Російсько-українського медичного словника» Мартирія Галина, с. 77–79|автор=С. Нечаїв|видавець=Українські медичні вісті|дата=16 травня 2023|дата-доступу=27 червня 2023}}</ref>. Коли Леся Українка [[1891|1891 року]] відвідувала [[Шабо]], вона гостювала у Мартирія та писала про це своїй матері<ref name=":2">{{Cite web|url=https://www.l-ukrainka.name/uk/Corresp/1891/18910831.html|назва=31.08.1891 р. До матері|видавець=Леся Українка — Енциклопедія життя і творчості}}</ref>.
 
Автор публіцистичної статті «[[Українці на Басарабщині]]» ([[1931]]), в якій розглянув історію українців у регіоні та проблеми національної самосвідомості.
 
До 1920 року підписувався як «Галін»<ref name=":8">''С. Нечаїв'' [https://umv.com.ua/index.php/journal/article/download/295/281 Тисячоліття української медицини як шлях до лікарського самоврядування: київський вимір] // Українські медичні вісті. 2020. Т. 12. № 2. С. 93</ref>.


==Життєпис==
==Життєпис==


=== Ранні роки та освіта ===
=== Ранні роки та освіта ===
Народився Мартирій Андрійович Галин (до 1920 року підписувався як «Галін») [[14 квітня]] [[1858|1858 року]] в сім'ї православного священика. [[1882|1882 року]] закінчив курс у Новоросійському університеті ([[Одеса]]) та отримав ступень «кандидата природничих наук»<ref name=":0">[https://uk.wikipedia.org/wiki/Галин_Мартирій_Андрійович Стаття «Галин Мартирій Андрійович» на Вікіпедії]</ref>.
Народився [[14 квітня]] [[1858|1858 року]]. Батько — [[Галин Андронік|Андронік Галин]], православний священик, син священика Івана (Іоана). Матір — Ганна Степанівна, уроджена Твердієвич<ref name=":8" />. [[1882|1882 року]] Мартирій закінчив курс у Новоросійському університеті ([[Одеса]]) та отримав ступень «кандидата природничих наук»<ref name=":4">{{Cite web|url=https://library.gov.ua/event/18381/|назва=Галин Мартирій Андрійович (1858-1943)|видавець=Національна наукова медична бібліотека України|дата=14 квітня 2023|дата-доступу=5 липня 2023}}</ref>.


[[1886|1886 року]] закінчив Імператорську військово-медичну академію (Росія), де під час навчання написав дві роботи, які конференція академії відзначила золотими медалями: «Качественное и количественое определение пищи, употребляемой крестьянами сел: Гура Роши и Староказачьего Аккерманского уезда, Бессарабской губернии» і «О всасивании грануляционніми поверхностями»<ref name=":0" />.
[[1886|1886 року]] закінчив Імператорську військово-медичну академію (Росія), де під час навчання написав дві роботи, які конференція академії відзначила золотими медалями: «Качественное и количественое определение пищи, употребляемой крестьянами сел: Гура Роши и Староказачьего Аккерманского уезда, Бессарабской губернии» і «О всасивании грануляционніми поверхностями»<ref name=":6">{{Cite book|url=https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40425|назва=Термінологічна концепція доктора медицини Мартирія Галина (окремі аспекти)|автор=Важинський, Я.|видавництво=Сумський державний університет|місце=Суми|дата-доступу=5 липня 2023|рік=2015}}</ref>.


=== Початок кар'єри ===
=== Початок кар'єри ===
З [[1886|1886 року]] проходив військову службу у Києві, зокрема у Київському військовому госпіталі. Ріс у чинах: [[1891|1891 року]] отримав чин Колезького асесора, [[1883|1883-го]] — надвірного радника, [[1896|1896-го]] — колезького радника<ref name=":0" />.
З [[1886|1886 року]] проходив військову службу у Києві, зокрема у Київському військовому госпіталі. [[1896|1896 року]] Мартирія призначили старшим ординатором Київського військового госпіталю, а у вересні [[1899|1899 року]] відрядили на навчання у Францію та Німеччину<ref name=":4" /><ref name=":0">[https://uk.wikipedia.org/wiki/Галин_Мартирій_Андрійович Стаття «Галин Мартирій Андрійович» на Вікіпедії]</ref>.
 
[[1896|1896 року]] Мартирія призначили старшим ординатором Київського військового госпіталю, а у вересні [[1899|1899 року]] відрядили на навчання у Франція та Німеччину<ref name=":0" />.


=== Відрядження в Китай ===
=== Відрядження в Китай ===
[[1900|1900 року]] його відрядили на Далекий Схід, де він взяв участь в медичному забезпеченні експедиційних військ Російської імперії під час придушення «боксерського» повстання в Китаї. [[6 серпня]] [[1900|1900 року]] Мартирія Андрійовича назначили корпусним лікарем 1-го Сибірського армійського корпусу та залишили на посаді консультанта Київського військового госпіталю<ref name=":0" />.
[[1900|1900 року]] його відрядили на Далекий Схід, де він взяв участь в медичному забезпеченні експедиційних військ Російської імперії під час придушення «боксерського» повстання в Китаї. [[6 серпня]] [[1900|1900 року]] Мартирія Андрійовича назначили корпусним лікарем 1-го Сибірського армійського корпусу та залишили на посаді консультанта Київського військового госпіталю<ref name=":4" />.


Він активно брав участь у медичних операціях і виказався відзнаками за свою службу, отримавши орден святого Станіслава 2-го ступеню та срібну медаль «За похід в Китай»<ref name=":0" />.
Він активно брав участь у медичних операціях і виказався відзнаками за свою службу, отримавши орден святого Станіслава 2-го ступеню та срібну медаль «За похід в Китай»<ref name=":5">{{Cite book|url=http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=nvxdupmk_2016_2_10|автор=Поворознюк Р. В.|назва=Соціокультурні передумови розвитку медичного перекладу в Україні на початку ХХ століття|рік=2016|видавництво=Науковий вісник Херсонського державного університету|місце=Херсон|дата-доступу=5 липня 2023}}</ref>.


=== Українське наукове товариство ===
=== Українське наукове товариство ===
Був активним членом Українського наукового товариства. [[1907|1907 року]] він брав участь у заснуванні товариства та був обраний обраний головою медичної секції<ref name=":0" />.
[[1907|1907 року]] відбулося перше зібрання Українського наукового товариства, завданням якого було «допомагати розробленню і популяризації українською мовою різних галузей науки». Його головою обрали Михайла Грушевського. Серед перших 16 членів УНТ — відомих українських вчених — був і Мартирій Галин. Згодом він очолив окрему медичну секцію УНТ<ref name=":1" />.


Завданням товариства було допомагати у розробленні і популяризації українською мовою різних галузей науки. Медична секція, яку очолив Мартирій Андрійович, зосереджувалась на медичних питаннях. Він презентував доповіді на засіданнях медичної секції, а деякі з них були опубліковані в «Збірнику медичної секції УНТ в Києві». Крім того, Мартирій Андрійович працював над українською медичною термінологією і склав термінологічний словник<ref name=":0" />.
Під керівництвом М. Галина медична секція проводила засідання, на яких доповідали провідні учені-медики. Доповіді на засіданнях секції виголошували українською мовою, а частину з них публікували в «Збірнику медичної секції УНТ в Києві». Протягом [[1908|1908 року]] секція провела 10 засідань, на яких було розглянуто ряд наукових робіт<ref name=":1">{{Cite book|url=https://iul-nasu.org.ua/pdf/termvisnik/terv_2017_4_33.pdf|назва=О. Мартирій Галин – укладач перших українських медичних словників (1856–1943)|рік=2017|автор=Л. О. Симоненко|дата-доступу=5 червня 2023|видавництво=Термінологічний вісник}}</ref>.
 
Мартирій Галин — автор перших доповідей на медичну тематику українською мовою: «Симуляція в хірургії», «Походження кил» і «Хірургічні спостереження і примітки»<ref name=":5" />.
 
Саме Мартирій Галин, вперше, після більше ніж 200 років російського поневолення, [[17 лютого]] [[1908|1908 року]] на засіданні УНТ у Києві виголосив наукову доповідь українською мовою — на тему «Симуляція в хірургії»<ref name=":6" />. Матеріали доповіді того ж року опублікували в «Записках Українського Наукового Товариства» в Києві, що стало першою науковою публікацією українською мовою в Наддніпрянській Україні<ref>{{Cite book|url=https://umv.com.ua/index.php/journal/article/download/254/242|видавництво=Українські медичні вісті; Т. 14, № 3–4 (92–93)|назва=25-річчя відновлення часопису Всеукраїнського Лікарського Товариства «Українські Медичні Вісті»|рік=2022|дата-доступу=5 липня 2023|автор=Нечаїв С.}}</ref>.
 
Деякі праці Мартирія зберігаються в Національній науковій медичній бібліотеці України<ref name=":4" />.
 
=== Медичні словники ===
[[Файл:Медичний латинсько-український словник.jpg|міні|200px|праворуч|«Медичний латинсько-український словник» (Прага, 1926)]]
Окрім активної участі в роботі медичної секції УНТ, Мартирій Галин працював над українською медичною термінологією та склав термінологічний словник. Його робота у цьому напрямку була визнана значущою, і [[1918|1918 року]] фрагменти його словника «Українська медична термінологія» опублікували в українському науково-медичному журналі «Українські медичні вісті»<ref name=":1" />.
 
[[1920|1920 року]] в Києві випустили «Російсько-Український медичний словник» М. Галина, а [[1926|1926 року]] в Празі (Чехія) — «Медичний латинсько-український словник», за підтримки Спілки українських лікарів<ref name=":1" />.


=== Українські визвольні змагання ===
=== Українські визвольні змагання ===
Мартирій Галин був активним учасником українських визвольних змагань. Однак, після їхньої поразки він був змушений залишити Україну. У той час владу в Україні перебрали інші сили, які не сприймали Мартирія Андрійовича з симпатією через його громадську позицію і підтримку українських організацій<ref name=":0" />.
[[1918|1918 року]], після приходу Павла Скоропадського до влади, М. А. Галин отримав посаду корпусного лікаря 4-го Київського корпусу. У цей самий час йому доручили створити та очолити комісію з реорганізації Київського військового госпіталю в Український військово-медичний інститут. Однак, коли Директорія УНР прийшла до влади, діяльність комісії зупинили<ref name=":0" />.
 
Був керівником Термінологічної комісії Міністерства народного здоров'я та опікування та генерал-хорунжим санітарної служби Української Армії<ref name=":1" />.


[[1918|1918 року]], після приходу Павла Скоропадського до влади, М. А. Галин отримав посаду корпусного лікаря 4-го Київського корпусу. У цей самий час йому доручили створити та очолити комісію з реорганізації Київського військового госпіталю в Український військово-медичний інститут. Однак, коли Директорія УНР прийшла до влади, діяльність комісії зупинили<ref name=":0" />.
=== Ревізійна комісія в Берліні ===
[[Файл:Українська ревізійна комісія в Берліні.jpg|міні|праворуч|Українська ревізійна комісія в Берліні. Зліва — Мартирій Галин]][[1920|1920 року]] в Берліні Галин входив у Ревізійну комісію, яка переглядала справи Фінансової агентури УНР, коли нею керував Григорій Супрун<ref name=":3">{{Cite book|url=http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/downloads/2015doc.finance_unr-berlin.pdf|назва=Фінансова агентура УНР у Берліні: саботаж і дискредитація європейських валютно-економічних і дипломатичних планів уряду директорії (1919—1921 рр.), с. 790|видавництво=Україна дипломатична|автор=Павло Гай-Нижник|дата-доступу=5 липня 2023|рік=2015|місце=Київ}}</ref>.
 
Комісію очолював Іван Мірний — колишній генеральний (державний) писар УНР ([[1917]]—[[1918]]), директор канцелярії Міністерства закордонних справ УНР та Української Держави (1918) та член партії есерів. Третім членом комісії був Євген Сокович — колишній міністр шляхів УНР (1918) та український консул у Женеві (Швейцарія), інженер і член партії українських есерів<ref name=":3" />.


=== В Аккермані ===
=== В Аккермані ===
[[1920|1920 року]] Мартирій Андрійович повернувся на рідну Бессарабію та оселився в місті Аккерман. Тут він брав участь у культурно-національній діяльності, працював в [[Товариство «Просвіта» в Аккермані|товаристві «Просвіта»]]. Він також залишався активним українським лікарем, беручи участь у діяльності Українського лікарського товариства у Львові та публікуючи свої статті у виданнях українських наукових інститутів. Мартирій Андрійович продовжував працювати над своїм словником і видавав нові видання, які включали матеріали інших авторів<ref name=":0" />.
[[1920|1920 року]] Мартирій Андрійович повернувся на рідну Бессарабію та оселився в [[Білгород-Дністровський|Аккермані]], де брав участь у культурно-національній діяльності<ref>{{Cite book|url=https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/7732/1/52.pdf|назва=Cлово про Галина Мартирія Андрійовича та його словники|місце=Луцьк|автор=Марія Джура|дата-доступу=22 травня 2023|видавництво=Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки|рік=2015}}</ref>.
 
[[1929|1929 року]] перебував у Галаці, де працював над публіцистичною статтею «Могила гетьмана Мазепи» для тижневика «Тризуб» (опублікована у №&nbsp;18 за [[1930|1930 рік]])<ref>{{Cite book|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Rendiuk_Teofil/Hetman_Ivan_Mazepa_ukrainsko-moldovsko-rumunski_shliakhy_ukrmold.pdf?|назва=Гетьман Іван Мазепа: українсько-молдовсько-румунські шляхи. С. 114|місце=Чернівці|автор=Т. Г. Рендюк|видавництво=Букрек|рік=2009|дата-доступу=5 червня 2023}}</ref>.
 
[[1931|1931 року]] в ілюстрованому календарі «Приятель» (Чернівці) опублікували ще одну статтю Мартирія — «<nowiki/>[[Українці на Басарабщині]]<nowiki/>», в якій він зробив огляд [[Історія українців у Білгороді-Дністровському|історії українців]] на теренах Бессарабії<ref>{{Cite book|url=http://bucovinensia.chnu.edu.ua/documents/139|назва=Приятель: ілюстрований калєндар на рік 1931|рік=2023|дата-доступу=1 липня 2023|видавництво=Бібліотека ЧНУ ім. Ю. Федьковича}}</ref>.
 
Окрім того, 1931 року став жертводавцем Товариства для допомоги Українській господарській академії в Подєбрадах, Чехія<ref>{{Cite web|url=https://www.db.geroika.org.ua/files/program/test_file//tphotoed7e423c31cc3b97394cd6ab5afd0af0.pdf|назва=Жертводавці Товариства для допомоги Українській господарській академії в Подєбрадах, ЧСР. 1936 р. Národní archiv - Ruské a ukrajinské emigrantské spolky a organizace v ČSR, Praha, Poděbrady. Číslo fondu: 820. Číslo pomůcky: 1012. Společnost přátel Ukrajinské hospodářské akademie v Poděbradech se sídlem v Praze. Stanovy Společnosti přátel Ukrajinské hospodářské akademie v Poděbradech.}}</ref>. Наступного [[1932|1932 року]] разом із [[Історія українців у Білгороді-Дністровському|українцями міста Аккермана]] привітав із 20-річчям організацію «Пласт» у Празі<ref>{{Cite book|url=https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/8765/file.pdf|назва=Молоде життя|рік=1932, листопад|місце=Прага, Чехія|видавництво=Пласт|дата-доступу=5 червня 2023}}</ref>.
 
<gallery mode="packed" heights="200">
Файл:Привітання «Пласту» від аккерманців.jpg|Привітання організації «Пласт»
</gallery>
 
Із [[1933|1933 року]] був членом-кореспондентом Українського лікарського товариства у Львові, публікувався у виданнях Українського наукового Інституту у Берліні. В [[1930-ті|1930-х роках]] у виданні Українського воєнно-історичного товариства у Польщі — журналі «За державність» — вийшли його спомини «Спостереження й враження військового лікаря з часів великої війни й революції»<ref name=":0" />.
 
==== Товариство «Просвіта» ====
[[Файл:Коментар М. Галина в статті «Басарабія — забута країна».jpg|міні|праворуч|250px|Уривок зі статті «[[Басарабія — забута країна]]», [[1936]]]]
[[1936|1936 року]] Мартирій Галин став членом місцевого [[Товариство «Просвіта» в Аккермані|товариства «Просвіта»]]<ref name=":7" />. Того ж року дав коментар кореспонденту львівської газети «Діло» Роману Галіяну, який опублікували в статті «[[Басарабія — забута країна]]»<ref name=":12">[https://libraria.ua/issues/192/20646/?PageNumber=2 ''Роман Голіян'' «Басарабія — забута країна» — Діло, № 241, 25 жовтня 1936 — Львів]</ref>.
 
Помер Мартирій Андрійович Галин у Бессарабії [[1943|1943 року]]<ref>{{Cite web|url=https://esu.com.ua/article-28342|назва=Галин Мартирій|автор=Я. В. Ганіткевич|видавець=Енциклопедія сучасної України|дата=2006|дата-доступу=5 липня 2023}}</ref>.
 
== Особисте життя ==
Був одружений<ref name=":2" />. Приятелював із багатьма українськими діячами, зокрема з Лесею Українкою, Михайлом Грушевським, Іваном Франком, Миколою Костомаровим та Михайлом Драгомановим<ref name=":7" />. У червні [[1890|1890 року]] відвідав Івана Франка у Львові<ref>[https://libraria.ua/issues/1293/103888/?PageNumber=669&ArticleId=3482516 Лист № 39 // Записки наукового товариства імені Шевченка, № 240, 2000, с. 669]</ref>.
 
Коли Леся Українка [[1891|1891 року]] відвідувала [[Шабо]], вона гостювала у Мартирія та писала про це своїй матері<ref name=":2" />.
 
== Див. також ==
 
* [[Українці на Басарабщині]]
* [[Гетьманченко Василь Іович]]
* [[Середа Григорій Климович]]
* [[Гаврилюк Ілько Іванович]]


==Примітки==
==Примітки==
;Коментарі
{{Reflist|group=К}}
;Джерела
{{примітки}}
{{примітки}}


[[Категорія:Люди]]
== Посилання ==
 
* [https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/3736/file.pdf Медичний латинсько-український словник (1926)]
* [http://bucovinensia.chnu.edu.ua/documents/139 Стаття Мартирія про українців на Бессарабії]
* [https://is.muni.cz/th/110609/ff_m/diplom00.pdf Українська медична термінологія (розвиток і сучасний стан), с. 42 — про Галина]
 
[[Категорія:Українські громадські діячі]]

Поточна версія на 02:08, 20 січня 2024

Галин Мартирій Андрійович.gif
Ім'я
Мартирій Андрійович Галин
Народився
1856
с. Гура Роша (тепер Козацьке)
Національність
Діяльність
хірург, громадський діяч

Мартирій Андрійович Галин (нар. 14 квітня 1858, с. Гура Роша (тепер Козацьке) — пом. 1943) — член товариства «Просвіта» в Аккермані; лікар-хірург, доктор медицини; один із засновників Українського наукового товариства у Києві, яке працювало під керівництвом Михайла Грушевського.

Автор перших наукових хірургічних праць, опублікованих українською мовою, та перших українських словників медичної термінології.

Мартирій Галин приятелював із багатьма українськими діячами, зокрема з Лесею Українкою, Михайлом Грушевським, Іваном Франком, Миколою Костомаровим та Михайлом Драгомановим[1]. Коли Леся Українка 1891 року відвідувала Шабо, вона гостювала у Мартирія та писала про це своїй матері[2].

Автор публіцистичної статті «Українці на Басарабщині» (1931), в якій розглянув історію українців у регіоні та проблеми національної самосвідомості.

До 1920 року підписувався як «Галін»[3].

Життєпис

Ранні роки та освіта

Народився 14 квітня 1858 року. Батько — Андронік Галин, православний священик, син священика Івана (Іоана). Матір — Ганна Степанівна, уроджена Твердієвич[3]. 1882 року Мартирій закінчив курс у Новоросійському університеті (Одеса) та отримав ступень «кандидата природничих наук»[4].

1886 року закінчив Імператорську військово-медичну академію (Росія), де під час навчання написав дві роботи, які конференція академії відзначила золотими медалями: «Качественное и количественое определение пищи, употребляемой крестьянами сел: Гура Роши и Староказачьего Аккерманского уезда, Бессарабской губернии» і «О всасивании грануляционніми поверхностями»[5].

Початок кар'єри

З 1886 року проходив військову службу у Києві, зокрема у Київському військовому госпіталі. 1896 року Мартирія призначили старшим ординатором Київського військового госпіталю, а у вересні 1899 року відрядили на навчання у Францію та Німеччину[4][6].

Відрядження в Китай

1900 року його відрядили на Далекий Схід, де він взяв участь в медичному забезпеченні експедиційних військ Російської імперії під час придушення «боксерського» повстання в Китаї. 6 серпня 1900 року Мартирія Андрійовича назначили корпусним лікарем 1-го Сибірського армійського корпусу та залишили на посаді консультанта Київського військового госпіталю[4].

Він активно брав участь у медичних операціях і виказався відзнаками за свою службу, отримавши орден святого Станіслава 2-го ступеню та срібну медаль «За похід в Китай»[7].

Українське наукове товариство

1907 року відбулося перше зібрання Українського наукового товариства, завданням якого було «допомагати розробленню і популяризації українською мовою різних галузей науки». Його головою обрали Михайла Грушевського. Серед перших 16 членів УНТ — відомих українських вчених — був і Мартирій Галин. Згодом він очолив окрему медичну секцію УНТ[8].

Під керівництвом М. Галина медична секція проводила засідання, на яких доповідали провідні учені-медики. Доповіді на засіданнях секції виголошували українською мовою, а частину з них публікували в «Збірнику медичної секції УНТ в Києві». Протягом 1908 року секція провела 10 засідань, на яких було розглянуто ряд наукових робіт[8].

Мартирій Галин — автор перших доповідей на медичну тематику українською мовою: «Симуляція в хірургії», «Походження кил» і «Хірургічні спостереження і примітки»[7].

Саме Мартирій Галин, вперше, після більше ніж 200 років російського поневолення, 17 лютого 1908 року на засіданні УНТ у Києві виголосив наукову доповідь українською мовою — на тему «Симуляція в хірургії»[5]. Матеріали доповіді того ж року опублікували в «Записках Українського Наукового Товариства» в Києві, що стало першою науковою публікацією українською мовою в Наддніпрянській Україні[9].

Деякі праці Мартирія зберігаються в Національній науковій медичній бібліотеці України[4].

Медичні словники

«Медичний латинсько-український словник» (Прага, 1926)

Окрім активної участі в роботі медичної секції УНТ, Мартирій Галин працював над українською медичною термінологією та склав термінологічний словник. Його робота у цьому напрямку була визнана значущою, і 1918 року фрагменти його словника «Українська медична термінологія» опублікували в українському науково-медичному журналі «Українські медичні вісті»[8].

1920 року в Києві випустили «Російсько-Український медичний словник» М. Галина, а 1926 року в Празі (Чехія) — «Медичний латинсько-український словник», за підтримки Спілки українських лікарів[8].

Українські визвольні змагання

1918 року, після приходу Павла Скоропадського до влади, М. А. Галин отримав посаду корпусного лікаря 4-го Київського корпусу. У цей самий час йому доручили створити та очолити комісію з реорганізації Київського військового госпіталю в Український військово-медичний інститут. Однак, коли Директорія УНР прийшла до влади, діяльність комісії зупинили[6].

Був керівником Термінологічної комісії Міністерства народного здоров'я та опікування та генерал-хорунжим санітарної служби Української Армії[8].

Ревізійна комісія в Берліні

Українська ревізійна комісія в Берліні. Зліва — Мартирій Галин

1920 року в Берліні Галин входив у Ревізійну комісію, яка переглядала справи Фінансової агентури УНР, коли нею керував Григорій Супрун[10].

Комісію очолював Іван Мірний — колишній генеральний (державний) писар УНР (1917—1918), директор канцелярії Міністерства закордонних справ УНР та Української Держави (1918) та член партії есерів. Третім членом комісії був Євген Сокович — колишній міністр шляхів УНР (1918) та український консул у Женеві (Швейцарія), інженер і член партії українських есерів[10].

В Аккермані

1920 року Мартирій Андрійович повернувся на рідну Бессарабію та оселився в Аккермані, де брав участь у культурно-національній діяльності[11].

1929 року перебував у Галаці, де працював над публіцистичною статтею «Могила гетьмана Мазепи» для тижневика «Тризуб» (опублікована у № 18 за 1930 рік)[12].

1931 року в ілюстрованому календарі «Приятель» (Чернівці) опублікували ще одну статтю Мартирія — «Українці на Басарабщині», в якій він зробив огляд історії українців на теренах Бессарабії[13].

Окрім того, 1931 року став жертводавцем Товариства для допомоги Українській господарській академії в Подєбрадах, Чехія[14]. Наступного 1932 року разом із українцями міста Аккермана привітав із 20-річчям організацію «Пласт» у Празі[15].

  • Привітання організації «Пласт»

    Привітання організації «Пласт»

Із 1933 року був членом-кореспондентом Українського лікарського товариства у Львові, публікувався у виданнях Українського наукового Інституту у Берліні. В 1930-х роках у виданні Українського воєнно-історичного товариства у Польщі — журналі «За державність» — вийшли його спомини «Спостереження й враження військового лікаря з часів великої війни й революції»[6].

Товариство «Просвіта»

Уривок зі статті «Басарабія — забута країна», 1936

1936 року Мартирій Галин став членом місцевого товариства «Просвіта»[1]. Того ж року дав коментар кореспонденту львівської газети «Діло» Роману Галіяну, який опублікували в статті «Басарабія — забута країна»[16].

Помер Мартирій Андрійович Галин у Бессарабії 1943 року[17].

Особисте життя

Був одружений[2]. Приятелював із багатьма українськими діячами, зокрема з Лесею Українкою, Михайлом Грушевським, Іваном Франком, Миколою Костомаровим та Михайлом Драгомановим[1]. У червні 1890 року відвідав Івана Франка у Львові[18].

Коли Леся Українка 1891 року відвідувала Шабо, вона гостювала у Мартирія та писала про це своїй матері[2].

Див. також

Примітки

Коментарі
Джерела
  1. ↑ 1,0 1,1 1,2 С. Нечаїв: До 100-річчя видання «Російсько-українського медичного словника» Мартирія Галина, с. 77–79, Українські медичні вісті, 16 травня 2023, переглянуто 27 червня 2023
  2. ↑ 2,0 2,1 2,2 31.08.1891 р. До матері, Леся Українка — Енциклопедія життя і творчості
  3. ↑ 3,0 3,1 С. Нечаїв Тисячоліття української медицини як шлях до лікарського самоврядування: київський вимір // Українські медичні вісті. 2020. Т. 12. № 2. С. 93
  4. ↑ 4,0 4,1 4,2 4,3 Галин Мартирій Андрійович (1858-1943), Національна наукова медична бібліотека України, 14 квітня 2023, переглянуто 5 липня 2023
  5. ↑ 5,0 5,1 Важинський, Я.: Термінологічна концепція доктора медицини Мартирія Галина (окремі аспекти) — Суми : Сумський державний університет, 2015., переглянуто 5 липня 2023
  6. ↑ 6,0 6,1 6,2 Стаття «Галин Мартирій Андрійович» на Вікіпедії
  7. ↑ 7,0 7,1 Поворознюк Р. В.: Соціокультурні передумови розвитку медичного перекладу в Україні на початку ХХ століття — Херсон : Науковий вісник Херсонського державного університету, 2016., переглянуто 5 липня 2023
  8. ↑ 8,0 8,1 8,2 8,3 8,4 Л. О. Симоненко: О. Мартирій Галин – укладач перших українських медичних словників (1856–1943) — Термінологічний вісник, 2017., переглянуто 5 червня 2023
  9. ↑ Нечаїв С.: 25-річчя відновлення часопису Всеукраїнського Лікарського Товариства «Українські Медичні Вісті» — Українські медичні вісті; Т. 14, № 3–4 (92–93), 2022., переглянуто 5 липня 2023
  10. ↑ 10,0 10,1 Павло Гай-Нижник: Фінансова агентура УНР у Берліні: саботаж і дискредитація європейських валютно-економічних і дипломатичних планів уряду директорії (1919—1921 рр.), с. 790 — Київ : Україна дипломатична, 2015., переглянуто 5 липня 2023
  11. ↑ Марія Джура: Cлово про Галина Мартирія Андрійовича та його словники — Луцьк : Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, 2015., переглянуто 22 травня 2023
  12. ↑ Т. Г. Рендюк: Гетьман Іван Мазепа: українсько-молдовсько-румунські шляхи. С. 114 — Чернівці : Букрек, 2009., переглянуто 5 червня 2023
  13. ↑ Приятель: ілюстрований калєндар на рік 1931 — Бібліотека ЧНУ ім. Ю. Федьковича, 2023., переглянуто 1 липня 2023
  14. ↑ Жертводавці Товариства для допомоги Українській господарській академії в Подєбрадах, ЧСР. 1936 р. Národní archiv - Ruské a ukrajinské emigrantské spolky a organizace v ČSR, Praha, Poděbrady. Číslo fondu: 820. Číslo pomůcky: 1012. Společnost přátel Ukrajinské hospodářské akademie v Poděbradech se sídlem v Praze. Stanovy Společnosti přátel Ukrajinské hospodářské akademie v Poděbradech.
  15. ↑ Молоде життя — Прага, Чехія : Пласт, 1932, листопад., переглянуто 5 червня 2023
  16. ↑ Роман Голіян «Басарабія — забута країна» — Діло, № 241, 25 жовтня 1936 — Львів
  17. ↑ Я. В. Ганіткевич: Галин Мартирій, Енциклопедія сучасної України, 2006, переглянуто 5 липня 2023
  18. ↑ Лист № 39 // Записки наукового товариства імені Шевченка, № 240, 2000, с. 669

Посилання

Отримано з https://akkermanika.org/index.php?title=Галин_Мартирій_Андрійович&oldid=9051