Гангардт Іван Єгорович: відмінності між версіями

	Іван Гангардт (в центрі)
	Ім'я Іван Єгорович Гангардт
	Народився бл. 1808 ; Курська губернія, Російська імперія
	Помер 19 травня 1875 ; Аккерман
	Національність росіянин
	Діяльність міський голова, військовий

Версія за 02:20, 30 січня 2023

Іван Єгорович Гангардт (бл. 1808, Курська губернія — 1872, Аккерман) — міський голова Аккермана протягом 1872—1875 років, генерал-лейтенант Російської імперії.

Життєпис

Військова кар’єра

Іван Гангардт народився близько 1808 року у Курській губернії та був найстаршим із трьох синів у родині. 1824 року поступив на службу в Новгородський кірасирський полк. Брав участь у військових діях під час повстання в Польщі 1830–1831 роках. 1854 року брав участь у захисті Одеси від нападу англо-французької ескадри та полоненні фрегата «Тигр» та отримав посаду наказного отамана Дунайського козацького війська. 1869 року одержав чин генерал-лейтенанта^[1].

Діяльність в Аккермані

1861 року за ініціативою Гангардта в Аккермані відкрили військове трикласне училище Новоросійського війська. Для бібліотеки училища Гангардт пожертвував велику кількість книжок, які привіз з-за кордону.

1868 року Гангардт створив у місті відділ Товариства піклування про поранених і хворих воїнів, який підпорядковувався Одеському місцевому управлінню товариства. Гангардт опікувався богадільнею, збудованою 1866 року на Ізмаїльській дорозі біля православного кладовища^[2].

1872 року обраний міським головою Аккермана. Під час головування містом запровадив обов'язкові для всіх правила поведінки у громадських місцях та інші норми щодо підтримання порядку у місті^[3].

19 травня 1875 року Іван Гангардт помер. У своєму заповіті просив імператора не залишати сиріт Олександро-Маріїнського притулку та 150 дівчат з Аккерманської прогімназії, а також просив заснувати у Дністровському гирлі колонію для злочинців, що сидять в аккерманській тюрмі, аби їх навчити на моряків^[2].

Примітки

↑ Вікіпедія
↑ ^2,0 ^2,1 Олексій Пермінов: История Красного Креста в Аккермане, Старий Аккерман, 7 лютого 2015, переглянуто 30 січня 2023
↑ Володимир Воротнюк: Из истории выборов в Аккермане, Топор, 15 вересня 2015, переглянуто 30 січня 2023

Посилання

Стаття «Гангардт Іван Єгорович» на Вікіпедії

[1] Вікіпедія

[:0-2] 2,0 ^2,1 Олексій Пермінов: История Красного Креста в Аккермане, Старий Аккерман, 7 лютого 2015, переглянуто 30 січня 2023

[3] Володимир Воротнюк: Из истории выборов в Аккермане, Топор, 15 вересня 2015, переглянуто 30 січня 2023

[1]

[2]

[3]

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 |дата смерті = [[19 травня]] [[1875]]
 |місце смерті = [[Білгород-Дністровський|Аккерман]]
-|діяльність = [[Міський голова Аккерману|міський голова]], військовий
+|діяльність = [[Міський голова Аккермана|міський голова]], військовий
 |національність = росіянин
 }}
-'''Іван Єгорович Гангардт''' (бл. [[1808]], Курська губернія — [[1872]], [[Білгород-Дністровський|Аккерман]]) — [[міський голова Аккерману]] протягом [[1872]]—[[1875]] років, генерал-лейтенант Російської імперії.
+'''Іван Єгорович Гангардт''' (бл. [[1808]], Курська губернія — [[1872]], [[Білгород-Дністровський|Аккерман]]) — [[міський голова Аккермана]] протягом [[1872]]—[[1875]] років, генерал-лейтенант Російської імперії.
 == Життєпис ==
@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
 року Гангардт створив у місті відділ Товариства піклування про поранених і хворих воїнів, який підпорядковувався Одеському місцевому управлінню товариства. Гангардт опікувався богадільнею, збудованою 1866 року на [[Вулиця Ізмаїльська|Ізмаїльській дорозі]] біля [[Центральне кладовище|православного кладовища]]<ref name=":0">{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/22429.html|назва=История Красного Креста в Аккермане|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман|дата=7 лютого 2015|дата-доступу=30 січня 2023}}</ref>.
-року обраний [[Міський голова Аккерману|міським головою Аккерману]]. Під час головування містом запровадив обов'язкові для всіх правила поведінки у громадських місцях та інші норми щодо підтримання порядку у місті<ref>{{Cite web|автор=Володимир Воротнюк|url=https://topor.od.ua/iz-istorii-vborov-v-akkermane/|назва=Из истории выборов в Аккермане|видавець=Топор|дата=15 вересня 2015|дата-доступу=30 січня 2023}}</ref>.
+року обраний [[Міський голова Аккермана|міським головою Аккермана]]. Під час головування містом запровадив обов'язкові для всіх правила поведінки у громадських місцях та інші норми щодо підтримання порядку у місті<ref>{{Cite web|автор=Володимир Воротнюк|url=https://topor.od.ua/iz-istorii-vborov-v-akkermane/|назва=Из истории выборов в Аккермане|видавець=Топор|дата=15 вересня 2015|дата-доступу=30 січня 2023}}</ref>.
 травня 1875 року Іван Гангардт помер. У своєму заповіті просив імператора не залишати сиріт Олександро-Маріїнського притулку та 150 дівчат з Аккерманської прогімназії, а також просив заснувати у Дністровському гирлі колонію для злочинців, що сидять в аккерманській тюрмі, аби їх навчити на моряків<ref name=":0" />.