Гангардт Іван Єгорович: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Гангардт Іван Єгорович''' — міський голова Аккерману протягом [[1872]]—[[1875]] років, генерал-лейтенант Російської імперії. | {{Особа | ||
|фото = Гангардт Іван Єгорович.jpg | |||
|підпис = Іван Гангардт (в центрі) | |||
|ім'я = Іван Єгорович Гангардт | |||
|дата народження = бл. [[1808]] | |||
|місце народження = Курська губернія, Російська імперія | |||
|дата смерті = [[19 травня]] [[1875]] | |||
|місце смерті = [[Білгород-Дністровський|Аккерман]] | |||
|діяльність = [[Міський голова Аккерману|міський голова]], військовий | |||
|національність = росіянин | |||
}} | |||
'''Гангардт Іван Єгорович''' (бл. [[1808]], Курська губернія — [[1872]], [[Білгород-Дністровський|Аккерман]]) — [[міський голова Аккерману]] протягом [[1872]]—[[1875]] років, генерал-лейтенант Російської імперії. | |||
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
=== Військова кар’єра === | === Військова кар’єра === | ||
Іван Гангардт народився близько 1808 року у Курській губернії та був найстаршим | Іван Гангардт народився близько [[1808|1808 року]] у Курській губернії та був найстаршим із трьох синів у родині. 1824 року поступив на службу в Новгородський кірасирський полк. Брав участь у військових діях під час повстання в Польщі 1830–1831 роках. 1854 року брав участь у захисті Одеси від нападу англо-французької ескадри та полоненні фрегата «Тигр» та отримав посаду наказного отамана Дунайського козацького війська. [[1869|1869 року]] одержав чин генерал-лейтенанта<ref>Вікіпедія</ref>. | ||
=== Діяльність в Аккермані === | === Діяльність в Аккермані === | ||
1861 року за ініціативою Гангардта в Аккермані відкрили військове трикласне училище Новоросійського війська. Для бібліотеки училища Гангардт пожертвував велику кількість книжок, які привіз з-за кордону. | 1861 року за ініціативою Гангардта в [[Білгород-Дністровський|Аккермані]] відкрили військове трикласне училище Новоросійського війська. Для бібліотеки училища Гангардт пожертвував велику кількість книжок, які привіз з-за кордону. | ||
1868 року Гангардт створив у місті відділ Товариства піклування про поранених і хворих воїнів, який підпорядковувався Одеському місцевому управлінню товариства. | 1868 року Гангардт створив у місті відділ Товариства піклування про поранених і хворих воїнів, який підпорядковувався Одеському місцевому управлінню товариства. Гангардт опікувався богадільнею, збудованою 1866 року на [[Вулиця Ізмаїльська|Ізмаїльській дорозі]] біля [[Центральне кладовище|православного кладовища]]<ref name=":0">{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/22429.html|назва=История Красного Креста в Аккермане|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман|дата=7 лютого 2015|дата-доступу=30 січня 2023}}</ref>. | ||
== | 1872 року обраний [[Міський голова Аккерману|міським головою Аккерману]]. Під час головування містом запровадив обов'язкові для всіх правила поведінки у громадських місцях та інші норми щодо підтримання порядку у місті<ref>{{Cite web|автор=Володимир Воротнюк|url=https://topor.od.ua/iz-istorii-vborov-v-akkermane/|назва=Из истории выборов в Аккермане|видавець=Топор|дата=15 вересня 2015|дата-доступу=30 січня 2023}}</ref>. | ||
{{заготовка}} | 19 травня 1875 року Іван Гангардт помер. У своєму заповіті просив імператора не залишати сиріт Олександро-Маріїнського притулку та 150 дівчат з Аккерманської прогімназії, а також просив заснувати у Дністровському гирлі колонію для злочинців, що сидять в аккерманській тюрмі, аби їх навчити на моряків<ref name=":0" />. | ||
== Примітки == | |||
{{Примітки}}{{заготовка}} | |||
[[Категорія:Люди Г]] | [[Категорія:Люди Г]] | ||
Версія за 01:58, 30 січня 2023
 Іван Гангардт (в центрі) | |
|
Ім'я
Іван Єгорович Гангардт
|
|
|
Народився
бл. 1808
Курська губернія, Російська імперія |
|
|
Національність
росіянин
|
|
|
Діяльність
міський голова, військовий
|
Гангардт Іван Єгорович (бл. 1808, Курська губернія — 1872, Аккерман) — міський голова Аккерману протягом 1872—1875 років, генерал-лейтенант Російської імперії.
Життєпис
Військова кар’єра
Іван Гангардт народився близько 1808 року у Курській губернії та був найстаршим із трьох синів у родині. 1824 року поступив на службу в Новгородський кірасирський полк. Брав участь у військових діях під час повстання в Польщі 1830–1831 роках. 1854 року брав участь у захисті Одеси від нападу англо-французької ескадри та полоненні фрегата «Тигр» та отримав посаду наказного отамана Дунайського козацького війська. 1869 року одержав чин генерал-лейтенанта[1].
Діяльність в Аккермані
1861 року за ініціативою Гангардта в Аккермані відкрили військове трикласне училище Новоросійського війська. Для бібліотеки училища Гангардт пожертвував велику кількість книжок, які привіз з-за кордону.
1868 року Гангардт створив у місті відділ Товариства піклування про поранених і хворих воїнів, який підпорядковувався Одеському місцевому управлінню товариства. Гангардт опікувався богадільнею, збудованою 1866 року на Ізмаїльській дорозі біля православного кладовища[2].
1872 року обраний міським головою Аккерману. Під час головування містом запровадив обов'язкові для всіх правила поведінки у громадських місцях та інші норми щодо підтримання порядку у місті[3].
19 травня 1875 року Іван Гангардт помер. У своєму заповіті просив імператора не залишати сиріт Олександро-Маріїнського притулку та 150 дівчат з Аккерманської прогімназії, а також просив заснувати у Дністровському гирлі колонію для злочинців, що сидять в аккерманській тюрмі, аби їх навчити на моряків[2].
Примітки
- ↑ Вікіпедія
- ↑ 2,0 2,1 Олексій Пермінов: История Красного Креста в Аккермане, Старий Аккерман, 7 лютого 2015, переглянуто 30 січня 2023
- ↑ Володимир Воротнюк: Из истории выборов в Аккермане, Топор, 15 вересня 2015, переглянуто 30 січня 2023
