Олександрівські казарми: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
[[1812|1812 року]], після закінчення Російсько-турецької війни, територія [[Бессарабія|Бессарабії]] відійшла до Російської імперії. [[1818|1818 року]] Олександр I відвідав Бессарабію та затвердив «[[Статут утворення Бессарабської області]]», за яким [[Білгород-Дністровський|Аккерман]] отримав статус повітового міста. Тоді ж почалася військова реформа, у межах якої в Аккермані запланували будівництво двоповерхових казарм на «6 комплектних рот та 26 штаб- та обер-офіцерів»<ref name=":0">{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/21941.html|назва=Александровские казармы|автор=Олексій Пермінов|дата=21 грудня 2014|видавець=[[Старый Аккерман]]|дата-доступу=27 травня 2021}}</ref>. | [[1812|1812 року]], після закінчення Російсько-турецької війни, територія [[Бессарабія|Бессарабії]] відійшла до Російської імперії. [[1818|1818 року]] Олександр I відвідав Бессарабію та затвердив «[[Статут утворення Бессарабської області]]», за яким [[Білгород-Дністровський|Аккерман]] отримав статус повітового міста. Тоді ж почалася військова реформа, у межах якої в Аккермані запланували будівництво двоповерхових казарм на «6 комплектних рот та 26 штаб- та обер-офіцерів»<ref name=":0">{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/21941.html|назва=Александровские казармы|автор=Олексій Пермінов|дата=21 грудня 2014|видавець=[[Старый Аккерман]]|дата-доступу=27 травня 2021}}</ref>. | ||
[[1820|1820 року]] попередній план будівництва казарм розробив архітектор Михайло Петрович Нейман, який служив у обласній будівельній комісії та згодом доріс до помічника Обласного архітектора<ref name=":0" />. | [[1820|1820 року]] попередній план будівництва казарм розробив архітектор Михайло Петрович Нейман, який служив у обласній будівельній комісії та згодом доріс до помічника Обласного архітектора. На початку 1820-х років Будівельна комісія Аккерману почала будівництво, відповідальним назначили Еммануїла Павловича Попандопуло — начальника Аккерманської портової митної застави та відставного майора, ветерана війни з Наполеоном 1812 року<ref name=":0" />. | ||
Будівництво тривало повільно, тому в липні [[1828|1828 року]] очільник Бессарабського митного округу та надвірний радник Шубін відправив повноважному наміснику графу Михайлу Воронцову рапорт, у якому просив звільнити Попандопуло від будівництва казарм, оскільки «місто виконати ці роботи не в змозі, і треба призначити торги»<ref name=":0" />. | |||
== Примітки == | == Примітки == | ||
{{примітки}} | {{примітки}} | ||
Версія за 09:56, 28 травня 2021
.jpg)
Олександрівські казарми (рос. Александровские казармы) — комплекс казарм та офіцерського корпусу армії Російської імперії, збудованих у 1830-х роках. Знаходяться на березі Дністровського лиману за адресою вулиця Шабська, 51.
Історія
1812 року, після закінчення Російсько-турецької війни, територія Бессарабії відійшла до Російської імперії. 1818 року Олександр I відвідав Бессарабію та затвердив «Статут утворення Бессарабської області», за яким Аккерман отримав статус повітового міста. Тоді ж почалася військова реформа, у межах якої в Аккермані запланували будівництво двоповерхових казарм на «6 комплектних рот та 26 штаб- та обер-офіцерів»[1].
1820 року попередній план будівництва казарм розробив архітектор Михайло Петрович Нейман, який служив у обласній будівельній комісії та згодом доріс до помічника Обласного архітектора. На початку 1820-х років Будівельна комісія Аккерману почала будівництво, відповідальним назначили Еммануїла Павловича Попандопуло — начальника Аккерманської портової митної застави та відставного майора, ветерана війни з Наполеоном 1812 року[1].
Будівництво тривало повільно, тому в липні 1828 року очільник Бессарабського митного округу та надвірний радник Шубін відправив повноважному наміснику графу Михайлу Воронцову рапорт, у якому просив звільнити Попандопуло від будівництва казарм, оскільки «місто виконати ці роботи не в змозі, і треба призначити торги»[1].
Примітки
- ↑ 1,0 1,1 1,2 Олексій Пермінов: Александровские казармы, Старый Аккерман, 21 грудня 2014, переглянуто 27 травня 2021