Пам'ятник Василію Рябову

Останнє редагування: 11 липня 2023
Матеріал з Аккерманіка
Пам'ятник Василію Рябову
Категорії

Пам'ятник Василію Рябову

Останнє редагування: 11 липня 2023

Пам'ятник Василію Рябову — пам’ятник у Білгороді-Дністровському на честь росіянина Василія Тимофійовича Рябова (народився 1871 року під Пензою на Росії); загинув у Російсько-японській війні 1904 року.

Пам'ятник є ідейно-культурним маркером російського імперіалізму, його відкрили 1912 року та приурочили 100-річному ювілею, відколи Російська імперія захопила Бессарабію.

Водночас пам'ятник присвячений пам'яті уродженців Аккерманського повіту, загиблим у Російсько-японській війні. Спочатку знаходився розі Єврейської та Миколаївської вулиць, проте за румунської влади його перенесли на ріг вулиць Шабської та Шевченка.

Історія

Відкриття

Відкриття пам'ятника Василію Рябову запланували на честь 100-річного ювілею захоплення Бессарабії Російською імперією[1]. Для цього в місті створили Виконавчий комітет, головою якого призначили Георгія Федоровича Костюріна — лікаря, завідувача міської Олександро-Маріїнської лікарні та керівника Аккерманського Союзу російських людей[2].

Пам'ятник будували на народні кошти, які зібрали з ініціативи чорносотенного Союзу Архангела Михайла. Цей союз тоді очолював Володимир Пуришкевич — голова Аккерманській повітової земської управи та майбутній вбивця Распутіна[2].

Урочисте відкриття — 14 (27) травня 1912 року[1]. Спочатку пам’ятник встановили на розі вулиць Єврейської та Миколаївської. Тоді ж Єврейську перейменували на вулицю Василія Рябова[3].

Перенесення

За румунської влади пам’ятник перенесли на перехрестя вулиць Шевченка та Шабської[3].

2015 року за ініціативою депутата міської ради Миколи Дімова сквер біля пам'ятника упорядкували: висадили газон, квіти та кущі, поставили лавки та розбили алеї[3].

Галерея

Примітки

  1. 1,0 1,1 М. Жарких: Пам’ятник В. Рябову, Прадідівська слава, переглянуто 10 липня 2023
  2. 2,0 2,1 old_akkerman: Памятник Василию Рябову, 18 квітня 2013, переглянуто 19 травня 2021
  3. 3,0 3,1 3,2 Володимир Воротнюк: История одного памятника в Аккермане, Топор, 1 листопада 2017, переглянуто 10 липня 2023