Пудівітр Матвій Матвійович: відмінності між версіями
Немає опису редагування Мітка: Скасовано |
(Скасування редагування № 6117 користувача Nykyforiv (обговорення)) Мітка: Скасування |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
|національність = чех | |національність = чех | ||
}} | }} | ||
'''Ян Янович Пудівітр''' ([[1890]], Королівство Богемія (нині Чехія) — [[8 квітня]] [[1965]], [[Білгород-Дністровський]]) — міський садівник [[Білгород-Дністровський|Білгорода-Дністровського]] у [[1930-ті|1930]]—[[1950-ті|1950-х]] роках. | '''Ян Янович Пудівітр''' ([[1890]], Королівство Богемія (нині Чехія) — [[8 квітня]] [[1965]], [[Білгород-Дністровський]]) — міський садівник [[Білгород-Дністровський|Білгорода-Дністровського]] у [[1930-ті|1930]]—[[1950-ті|1950-х]] роках. | ||
| Рядок 46: | Рядок 45: | ||
== Примітки == | == Примітки == | ||
{{примітки}} | {{примітки}} | ||
[[Категорія:Садівники]] | [[Категорія:Садівники]] | ||
Версія за 01:39, 18 березня 2023
| Файл:Пудівітр Ян Янович (колоризована).jpg | |
|
Ім'я
Ян Янович Пудівітр
|
|
|
Народився
1890
Королівство Богемія (нині Чехія) |
|
|
Національність
чех
|
|
|
Діяльність
садівник
|
.jpg){kind=link}
Ян Янович Пудівітр (1890, Королівство Богемія (нині Чехія) — 8 квітня 1965, Білгород-Дністровський) — міський садівник Білгорода-Дністровського у 1930—1950-х роках.
Життєпис
Ян Янович Пудівітр народився 1890 року в Чехії. З 15 років працював у графському саду. Закінчив спеціальний інститут садівництва. 1925 року переїхав у Четатя-Албе, і примарія міста запросила його на посаду міського садівника[1].
Ян Янович писав:
Пригадую, як приїхав я сюди 1925 року. Місто було тоді мало озелененим. Міський сад, розташований в центрі, тільки з’являвся, він був обнесений іржавим колючим дротом. Сад висвітлювався одним гасовим ліхтарем. У саду знаходилися 5 грубо збитих лавок[2].
Туго йшла робота з озелененням. Міська управа скупилася на витрати. Посадкового матеріалу на місці не було, за ним доводилося їздити в ліси під станцію Бессарабську. За квіткової розсадою їздили в Бендери і Кишинів[2].
_(%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%80).jpg){kind=link}
Наприкінці 1920-х років на вулиці Алба-Юлія (нині вул. Військової Слави) Пудівітр відкрив оранжерею-розплідник. Знайти землю для цього було непросто, бо більшість землі у місті належала приватним особам, проте йому вдалося знайти територію площею в півтори гектари. Поруч на цій же вулиці Ян Янович збудував одноповерховий котедж, який зберігся донині[1].
1929 року, коли примаром міста обрали Пауля Нікореску, благоустрій та озеленення міста пішли на краще. Так, у місті відкрили Grădină publică — Громадський сад (нині Михайлівський сквер), у якому збудували ротонду та круглий басейн з фонтаном, а сам сад обгородили решітчастим парканом. Із колії міської конки облаштували гарну алею, завиту гліцинією та текомою, а на клумбах розмістили статуї гномів. Окрім того, за часів румунської влади заклали декілька нових скверів: на вулиці Емінеску (нині вул. Незалежності) та на розі вулиць Реджеле Фердинанда та Беліковича (нині вул. Миколаївська та Олімпійська)[1].
.jpg)
1935 року, коли в Четатя-Албе відкрили новий аеропорт, Ян Пудівітр облаштував озелення дороги до нього[3].
Після війни та захоплення міста СРСР Ян Пудівітр лишився на посаді міського садівника. Він працював над озелененнями парків Перемоги, Миру, Піонерів, Комсомола та скверу Пушкіна, створив квіткову композицію біля пам’ятників тоталітарним вождям Леніну та Сталіну. Окрім того, Пудівітр працював над оформленням подвір’їв Педагогічного училища, колишньої земської управи та навколишніх курортів. За часи його роботи у місті висадили сотні кулястих акацій та шовковиць[1].
1953 року міський «Зеленгосп» отримав перехідний Червоний прапор та премію у 5000 рублів за високу якість робіт[1].
8 квітня 1965 року Ян Пудівітр помер, похований на Грецькому кладовищі[1].
«Озеленення Аккермана»
За свого життя Ян Пудівітр уклав та опублікував фотоальбом «Озеленення Аккермана», який зображає озеленення міста протягом 1930—1950-х років під його ж керівництвом[4].
Вшанування пам’яті
2016 року провулок Енгельса, у кінці якого знаходився міський «Зеленгосп», перейменували на провулок Пудівітра[5].
Див. також
Примітки
- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 Люди Аккермана. Городской садовник Матвей Пудивитр, Типовий Аккерман, 10 червня 2018, переглянуто 6 червня 2021
- ↑ 2,0 2,1 Олексій Пермінов: История парка Ленина. Часть 3-я. Под властью румын, Старий Аккерман, 29 березня 2015, переглянуто 30 червня 2021
- ↑ Олексій Пермінов: История аэропорта Четатя-Албэ / Аккерман, Старий Аккерман, 9 листопада 2013, переглянуто 17 лютого 2023
- ↑ Олексій Пермінов: Парк Победы, Старий Аккерман, 22 червня 2013, переглянуто 30 червня 2021
- ↑ Розпорядження Білгород-Дністровського міського голови «Про перейменування назв вулиць, провулків, скверів міста», Білгород-Дністровська міська рада, 22 лютого 2016, переглянуто 22 травня 2021