Пудівітр Матвій Матвійович: відмінності між версіями

Матеріал з Аккерманіка
м (Nykyforiv перейменував сторінку з Пудівітр Ян Янович на Пудівітр Матвій Матвійович: За коментарем Олексія Пермінова)
Немає опису редагування
Рядок 2: Рядок 2:
{{Особа
{{Особа
|фото = Пудівітр Ян Янович (колоризована).jpg
|фото = Пудівітр Ян Янович (колоризована).jpg
|ім'я = Ян Янович Пудівітр
|ім'я = Матвій Матвійович Пудівітр
|дата народження = [[1890]]
|дата народження = [[1890]]
|місце народження = Королівство Богемія (нині Чехія)
|місце народження = Королівство Богемія (нині Чехія)
Рядок 11: Рядок 11:
}}
}}
}}
}}
'''Ян Янович Пудівітр''' ([[1890]], Королівство Богемія (нині Чехія) — [[8 квітня]] [[1965]], [[Білгород-Дністровський]]) — міський садівник [[Білгород-Дністровський|Білгорода-Дністровського]] у [[1930-ті|1930]]—[[1950-ті|1950-х]] роках.
'''Матвій Матвійович Пудівітр''' ([[1890]], Королівство Богемія (нині Чехія) — [[8 квітня]] [[1965]], [[Білгород-Дністровський]]) — міський садівник [[Білгород-Дністровський|Білгорода-Дністровського]] у [[1930-ті|1930]]—[[1950-ті|1950-х]] роках.


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Ян Янович Пудівітр народився [[1890|1890 року]] в Чехії. З 15 років працював у графському саду. Закінчив спеціальний інститут садівництва. [[1925|1925 року]] переїхав у [[Білгород-Дністровський|Четатя-Албе]], і [[Примарія Четяте-Албе|примарія]] міста запросила його на посаду міського садівника<ref name="типовий-аккерман">{{Cite web|url=https://www.facebook.com/publicakkerman/posts/201078307190938|назва=Люди Аккермана. Городской садовник Матвей Пудивитр|видавець=Типовий Аккерман|дата=10 червня 2018|дата-доступу=6 червня 2021}}</ref>.
Матвій Матвійович Пудівітр народився [[1890|1890 року]] в Чехії. З 15 років працював у графському саду. Закінчив спеціальний інститут садівництва. [[1925|1925 року]] переїхав у [[Білгород-Дністровський|Четатя-Албе]], і [[Примарія Четяте-Албе|примарія]] міста запросила його на посаду міського садівника<ref name="типовий-аккерман">{{Cite web|url=https://www.facebook.com/publicakkerman/posts/201078307190938|назва=Люди Аккермана. Городской садовник Матвей Пудивитр|видавець=Типовий Аккерман|дата=10 червня 2018|дата-доступу=6 червня 2021}}</ref>.


Ян Янович писав:
Матвій Матвійович писав:
{{Цитата|
{{Цитата|
Пригадую, як приїхав я сюди [[1925|1925 року]]. Місто було тоді мало озелененим. Міський сад, розташований у центрі, тільки з’являвся, він був обнесений іржавим колючим дротом. Сад освітлював один гасовий ліхтар. У саду було п'ять грубо збитих лавок<ref name="парк-леніна-3">{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/23130.html|назва=История парка Ленина. Часть 3-я. Под властью румын|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман|дата=29 березня 2015|дата-доступу=30 червня 2021}}</ref>.}}
Пригадую, як приїхав я сюди [[1925|1925 року]]. Місто було тоді мало озелененим. Міський сад, розташований у центрі, тільки з’являвся, він був обнесений іржавим колючим дротом. Сад освітлював один гасовий ліхтар. У саду було п'ять грубо збитих лавок<ref name="парк-леніна-3">{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/23130.html|назва=История парка Ленина. Часть 3-я. Под властью румын|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман|дата=29 березня 2015|дата-доступу=30 червня 2021}}</ref>.}}
Рядок 22: Рядок 22:
Туго йшла робота з озелененням. Міська управа скупилася на витрати. Посадкового матеріалу на місці не було, за ним доводилося їздити в ліси під станцію Бессарабську. За квіткової розсадою їздили в Бендери і Кишинів<ref name="парк-леніна-3"/>.}}
Туго йшла робота з озелененням. Міська управа скупилася на витрати. Посадкового матеріалу на місці не було, за ним доводилося їздити в ліси під станцію Бессарабську. За квіткової розсадою їздили в Бендери і Кишинів<ref name="парк-леніна-3"/>.}}


[[Файл:Ян Пудівітр в оранжереї (1939) (колір).jpg|праворуч|міні|300px|Ян Пудівітр в оранжереї, [[1939]]]]
[[Файл:Ян Пудівітр в оранжереї (1939) (колір).jpg|праворуч|міні|300px|Матвій Пудівітр в оранжереї, [[1939]]]]
Наприкінці 1920-х років на вулиці Алба-Юлія (нині [[вулиця Військової Слави|вул. Військової Слави]]) Пудівітр відкрив оранжерею-розплідник. Знайти землю для цього було непросто, бо більшість землі у місті належала приватним особам, проте йому вдалося знайти територію площею в півтори гектари. Поруч на цій же вулиці Ян Янович збудував одноповерховий котедж, який зберігся донині<ref name="типовий-аккерман" />.
Наприкінці 1920-х років на вулиці Алба-Юлія (нині [[вулиця Військової Слави|вул. Військової Слави]]) Пудівітр відкрив оранжерею-розплідник. Знайти землю для цього було непросто, бо більшість землі у місті належала приватним особам, проте йому вдалося знайти територію площею в півтори гектари. Поруч на цій же вулиці Матвій Матвійович збудував одноповерховий котедж, який зберігся донині<ref name="типовий-аккерман" />.


[[1929|1929 року]], коли [[Примар Четатя-Албе|примаром міста]] обрали [[Нікореску Пауль|Пауля Нікореску]], благоустрій та озеленення міста пішли на краще. Так, у місті відкрили Grădină publică — Громадський сад (нині [[Михайлівський сквер]]), у якому збудували ротонду та круглий басейн з фонтаном, а сам сад обгородили решітчастим парканом. Із колії [[Аккерманський трамвай|міської конки]] облаштували гарну алею, завиту гліцинією та текомою, а на клумбах розмістили статуї гномів. Окрім того, за часів румунської влади заклали декілька нових скверів: на вулиці Емінеску (нині [[Вулиця Незалежності|вул. Незалежності]]) та на розі вулиць Реджеле Фердинанда та Беліковича (нині [[Вулиця Миколаївська|вул. Миколаївська]] та [[Вулиця Олімпійська|Олімпійська]])<ref name="типовий-аккерман" />.  
[[1929|1929 року]], коли [[Примар Четатя-Албе|примаром міста]] обрали [[Нікореску Пауль|Пауля Нікореску]], благоустрій та озеленення міста пішли на краще. Так, у місті відкрили Grădină publică — Громадський сад (нині [[Михайлівський сквер]]), у якому збудували ротонду та круглий басейн з фонтаном, а сам сад обгородили решітчастим парканом. Із колії [[Аккерманський трамвай|міської конки]] облаштували гарну алею, завиту гліцинією та текомою, а на клумбах розмістили статуї гномів. Окрім того, за часів румунської влади заклали декілька нових скверів: на вулиці Емінеску (нині [[Вулиця Незалежності|вул. Незалежності]]) та на розі вулиць Реджеле Фердинанда та Беліковича (нині [[Вулиця Миколаївська|вул. Миколаївська]] та [[Вулиця Олімпійська|Олімпійська]])<ref name="типовий-аккерман" />.  


[[Файл:Аеропорт «Четатя-Албе» (4).jpg|міні|праворуч|Під'їзд до [[аеропорт «Четатя-Албе»|аеропорта «Четатя-Албе»]]]]
[[Файл:Аеропорт «Четатя-Албе» (4).jpg|міні|праворуч|Під'їзд до [[аеропорт «Четатя-Албе»|аеропорта «Четатя-Албе»]]]]
[[1935|1935 року]], коли в Четатя-Албе відкрили новий аеропорт, Ян Пудівітр облаштував озелення дороги до нього<ref name=":0">{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/16954.html|назва=История аэропорта Четатя-Албэ / Аккерман|дата=9 листопада 2013|видавець=Старий Аккерман|дата-доступу=17 лютого 2023|автор=Олексій Пермінов}}</ref>.  
[[1935|1935 року]], коли в Четатя-Албе відкрили новий аеропорт, Матвій Пудівітр облаштував озелення дороги до нього<ref name=":0">{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/16954.html|назва=История аэропорта Четатя-Албэ / Аккерман|дата=9 листопада 2013|видавець=Старий Аккерман|дата-доступу=17 лютого 2023|автор=Олексій Пермінов}}</ref>.  


Після війни та захоплення міста СРСР Ян Пудівітр лишився на посаді міського садівника. Він працював над озелененнями парків Перемоги, Миру, Піонерів, Комсомола та скверу Пушкіна, створив квіткову композицію біля пам’ятників тоталітарним вождям Леніну та Сталіну. Окрім того, Пудівітр працював над оформленням подвір’їв Педагогічного училища, колишньої земської управи та навколишніх курортів. За часи його роботи у місті висадили сотні кулястих акацій та шовковиць<ref name="типовий-аккерман" />.
Після війни та захоплення міста СРСР Матвій Пудівітр лишився на посаді міського садівника. Він працював над озелененнями парків Перемоги, Миру, Піонерів, Комсомола та скверу Пушкіна, створив квіткову композицію біля пам’ятників тоталітарним вождям Леніну та Сталіну. Окрім того, Пудівітр працював над оформленням подвір’їв Педагогічного училища, колишньої земської управи та навколишніх курортів. За часи його роботи у місті висадили сотні кулястих акацій та шовковиць<ref name="типовий-аккерман" />.


[[1953|1953 року]] міський «Зеленгосп» отримав перехідний Червоний прапор та премію у 5000 рублів за високу якість робіт<ref name="типовий-аккерман" />.
[[1953|1953 року]] міський «Зеленгосп» отримав перехідний Червоний прапор та премію у 5000 рублів за високу якість робіт<ref name="типовий-аккерман" />.


[[8 квітня]] [[1965|1965 року]] Ян Пудівітр помер, похований на [[Грецьке кладовище|Грецькому кладовищі]]<ref name="типовий-аккерман" />.
[[8 квітня]] [[1965|1965 року]] Матвій Пудівітр помер, похований на [[Грецьке кладовище|Грецькому кладовищі]]<ref name="типовий-аккерман" />.


=== «Озеленення Аккермана» ===
=== «Озеленення Аккермана» ===
{{Main|Озеленення Аккермана}}
{{Main|Озеленення Аккермана}}
За свого життя Ян Пудівітр уклав та опублікував фотоальбом «[[Озеленення Аккермана]]», який зображає озеленення міста протягом [[1930-ті|1930]]—[[1950-ті|1950]]-х років під його ж керівництвом<ref name="парк-перемоги">{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/9588.html|назва=Парк Победы|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман|дата=22 червня 2013|дата-доступу=30 червня 2021}}</ref>.
За свого життя Матвій Пудівітр уклав та опублікував фотоальбом «[[Озеленення Аккермана]]», який зображає озеленення міста протягом [[1930-ті|1930]]—[[1950-ті|1950]]-х років під його ж керівництвом<ref name="парк-перемоги">{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/9588.html|назва=Парк Победы|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман|дата=22 червня 2013|дата-доступу=30 червня 2021}}</ref>.


== Вшанування пам’яті ==
== Вшанування пам’яті ==

Версія за 15:51, 16 травня 2023

Файл:Пудівітр Ян Янович (колоризована).jpg
Ім'я
Матвій Матвійович Пудівітр
Народився
1890
Королівство Богемія (нині Чехія)
Національність
чех
Діяльність
садівник

Матвій Матвійович Пудівітр (1890, Королівство Богемія (нині Чехія) — 8 квітня 1965, Білгород-Дністровський) — міський садівник Білгорода-Дністровського у 19301950-х роках.

Життєпис

Матвій Матвійович Пудівітр народився 1890 року в Чехії. З 15 років працював у графському саду. Закінчив спеціальний інститут садівництва. 1925 року переїхав у Четатя-Албе, і примарія міста запросила його на посаду міського садівника[1].

Матвій Матвійович писав:

Пригадую, як приїхав я сюди 1925 року. Місто було тоді мало озелененим. Міський сад, розташований у центрі, тільки з’являвся, він був обнесений іржавим колючим дротом. Сад освітлював один гасовий ліхтар. У саду було п'ять грубо збитих лавок[2].

Туго йшла робота з озелененням. Міська управа скупилася на витрати. Посадкового матеріалу на місці не було, за ним доводилося їздити в ліси під станцію Бессарабську. За квіткової розсадою їздили в Бендери і Кишинів[2].

Файл:Ян Пудівітр в оранжереї (1939) (колір).jpg
Матвій Пудівітр в оранжереї, 1939

Наприкінці 1920-х років на вулиці Алба-Юлія (нині вул. Військової Слави) Пудівітр відкрив оранжерею-розплідник. Знайти землю для цього було непросто, бо більшість землі у місті належала приватним особам, проте йому вдалося знайти територію площею в півтори гектари. Поруч на цій же вулиці Матвій Матвійович збудував одноповерховий котедж, який зберігся донині[1].

1929 року, коли примаром міста обрали Пауля Нікореску, благоустрій та озеленення міста пішли на краще. Так, у місті відкрили Grădină publică — Громадський сад (нині Михайлівський сквер), у якому збудували ротонду та круглий басейн з фонтаном, а сам сад обгородили решітчастим парканом. Із колії міської конки облаштували гарну алею, завиту гліцинією та текомою, а на клумбах розмістили статуї гномів. Окрім того, за часів румунської влади заклали декілька нових скверів: на вулиці Емінеску (нині вул. Незалежності) та на розі вулиць Реджеле Фердинанда та Беліковича (нині вул. Миколаївська та Олімпійська)[1].

1935 року, коли в Четатя-Албе відкрили новий аеропорт, Матвій Пудівітр облаштував озелення дороги до нього[3].

Після війни та захоплення міста СРСР Матвій Пудівітр лишився на посаді міського садівника. Він працював над озелененнями парків Перемоги, Миру, Піонерів, Комсомола та скверу Пушкіна, створив квіткову композицію біля пам’ятників тоталітарним вождям Леніну та Сталіну. Окрім того, Пудівітр працював над оформленням подвір’їв Педагогічного училища, колишньої земської управи та навколишніх курортів. За часи його роботи у місті висадили сотні кулястих акацій та шовковиць[1].

1953 року міський «Зеленгосп» отримав перехідний Червоний прапор та премію у 5000 рублів за високу якість робіт[1].

8 квітня 1965 року Матвій Пудівітр помер, похований на Грецькому кладовищі[1].

«Озеленення Аккермана»

За свого життя Матвій Пудівітр уклав та опублікував фотоальбом «Озеленення Аккермана», який зображає озеленення міста протягом 19301950-х років під його ж керівництвом[4].

Вшанування пам’яті

2016 року провулок Енгельса, у кінці якого знаходився міський «Зеленгосп», перейменували на провулок Пудівітра[5].

Див. також

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 Люди Аккермана. Городской садовник Матвей Пудивитр, Типовий Аккерман, 10 червня 2018, переглянуто 6 червня 2021
  2. 2,0 2,1 Олексій Пермінов: История парка Ленина. Часть 3-я. Под властью румын, Старий Аккерман, 29 березня 2015, переглянуто 30 червня 2021
  3. Олексій Пермінов: История аэропорта Четатя-Албэ / Аккерман, Старий Аккерман, 9 листопада 2013, переглянуто 17 лютого 2023
  4. Олексій Пермінов: Парк Победы, Старий Аккерман, 22 червня 2013, переглянуто 30 червня 2021
  5. Розпорядження Білгород-Дністровського міського голови «Про перейменування назв вулиць, провулків, скверів міста», Білгород-Дністровська міська рада, 22 лютого 2016, переглянуто 22 травня 2021