Пудівітр Матвій Матвійович: відмінності між версіями
м (Nykyforiv перейменував сторінку з Пудівітр Ян Янович на Пудівітр Матвій Матвійович: За коментарем Олексія Пермінова) |
Немає опису редагування |
||
| (Не показані 42 проміжні версії цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Інфобокс|вміст= | {{Інфобокс|вміст= | ||
{{Особа | {{Особа | ||
|фото = Пудівітр | |фото = Пудівітр Матвій Матвійович (колоризована).jpg | ||
|ім'я = | |ім'я = Матвій Матвійович Пудівітр | ||
|дата народження = [[1890]] | |дата народження = [[7 травня]] [[1890]] | ||
|місце народження = Королівство Богемія (нині Чехія) | |місце народження = Королівство Богемія (нині Чехія) | ||
|дата смерті = [[8 квітня]] [[1965]] | |дата смерті = [[8 квітня]] [[1965]] | ||
|місце смерті = [[Білгород-Дністровський]] | |місце смерті = [[Білгород-Дністровський]] | ||
|діяльність = садівник | |діяльність = міський садівник | ||
|національність = чех | |національність = чех | ||
}} | }} | ||
}} | }} | ||
''' | '''Матвій Матвійович Пудівітр''' ([[7 травня]] [[1890]], Королівство Богемія (нині Чехія) — [[8 квітня]] [[1965]], [[Білгород-Дністровський]]) — міський садівник [[Білгород-Дністровський|Білгорода-Дністровського]] у [[1930-ті|1930]]—[[1950-ті|1950-х]] роках. | ||
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
Матвій Матвійович Пудівітр народився [[7 травня]] [[1890|1890 року]] в Чехії<ref name="типовий-аккерман" />. У метричній книзі записаний як Ян Пудівітр<ref>{{Cite web|url=https://mahala.com.ua/novyny/u-bilhorodi-dnistrovskomu-vandaly-poshkodyly-klumbu-u-parku-peremohy-foto/|назва=У Білгороді-Дністровському вандали пошкодили клумбу у парку Перемоги|видавець=Махала|дата=1 червня 2023|дата-доступу=9 червня 2023|автор=Володимир Воротнюк}}</ref><ref name=":1" />. | |||
Із 15 років працював у графському саду. Закінчив спеціальний інститут садівництва. [[1925|1925 року]] переїхав у [[Білгород-Дністровський|Четатя-Албе]], і [[Примарія Четяте-Албе|примарія]] міста запросила його на посаду міського садівника<ref name="типовий-аккерман">{{Cite web|url=https://www.facebook.com/groups/StaryiAkkerman/posts/824493494414985/|назва=Люди Аккермана. Городской садовник Матвей Пудивитр|видавець=Старий Аккерман|автор=Олексій Пермінов|дата=10 червня 2018|дата-доступу=6 червня 2021}}</ref>. | |||
Матвій Матвійович писав<ref name="парк-леніна-3">{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/23130.html|назва=История парка Ленина. Часть 3-я. Под властью румын|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман|дата=29 березня 2015|дата-доступу=30 червня 2021}}</ref>: | |||
{{Цитата| | {{Цитата| | ||
Пригадую, як приїхав я сюди [[1925|1925 року]]. Місто було тоді мало озелененим. Міський сад, розташований у центрі, тільки з’являвся, він був обнесений іржавим колючим дротом. Сад освітлював один гасовий ліхтар. У саду було п'ять грубо збитих лавок | Пригадую, як приїхав я сюди [[1925|1925 року]]. Місто було тоді мало озелененим. Міський сад, розташований у центрі, тільки з’являвся, він був обнесений іржавим колючим дротом. Сад освітлював один гасовий ліхтар. У саду було п'ять грубо збитих лавок.}} | ||
{{Цитата| | {{Цитата| | ||
Туго йшла робота з озелененням. Міська управа скупилася на витрати. Посадкового матеріалу на місці не було, за ним доводилося їздити в ліси під станцію Бессарабську. За квіткової розсадою їздили в Бендери і Кишинів<ref name=" | Туго йшла робота з озелененням. Міська управа скупилася на витрати. Посадкового матеріалу на місці не було, за ним доводилося їздити в ліси під станцію Бессарабську. За квіткової розсадою їздили в Бендери і Кишинів.}} | ||
=== Оранжерея === | |||
[[Файл:Матвій Пудівітр в оранжереї (1939) (колір).jpg|праворуч|міні|300px|Матвій Пудівітр в оранжереї, [[1939]]]] | |||
Наприкінці [[1920-ті|1920-х років]] на вулиці Алба-Юлія (нині [[вулиця Військової Слави|вул. Військової Слави]]) Пудівітр відкрив оранжерею-розплідник. Знайти землю для цього було непросто, бо більшість землі у місті належала приватним особам, проте йому вдалося знайти територію площею в півтори гектари. Поруч на цій же вулиці Матвій Матвійович збудував одноповерховий котедж, який зберігся донині<ref name="типовий-аккерман" />. | |||
=== Міський садівник === | |||
У кінці [[1920-ті|1920-х]], коли [[Примар Четатя-Албе|примаром міста]] обрали [[Нікореску Пауль|Пауля Нікореску]], благоустрій та озеленення міста пішли на краще. [[1929|1929 року]] Міський сад (нині [[Михайлівський сквер]]) обгородили решітчастим парканом та збудували в ньому ротонду, в якій вечорами на вихідних грав духовий оркестр<ref name=":1">{{Cite web|url=https://topor.od.ua/parki-akkermana-belgoroda-dnestrovskogo/|назва=Парки Аккермана (Белгорода-Днестровского)|видавець=topor.od.ua|дата=2 грудня 2016|дата-доступу=8 червня 2023|автор=Володимир Воротнюк}}</ref>. Із колії [[Аккерманський трамвай|міської конки]] облаштували гарну алею, завиту гліцинією та текомою<ref name="типовий-аккерман" />. | |||
Окрім того, за румунської влади заклали декілька нових скверів: на вулиці Емінеску (нині [[Вулиця Незалежності|вул. Незалежності]]) та на розі вулиць Реджеле Фердинанда та Беліковича (нині [[Вулиця Миколаївська|вул. Миколаївська]] та [[Вулиця Олімпійська|Олімпійська]])<ref name="типовий-аккерман" />. | |||
[[ | [[Файл:Аеропорт «Четатя-Албе» (4) (колір).jpg|міні|праворуч|Під'їзд до [[аеропорт «Четатя-Албе»|аеропорта «Четатя-Албе»]]]] | ||
[[1935|1935 року]], коли в Четатя-Албе відкрили [[Четатя-Албе (аеропорт)|новий аеропорт]], Матвій Пудівітр облаштував озелення дороги до нього<ref name=":0">{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/16954.html|назва=История аэропорта Четатя-Албэ / Аккерман|дата=9 листопада 2013|видавець=Старий Аккерман|дата-доступу=17 лютого 2023|автор=Олексій Пермінов}}</ref>. У [[1936]]—[[1937]] роках керував оновленням [[Михайлівський сквер|Громадського саду]]: у ньому збудували круглий басейн із фонтаном та на клумбах розмістили статуї гномів<ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/groups/StaryiAkkerman/posts/1325779884286341/|назва=Гномики в центральном парке|дата=30 березня 2020|дата-доступу=9 червня 2023|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман}}</ref>. | |||
[[ | Коли СССР окупував місто, Матвій Пудівітр лишився на посаді міського садівника. Він працював над озелененнями [[Парк Перемоги|парків Перемоги]], [[Парк Миру|Миру]], Комсомола (нині — [[Парк Військової Слави]]) та скверу Пушкіна (нині — [[Дитячий парк]]), створив квіткову композицію біля пам’ятників тоталітарним вождям Леніну та Сталіну<ref name="типовий-аккерман" />. | ||
[[ | |||
Окрім того, Пудівітр працював над оформленням подвір’їв [[Педагогічне училище|Педагогічного коледжу]], колишньої [[Земська управа|Земської управи]] та навколишніх курортів. За часи його роботи у місті висадили сотні кулястих акацій та шовковиць<ref name="типовий-аккерман" />. | |||
[[1953|1953 року]] міський «Зеленгосп» отримав перехідний Червоний прапор та премію у | [[1953|1953 року]] міський «Зеленгосп», очолюваний Пудівітром, отримав перехідний Червоний прапор та премію у 5 тисяч рублів за високу якість робіт<ref name="типовий-аккерман" />. | ||
[[8 квітня]] [[1965|1965 року]] | [[8 квітня]] [[1965|1965 року]] Матвій Пудівітр помер, похований на [[Грецьке кладовище|Грецькому кладовищі]]<ref name="типовий-аккерман" />. | ||
== «Озеленення Аккермана» == | |||
{{Main|Озеленення Аккермана}} | {{Main|Озеленення Аккермана}} | ||
За свого життя | За свого життя Матвій Пудівітр уклав та опублікував фотоальбом «[[Озеленення Аккермана]]», який зображає озеленення міста протягом [[1930-ті|1930]]—[[1950-ті|1950]]-х років під його ж керівництвом. У нього увійшли 79 фотографій<ref name=":02">{{Cite web|url=https://bdkm.com.ua/storinki-starogo-albomu/|назва=«Сторінки старого альбому»|видавець=[[Білгород-Дністровський краєзнавчий музей]]|дата=7 березня 2023|дата-доступу=24 квітня 2023}}</ref>. | ||
Із [[2000|2000 року]] альбом зберігається у [[Білгород-Дністровський краєзнавчий музей|Білгород-Дністровському краєзнавчому музеї]]<ref>{{Cite book|автор=Михайло Большаков|назва=Летопись Килийщины. Края обетованные|url=https://books.google.com.ua/books?id=5jg2EAAAQBAJ|рік=2022|дата-доступу=9 червня 2023}}</ref>. | |||
== Вшанування пам’яті == | == Вшанування пам’яті == | ||
[[2016|2016 року]] провулок Енгельса, | |||
* [[2016|2016 року]] провулок Енгельса, в кінці якого знаходився міський «Зеленгосп», перейменували на [[Пудівітра провулок|провулок Пудівітра]]<ref>{{Cite web|url=https://web.archive.org/web/20160818005955/http://www.bilgorod-d.org.ua/index.php?area=1&p=news&newsid=12032|назва=Розпорядження Білгород-Дністровського міського голови «Про перейменування назв вулиць, провулків, скверів міста»|видавець=[[Білгород-Дністровська міська рада]]|дата=22 лютого 2016|дата-доступу=22 травня 2021}}</ref>. | |||
* У березні [[2023|2023 року]] в [[Білгород-Дністровський краєзнавчий музей|Білгород-Дністровському краєзнавчому музею]] відкрили виставку «Сторінки старого альбому», присвячену фотоальбому Пудівітра «[[Озеленення Аккермана]]»<ref name=":02" />. | |||
== Галерея == | |||
<gallery mode="packed" heights="200" caption="Кольоризовані світлини"> | |||
Ресторан у Громадському саду (1929) (колір).jpg|Ресторан у [[Михайлівський сквер|Громадському саду]], [[1929]] | |||
Клумба у Громадському саду (1930) (колір).jpg|Клумба у Громадському саду, [[1930]] | |||
Громадський сад (1936) (колір).jpg|Громадський сад, [[1936]] | |||
Алея у Громадському саду (1937) (колір).jpg|Алея у Громадському саду, [[1937]] | |||
Громадський сад (1937) (колір).jpg|Громадський сад, 1937 | |||
Пудівітр біля ротонди (1937) (колір).jpg|Пудівітр біля ротонди, Громадський сад, 1937 | |||
Оранжерея Пудівітра (колір).jpg|Оранжерея, 1937 | |||
Пудівітр у Громадському саду (2) (колір).jpg|Громадський сад, [[1938]] | |||
Пудівітр біля алеї в Громадському саду (колір).jpg|Алея у Громадському саду, 1938 | |||
Пудівітр у саду Чоловічої гімназії (колір).jpg|Пудівітр у саду [[Чоловіча гімназія|Чоловічої гімназії]], [[1930-ті]] | |||
Парк Перемоги (1940-ві) (2) (колір).jpg|[[Парк Перемоги]], після окупації міста СССР, [[1940-ві]] | |||
Парк Перемоги (1940-ві) (колір).jpg|Парк Перемоги, 1940-ві | |||
Пудівітр Матвій Матвійович (1948) (колір).jpg|Пудівітр Матвій Матвійович, [[1948]] | |||
</gallery> | |||
<gallery mode="packed" heights="200" caption="Квіткові композиції, що прославляють тоталітарних вождів; час совєтської окупації"> | |||
Матвій Пудівітр, парк Перемоги (колір).jpg|Пудівітр біля клумби у парку Перемоги, [[1952]] | |||
Клумба з Леніним, Парк Перемоги (колір).jpg|Клумба в парку Перемоги, [[1958]] | |||
</gallery> | |||
== Див. також == | == Див. також == | ||
| Рядок 48: | Рядок 82: | ||
== Примітки == | == Примітки == | ||
{{примітки}} | {{примітки}} | ||
[[Категорія:Садівники]] | [[Категорія:Садівники]] | ||
[[Категорія:Померли у Білгороді-Дністровському]] | |||
Поточна версія на 13:22, 20 січня 2024
.jpg) | |
|
Ім'я
Матвій Матвійович Пудівітр
|
|
|
Національність
чех
|
|
|
Діяльність
міський садівник
|
Матвій Матвійович Пудівітр (7 травня 1890, Королівство Богемія (нині Чехія) — 8 квітня 1965, Білгород-Дністровський) — міський садівник Білгорода-Дністровського у 1930—1950-х роках.
Життєпис
Матвій Матвійович Пудівітр народився 7 травня 1890 року в Чехії[1]. У метричній книзі записаний як Ян Пудівітр[2][3].
Із 15 років працював у графському саду. Закінчив спеціальний інститут садівництва. 1925 року переїхав у Четатя-Албе, і примарія міста запросила його на посаду міського садівника[1].
Матвій Матвійович писав[4]:
Пригадую, як приїхав я сюди 1925 року. Місто було тоді мало озелененим. Міський сад, розташований у центрі, тільки з’являвся, він був обнесений іржавим колючим дротом. Сад освітлював один гасовий ліхтар. У саду було п'ять грубо збитих лавок.
Туго йшла робота з озелененням. Міська управа скупилася на витрати. Посадкового матеріалу на місці не було, за ним доводилося їздити в ліси під станцію Бессарабську. За квіткової розсадою їздили в Бендери і Кишинів.
Оранжерея
_(%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%80).jpg)
Матвій Пудівітр в оранжереї, 1939
Наприкінці 1920-х років на вулиці Алба-Юлія (нині вул. Військової Слави) Пудівітр відкрив оранжерею-розплідник. Знайти землю для цього було непросто, бо більшість землі у місті належала приватним особам, проте йому вдалося знайти територію площею в півтори гектари. Поруч на цій же вулиці Матвій Матвійович збудував одноповерховий котедж, який зберігся донині[1].
Міський садівник
У кінці 1920-х, коли примаром міста обрали Пауля Нікореску, благоустрій та озеленення міста пішли на краще. 1929 року Міський сад (нині Михайлівський сквер) обгородили решітчастим парканом та збудували в ньому ротонду, в якій вечорами на вихідних грав духовий оркестр[3]. Із колії міської конки облаштували гарну алею, завиту гліцинією та текомою[1].
Окрім того, за румунської влади заклали декілька нових скверів: на вулиці Емінеску (нині вул. Незалежності) та на розі вулиць Реджеле Фердинанда та Беліковича (нині вул. Миколаївська та Олімпійська)[1].
_(%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%80).jpg)
Під'їзд до аеропорта «Четатя-Албе»
1935 року, коли в Четатя-Албе відкрили новий аеропорт, Матвій Пудівітр облаштував озелення дороги до нього[5]. У 1936—1937 роках керував оновленням Громадського саду: у ньому збудували круглий басейн із фонтаном та на клумбах розмістили статуї гномів[6].
Коли СССР окупував місто, Матвій Пудівітр лишився на посаді міського садівника. Він працював над озелененнями парків Перемоги, Миру, Комсомола (нині — Парк Військової Слави) та скверу Пушкіна (нині — Дитячий парк), створив квіткову композицію біля пам’ятників тоталітарним вождям Леніну та Сталіну[1].
Окрім того, Пудівітр працював над оформленням подвір’їв Педагогічного коледжу, колишньої Земської управи та навколишніх курортів. За часи його роботи у місті висадили сотні кулястих акацій та шовковиць[1].
1953 року міський «Зеленгосп», очолюваний Пудівітром, отримав перехідний Червоний прапор та премію у 5 тисяч рублів за високу якість робіт[1].
8 квітня 1965 року Матвій Пудівітр помер, похований на Грецькому кладовищі[1].
«Озеленення Аккермана»
За свого життя Матвій Пудівітр уклав та опублікував фотоальбом «Озеленення Аккермана», який зображає озеленення міста протягом 1930—1950-х років під його ж керівництвом. У нього увійшли 79 фотографій[7].
Із 2000 року альбом зберігається у Білгород-Дністровському краєзнавчому музеї[8].
Вшанування пам’яті
- 2016 року провулок Енгельса, в кінці якого знаходився міський «Зеленгосп», перейменували на провулок Пудівітра[9].
- У березні 2023 року в Білгород-Дністровському краєзнавчому музею відкрили виставку «Сторінки старого альбому», присвячену фотоальбому Пудівітра «Озеленення Аккермана»[7].
Галерея
- Кольоризовані світлини
Ресторан у Громадському саду, 1929
Клумба у Громадському саду, 1930
Громадський сад, 1936
Алея у Громадському саду, 1937
Громадський сад, 1937
Пудівітр біля ротонди, Громадський сад, 1937
Оранжерея, 1937
Громадський сад, 1938
Алея у Громадському саду, 1938
Пудівітр у саду Чоловічої гімназії, 1930-ті
Парк Перемоги, після окупації міста СССР, 1940-ві
Парк Перемоги, 1940-ві
Пудівітр Матвій Матвійович, 1948
_(%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%80).jpg)
_(%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%80).jpg)
_(%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%80).jpg)
_(%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%80).jpg)
_(%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%80).jpg)
_(%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%80).jpg)
.jpg)
_(%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%80).jpg)
.jpg)
.jpg)
_(2)_(%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%80).jpg)
_(%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%80).jpg)
_(%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%80).jpg)
- Квіткові композиції, що прославляють тоталітарних вождів; час совєтської окупації
Пудівітр біля клумби у парку Перемоги, 1952
Клумба в парку Перемоги, 1958
.jpg)
.jpg)
Див. також
Примітки
- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6 1,7 1,8 Олексій Пермінов: Люди Аккермана. Городской садовник Матвей Пудивитр, Старий Аккерман, 10 червня 2018, переглянуто 6 червня 2021
- ↑ Володимир Воротнюк: У Білгороді-Дністровському вандали пошкодили клумбу у парку Перемоги, Махала, 1 червня 2023, переглянуто 9 червня 2023
- ↑ 3,0 3,1 Володимир Воротнюк: Парки Аккермана (Белгорода-Днестровского), topor.od.ua, 2 грудня 2016, переглянуто 8 червня 2023
- ↑ Олексій Пермінов: История парка Ленина. Часть 3-я. Под властью румын, Старий Аккерман, 29 березня 2015, переглянуто 30 червня 2021
- ↑ Олексій Пермінов: История аэропорта Четатя-Албэ / Аккерман, Старий Аккерман, 9 листопада 2013, переглянуто 17 лютого 2023
- ↑ Олексій Пермінов: Гномики в центральном парке, Старий Аккерман, 30 березня 2020, переглянуто 9 червня 2023
- ↑ 7,0 7,1 «Сторінки старого альбому», Білгород-Дністровський краєзнавчий музей, 7 березня 2023, переглянуто 24 квітня 2023
- ↑ Михайло Большаков: Летопись Килийщины. Края обетованные — 2022., переглянуто 9 червня 2023
- ↑ Розпорядження Білгород-Дністровського міського голови «Про перейменування назв вулиць, провулків, скверів міста», Білгород-Дністровська міська рада, 22 лютого 2016, переглянуто 22 травня 2021