Пудівітр Матвій Матвійович: відмінності між версіями

Матеріал з Аккерманіка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 34 проміжні версії цього користувача)
Рядок 3: Рядок 3:
|фото = Пудівітр Матвій Матвійович (колоризована).jpg
|фото = Пудівітр Матвій Матвійович (колоризована).jpg
|ім'я = Матвій Матвійович Пудівітр
|ім'я = Матвій Матвійович Пудівітр
|дата народження = [[1890]]
|дата народження = [[7 травня]] [[1890]]
|місце народження = Королівство Богемія (нині Чехія)
|місце народження = Королівство Богемія (нині Чехія)
|дата смерті = [[8 квітня]] [[1965]]
|дата смерті = [[8 квітня]] [[1965]]
|місце смерті = [[Білгород-Дністровський]]
|місце смерті = [[Білгород-Дністровський]]
|діяльність = садівник
|діяльність = міський садівник
|національність = чех
|національність = чех
}}
}}
}}
}}
'''Матвій Матвійович Пудивітр''' ([[1890]], Королівство Богемія (нині Чехія) — [[8 квітня]] [[1965]], [[Білгород-Дністровський]]) — міський садівник [[Білгород-Дністровський|Білгорода-Дністровського]] у [[1930-ті|1930]]—[[1950-ті|1950-х]] роках.
'''Матвій Матвійович Пудівітр''' ([[7 травня]] [[1890]], Королівство Богемія (нині Чехія) — [[8 квітня]] [[1965]], [[Білгород-Дністровський]]) — міський садівник [[Білгород-Дністровський|Білгорода-Дністровського]] у [[1930-ті|1930]]—[[1950-ті|1950-х]] роках.


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Матвій Матвійович Пудивітр народився [[1890|1890 року]] в Чехії. З 15 років працював у графському саду. Закінчив спеціальний інститут садівництва. [[1925|1925 року]] переїхав у [[Білгород-Дністровський|Четатя-Албе]], і [[Примарія Четяте-Албе|примарія]] міста запросила його на посаду міського садівника<ref name="типовий-аккерман">{{Cite web|url=https://www.facebook.com/groups/StaryiAkkerman/posts/824493494414985/|назва=Люди Аккермана. Городской садовник Матвей Пудивитр|видавець=Старий Аккерман|автор=Олексій Пермінов|дата=10 червня 2018|дата-доступу=6 червня 2021}}</ref>.
Матвій Матвійович Пудівітр народився [[7 травня]] [[1890|1890 року]] в Чехії<ref name="типовий-аккерман" />. У метричній книзі записаний як Ян Пудівітр<ref>{{Cite web|url=https://mahala.com.ua/novyny/u-bilhorodi-dnistrovskomu-vandaly-poshkodyly-klumbu-u-parku-peremohy-foto/|назва=У Білгороді-Дністровському вандали пошкодили клумбу у парку Перемоги|видавець=Махала|дата=1 червня 2023|дата-доступу=9 червня 2023|автор=Володимир Воротнюк}}</ref><ref name=":1" />.


Матвій Матвійович писав:
Із 15 років працював у графському саду. Закінчив спеціальний інститут садівництва. [[1925|1925 року]] переїхав у [[Білгород-Дністровський|Четатя-Албе]], і [[Примарія Четяте-Албе|примарія]] міста запросила його на посаду міського садівника<ref name="типовий-аккерман">{{Cite web|url=https://www.facebook.com/groups/StaryiAkkerman/posts/824493494414985/|назва=Люди Аккермана. Городской садовник Матвей Пудивитр|видавець=Старий Аккерман|автор=Олексій Пермінов|дата=10 червня 2018|дата-доступу=6 червня 2021}}</ref>.
 
Матвій Матвійович писав<ref name="парк-леніна-3">{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/23130.html|назва=История парка Ленина. Часть 3-я. Под властью румын|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман|дата=29 березня 2015|дата-доступу=30 червня 2021}}</ref>:
{{Цитата|
{{Цитата|
Пригадую, як приїхав я сюди [[1925|1925 року]]. Місто було тоді мало озелененим. Міський сад, розташований у центрі, тільки з’являвся, він був обнесений іржавим колючим дротом. Сад освітлював один гасовий ліхтар. У саду було п'ять грубо збитих лавок<ref name="парк-леніна-3">{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/23130.html|назва=История парка Ленина. Часть 3-я. Под властью румын|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман|дата=29 березня 2015|дата-доступу=30 червня 2021}}</ref>.}}
Пригадую, як приїхав я сюди [[1925|1925 року]]. Місто було тоді мало озелененим. Міський сад, розташований у центрі, тільки з’являвся, він був обнесений іржавим колючим дротом. Сад освітлював один гасовий ліхтар. У саду було п'ять грубо збитих лавок.}}
{{Цитата|
{{Цитата|
Туго йшла робота з озелененням. Міська управа скупилася на витрати. Посадкового матеріалу на місці не було, за ним доводилося їздити в ліси під станцію Бессарабську. За квіткової розсадою їздили в Бендери і Кишинів<ref name="парк-леніна-3"/>.}}
Туго йшла робота з озелененням. Міська управа скупилася на витрати. Посадкового матеріалу на місці не було, за ним доводилося їздити в ліси під станцію Бессарабську. За квіткової розсадою їздили в Бендери і Кишинів.}}
 
[[Файл:Матвій Пудівітр в оранжереї (1939) (колір).jpg|праворуч|міні|300px|Матвій Пудивітр в оранжереї, [[1939]]]]


=== Оранжерея ===
=== Оранжерея ===
Наприкінці [[1920-ті|1920-х років]] на вулиці Алба-Юлія (нині [[вулиця Військової Слави|вул. Військової Слави]]) Пудивітр відкрив оранжерею-розплідник. Знайти землю для цього було непросто, бо більшість землі у місті належала приватним особам, проте йому вдалося знайти територію площею в півтори гектари. Поруч на цій же вулиці Матвій Матвійович збудував одноповерховий котедж, який зберігся донині<ref name="типовий-аккерман" />.
[[Файл:Матвій Пудівітр в оранжереї (1939) (колір).jpg|праворуч|міні|300px|Матвій Пудівітр в оранжереї, [[1939]]]]
Наприкінці [[1920-ті|1920-х років]] на вулиці Алба-Юлія (нині [[вулиця Військової Слави|вул. Військової Слави]]) Пудівітр відкрив оранжерею-розплідник. Знайти землю для цього було непросто, бо більшість землі у місті належала приватним особам, проте йому вдалося знайти територію площею в півтори гектари. Поруч на цій же вулиці Матвій Матвійович збудував одноповерховий котедж, який зберігся донині<ref name="типовий-аккерман" />.


=== Міський садівник ===
=== Міський садівник ===
У кінці [[1920-ті|1920-х]], коли [[Примар Четатя-Албе|примаром міста]] обрали [[Нікореску Пауль|Пауля Нікореску]], благоустрій та озеленення міста пішли на краще. [[1929|1929 року]] Міський сад (нині [[Михайлівський сквер]]) обгородили решітчастим парканом та збудували в ньому ротонду, в якій вечорами на вихідних грав духовий оркестр<ref>{{Cite web|url=https://topor.od.ua/parki-akkermana-belgoroda-dnestrovskogo/|назва=Парки Аккермана (Белгорода-Днестровского)|видавець=topor.od.ua|дата=2 грудня 2016|дата-доступу=8 червня 2023|автор=Володимир Воротнюк}}</ref>. Із колії [[Аккерманський трамвай|міської конки]] облаштували гарну алею, завиту гліцинією та текомою<ref name="типовий-аккерман" />.  
У кінці [[1920-ті|1920-х]], коли [[Примар Четатя-Албе|примаром міста]] обрали [[Нікореску Пауль|Пауля Нікореску]], благоустрій та озеленення міста пішли на краще. [[1929|1929 року]] Міський сад (нині [[Михайлівський сквер]]) обгородили решітчастим парканом та збудували в ньому ротонду, в якій вечорами на вихідних грав духовий оркестр<ref name=":1">{{Cite web|url=https://topor.od.ua/parki-akkermana-belgoroda-dnestrovskogo/|назва=Парки Аккермана (Белгорода-Днестровского)|видавець=topor.od.ua|дата=2 грудня 2016|дата-доступу=8 червня 2023|автор=Володимир Воротнюк}}</ref>. Із колії [[Аккерманський трамвай|міської конки]] облаштували гарну алею, завиту гліцинією та текомою<ref name="типовий-аккерман" />.  


Окрім того, за румунської влади заклали декілька нових скверів: на вулиці Емінеску (нині [[Вулиця Незалежності|вул. Незалежності]]) та на розі вулиць Реджеле Фердинанда та Беліковича (нині [[Вулиця Миколаївська|вул. Миколаївська]] та [[Вулиця Олімпійська|Олімпійська]])<ref name="типовий-аккерман" />.  
Окрім того, за румунської влади заклали декілька нових скверів: на вулиці Емінеску (нині [[Вулиця Незалежності|вул. Незалежності]]) та на розі вулиць Реджеле Фердинанда та Беліковича (нині [[Вулиця Миколаївська|вул. Миколаївська]] та [[Вулиця Олімпійська|Олімпійська]])<ref name="типовий-аккерман" />.  


[[Файл:Аеропорт «Четатя-Албе» (4).jpg|міні|праворуч|Під'їзд до [[аеропорт «Четатя-Албе»|аеропорта «Четатя-Албе»]]]]
[[Файл:Аеропорт «Четатя-Албе» (4) (колір).jpg|міні|праворуч|Під'їзд до [[аеропорт «Четатя-Албе»|аеропорта «Четатя-Албе»]]]]
[[1935|1935 року]], коли в Четатя-Албе відкрили [[Четатя-Албе (аеропорт)|новий аеропорт]], Матвій Пудивітр облаштував озелення дороги до нього<ref name=":0">{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/16954.html|назва=История аэропорта Четатя-Албэ / Аккерман|дата=9 листопада 2013|видавець=Старий Аккерман|дата-доступу=17 лютого 2023|автор=Олексій Пермінов}}</ref>. У [[1936]]—[[1937]] роках керував оновленням [[Михайлівський сквер|Громадського саду]]: у ньому збудували круглий басейн із фонтаном та на клумбах розмістили статуї гномів<ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/groups/StaryiAkkerman/posts/1325779884286341/|назва=Гномики в центральном парке|дата=30 березня 2020|дата-доступу=9 червня 2023|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман}}</ref>.  
[[1935|1935 року]], коли в Четатя-Албе відкрили [[Четатя-Албе (аеропорт)|новий аеропорт]], Матвій Пудівітр облаштував озелення дороги до нього<ref name=":0">{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/16954.html|назва=История аэропорта Четатя-Албэ / Аккерман|дата=9 листопада 2013|видавець=Старий Аккерман|дата-доступу=17 лютого 2023|автор=Олексій Пермінов}}</ref>. У [[1936]]—[[1937]] роках керував оновленням [[Михайлівський сквер|Громадського саду]]: у ньому збудували круглий басейн із фонтаном та на клумбах розмістили статуї гномів<ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/groups/StaryiAkkerman/posts/1325779884286341/|назва=Гномики в центральном парке|дата=30 березня 2020|дата-доступу=9 червня 2023|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман}}</ref>.
 
Коли СССР окупував місто, Матвій Пудівітр лишився на посаді міського садівника. Він працював над озелененнями [[Парк Перемоги|парків Перемоги]], [[Парк Миру|Миру]], Комсомола (нині — [[Парк Військової Слави]]) та скверу Пушкіна (нині — [[Дитячий парк]]), створив квіткову композицію біля пам’ятників тоталітарним вождям Леніну та Сталіну<ref name="типовий-аккерман" />.


Коли СССР окупував місто, Матвій Пудивітр лишився на посаді міського садівника. Він працював над озелененнями [[Парк Перемоги|парків Перемоги]], [[Парк Миру|Миру]], Комсомола (нині — [[Парк Військової Слави]]) та скверу Пушкіна (нині — [[Дитячий парк]]), створив квіткову композицію біля пам’ятників тоталітарним вождям Леніну та Сталіну. Окрім того, Пудивітр працював над оформленням подвір’їв [[Педагогічне училище|Педагогічного училища]], колишньої [[Земська управа|Земської управи]] та навколишніх курортів. За часи його роботи у місті висадили сотні кулястих акацій та шовковиць<ref name="типовий-аккерман" />.
Окрім того, Пудівітр працював над оформленням подвір’їв [[Педагогічне училище|Педагогічного коледжу]], колишньої [[Земська управа|Земської управи]] та навколишніх курортів. За часи його роботи у місті висадили сотні кулястих акацій та шовковиць<ref name="типовий-аккерман" />.


[[1953|1953 року]] міський «Зеленгосп», очолюваний Пудивітром, отримав перехідний Червоний прапор та премію у 5&nbsp;тисяч рублів за високу якість робіт<ref name="типовий-аккерман" />.
[[1953|1953 року]] міський «Зеленгосп», очолюваний Пудівітром, отримав перехідний Червоний прапор та премію у 5&nbsp;тисяч рублів за високу якість робіт<ref name="типовий-аккерман" />.


[[8 квітня]] [[1965|1965 року]] Матвій Пудивітр помер, похований на [[Грецьке кладовище|Грецькому кладовищі]]<ref name="типовий-аккерман" />.
[[8 квітня]] [[1965|1965 року]] Матвій Пудівітр помер, похований на [[Грецьке кладовище|Грецькому кладовищі]]<ref name="типовий-аккерман" />.


=== «Озеленення Аккермана» ===
== «Озеленення Аккермана» ==
{{Main|Озеленення Аккермана}}
{{Main|Озеленення Аккермана}}
За свого життя Матвій Пудивітр уклав та опублікував фотоальбом «[[Озеленення Аккермана]]», який зображає озеленення міста протягом [[1930-ті|1930]]—[[1950-ті|1950]]-х років під його ж керівництвом<ref name="парк-перемоги">{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/9588.html|назва=Парк Победы|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман|дата=22 червня 2013|дата-доступу=30 червня 2021}}</ref>.
За свого життя Матвій Пудівітр уклав та опублікував фотоальбом «[[Озеленення Аккермана]]», який зображає озеленення міста протягом [[1930-ті|1930]]—[[1950-ті|1950]]-х років під його ж керівництвом. У нього увійшли 79 фотографій<ref name=":02">{{Cite web|url=https://bdkm.com.ua/storinki-starogo-albomu/|назва=«Сторінки старого альбому»|видавець=[[Білгород-Дністровський краєзнавчий музей]]|дата=7 березня 2023|дата-доступу=24 квітня 2023}}</ref>.
 
Із [[2000|2000 року]] альбом зберігається у [[Білгород-Дністровський краєзнавчий музей|Білгород-Дністровському краєзнавчому музеї]]<ref>{{Cite book|автор=Михайло Большаков|назва=Летопись Килийщины. Края обетованные|url=https://books.google.com.ua/books?id=5jg2EAAAQBAJ|рік=2022|дата-доступу=9 червня 2023}}</ref>.


== Вшанування пам’яті ==
== Вшанування пам’яті ==
[[2016|2016 року]] провулок Енгельса, у кінці якого знаходився міський «Зеленгосп», перейменували на [[Пудівітра провулок|провулок Пудівітра]]<ref>{{Cite web|url=https://web.archive.org/web/20160818005955/http://www.bilgorod-d.org.ua/index.php?area=1&p=news&newsid=12032|назва=Розпорядження Білгород-Дністровського міського голови «Про перейменування назв вулиць, провулків, скверів міста»|видавець=[[Білгород-Дністровська міська рада]]|дата=22 лютого 2016|дата-доступу=22 травня 2021}}</ref>.
 
* [[2016|2016 року]] провулок Енгельса, в кінці якого знаходився міський «Зеленгосп», перейменували на [[Пудівітра провулок|провулок Пудівітра]]<ref>{{Cite web|url=https://web.archive.org/web/20160818005955/http://www.bilgorod-d.org.ua/index.php?area=1&p=news&newsid=12032|назва=Розпорядження Білгород-Дністровського міського голови «Про перейменування назв вулиць, провулків, скверів міста»|видавець=[[Білгород-Дністровська міська рада]]|дата=22 лютого 2016|дата-доступу=22 травня 2021}}</ref>.
* У березні [[2023|2023 року]] в [[Білгород-Дністровський краєзнавчий музей|Білгород-Дністровському краєзнавчому музею]] відкрили виставку «Сторінки старого альбому», присвячену фотоальбому Пудівітра «[[Озеленення Аккермана]]»<ref name=":02" />.


== Галерея ==
== Галерея ==
<gallery mode="packed" heights="200" caption="">
<gallery mode="packed" heights="200" caption="Кольоризовані світлини">
Ресторан у Громадському саду (1929).jpg|Ресторан у Громадському саду, 1929
Ресторан у Громадському саду (1929) (колір).jpg|Ресторан у [[Михайлівський сквер|Громадському саду]], [[1929]]
Клумба у Громадському саду (1930).jpg|Клумба у Громадському саду, 1930
Клумба у Громадському саду (1930) (колір).jpg|Клумба у Громадському саду, [[1930]]
Аллея у Громадському саду (1937).jpg|Аллея у Громадському саду, 1937
Громадський сад (1936) (колір).jpg|Громадський сад, [[1936]]
Алея у Громадському саду (1937) (колір).jpg|Алея у Громадському саду, [[1937]]
Громадський сад (1937) (колір).jpg|Громадський сад, 1937
Пудівітр біля ротонди (1937) (колір).jpg|Пудівітр біля ротонди, Громадський сад, 1937
Оранжерея Пудівітра (колір).jpg|Оранжерея, 1937
Оранжерея Пудівітра (колір).jpg|Оранжерея, 1937
Парк Перемоги (1940-ві).jpg|[[Парк Перемоги]], 1940-ві,
Пудівітр у Громадському саду (2) (колір).jpg|Громадський сад, [[1938]]
Пудівітр Матвій Матвійович (1948).jpg|Пудівітр Матвій Матвійович, 1948
Пудівітр біля алеї в Громадському саду (колір).jpg|Алея у Громадському саду, 1938
Пудівітр у саду Чоловічої гімназії (колір).jpg|Пудівітр у саду [[Чоловіча гімназія|Чоловічої гімназії]], [[1930-ті]]
Парк Перемоги (1940-ві) (2) (колір).jpg|[[Парк Перемоги]], після окупації міста СССР, [[1940-ві]]
Парк Перемоги (1940-ві) (колір).jpg|Парк Перемоги, 1940-ві
Пудівітр Матвій Матвійович (1948) (колір).jpg|Пудівітр Матвій Матвійович, [[1948]]
</gallery>
 
<gallery mode="packed" heights="200" caption="Квіткові композиції, що прославляють тоталітарних вождів; час совєтської окупації">
Матвій Пудівітр, парк Перемоги (колір).jpg|Пудівітр біля клумби у парку Перемоги, [[1952]]
Клумба з Леніним, Парк Перемоги (колір).jpg|Клумба в парку Перемоги, [[1958]]
</gallery>
</gallery>


Рядок 63: Рядок 82:
== Примітки ==
== Примітки ==
{{примітки}}
{{примітки}}
[[Категорія:Садівники]]
[[Категорія:Садівники]]
[[Категорія:Померли у Білгороді-Дністровському]]

Поточна версія на 13:22, 20 січня 2024

Пудівітр Матвій Матвійович (колоризована).jpg
Ім'я
Матвій Матвійович Пудівітр
Народився
7 травня 1890
Королівство Богемія (нині Чехія)
Національність
чех
Діяльність
міський садівник

Матвій Матвійович Пудівітр (7 травня 1890, Королівство Богемія (нині Чехія) — 8 квітня 1965, Білгород-Дністровський) — міський садівник Білгорода-Дністровського у 19301950-х роках.

Життєпис

Матвій Матвійович Пудівітр народився 7 травня 1890 року в Чехії[1]. У метричній книзі записаний як Ян Пудівітр[2][3].

Із 15 років працював у графському саду. Закінчив спеціальний інститут садівництва. 1925 року переїхав у Четатя-Албе, і примарія міста запросила його на посаду міського садівника[1].

Матвій Матвійович писав[4]:

Пригадую, як приїхав я сюди 1925 року. Місто було тоді мало озелененим. Міський сад, розташований у центрі, тільки з’являвся, він був обнесений іржавим колючим дротом. Сад освітлював один гасовий ліхтар. У саду було п'ять грубо збитих лавок.

Туго йшла робота з озелененням. Міська управа скупилася на витрати. Посадкового матеріалу на місці не було, за ним доводилося їздити в ліси під станцію Бессарабську. За квіткової розсадою їздили в Бендери і Кишинів.

Оранжерея

Матвій Пудівітр в оранжереї, 1939

Наприкінці 1920-х років на вулиці Алба-Юлія (нині вул. Військової Слави) Пудівітр відкрив оранжерею-розплідник. Знайти землю для цього було непросто, бо більшість землі у місті належала приватним особам, проте йому вдалося знайти територію площею в півтори гектари. Поруч на цій же вулиці Матвій Матвійович збудував одноповерховий котедж, який зберігся донині[1].

Міський садівник

У кінці 1920-х, коли примаром міста обрали Пауля Нікореску, благоустрій та озеленення міста пішли на краще. 1929 року Міський сад (нині Михайлівський сквер) обгородили решітчастим парканом та збудували в ньому ротонду, в якій вечорами на вихідних грав духовий оркестр[3]. Із колії міської конки облаштували гарну алею, завиту гліцинією та текомою[1].

Окрім того, за румунської влади заклали декілька нових скверів: на вулиці Емінеску (нині вул. Незалежності) та на розі вулиць Реджеле Фердинанда та Беліковича (нині вул. Миколаївська та Олімпійська)[1].

1935 року, коли в Четатя-Албе відкрили новий аеропорт, Матвій Пудівітр облаштував озелення дороги до нього[5]. У 19361937 роках керував оновленням Громадського саду: у ньому збудували круглий басейн із фонтаном та на клумбах розмістили статуї гномів[6].

Коли СССР окупував місто, Матвій Пудівітр лишився на посаді міського садівника. Він працював над озелененнями парків Перемоги, Миру, Комсомола (нині — Парк Військової Слави) та скверу Пушкіна (нині — Дитячий парк), створив квіткову композицію біля пам’ятників тоталітарним вождям Леніну та Сталіну[1].

Окрім того, Пудівітр працював над оформленням подвір’їв Педагогічного коледжу, колишньої Земської управи та навколишніх курортів. За часи його роботи у місті висадили сотні кулястих акацій та шовковиць[1].

1953 року міський «Зеленгосп», очолюваний Пудівітром, отримав перехідний Червоний прапор та премію у 5 тисяч рублів за високу якість робіт[1].

8 квітня 1965 року Матвій Пудівітр помер, похований на Грецькому кладовищі[1].

«Озеленення Аккермана»

За свого життя Матвій Пудівітр уклав та опублікував фотоальбом «Озеленення Аккермана», який зображає озеленення міста протягом 19301950-х років під його ж керівництвом. У нього увійшли 79 фотографій[7].

Із 2000 року альбом зберігається у Білгород-Дністровському краєзнавчому музеї[8].

Вшанування пам’яті

Галерея

Див. також

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6 1,7 1,8 Олексій Пермінов: Люди Аккермана. Городской садовник Матвей Пудивитр, Старий Аккерман, 10 червня 2018, переглянуто 6 червня 2021
  2. Володимир Воротнюк: У Білгороді-Дністровському вандали пошкодили клумбу у парку Перемоги, Махала, 1 червня 2023, переглянуто 9 червня 2023
  3. 3,0 3,1 Володимир Воротнюк: Парки Аккермана (Белгорода-Днестровского), topor.od.ua, 2 грудня 2016, переглянуто 8 червня 2023
  4. Олексій Пермінов: История парка Ленина. Часть 3-я. Под властью румын, Старий Аккерман, 29 березня 2015, переглянуто 30 червня 2021
  5. Олексій Пермінов: История аэропорта Четатя-Албэ / Аккерман, Старий Аккерман, 9 листопада 2013, переглянуто 17 лютого 2023
  6. Олексій Пермінов: Гномики в центральном парке, Старий Аккерман, 30 березня 2020, переглянуто 9 червня 2023
  7. 7,0 7,1 «Сторінки старого альбому», Білгород-Дністровський краєзнавчий музей, 7 березня 2023, переглянуто 24 квітня 2023
  8. Михайло Большаков: Летопись Килийщины. Края обетованные — 2022., переглянуто 9 червня 2023
  9. Розпорядження Білгород-Дністровського міського голови «Про перейменування назв вулиць, провулків, скверів міста», Білгород-Дністровська міська рада, 22 лютого 2016, переглянуто 22 травня 2021