Пудівітр Матвій Матвійович: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
|||
(Не показано 14 проміжних версій цього користувача) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
|фото = Пудівітр Матвій Матвійович (колоризована).jpg | |фото = Пудівітр Матвій Матвійович (колоризована).jpg | ||
|ім'я = Матвій Матвійович Пудівітр | |ім'я = Матвій Матвійович Пудівітр | ||
|дата народження = [[1890]] | |дата народження = [[7 травня]] [[1890]] | ||
|місце народження = Королівство Богемія (нині Чехія) | |місце народження = Королівство Богемія (нині Чехія) | ||
|дата смерті = [[8 квітня]] [[1965]] | |дата смерті = [[8 квітня]] [[1965]] | ||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
}} | }} | ||
}} | }} | ||
'''Матвій Матвійович Пудівітр''' ([[1890]], Королівство Богемія (нині Чехія) — [[8 квітня]] [[1965]], [[Білгород-Дністровський]]) — міський садівник [[Білгород-Дністровський|Білгорода-Дністровського]] у [[1930-ті|1930]]—[[1950-ті|1950-х]] роках. | '''Матвій Матвійович Пудівітр''' ([[7 травня]] [[1890]], Королівство Богемія (нині Чехія) — [[8 квітня]] [[1965]], [[Білгород-Дністровський]]) — міський садівник [[Білгород-Дністровський|Білгорода-Дністровського]] у [[1930-ті|1930]]—[[1950-ті|1950-х]] роках. | ||
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
Матвій Матвійович Пудівітр народився [[1890|1890 року]] в Чехії<ref name="типовий-аккерман" />. У метричній книзі записаний як Ян Пудівітр<ref>{{Cite web|url=https://mahala.com.ua/novyny/u-bilhorodi-dnistrovskomu-vandaly-poshkodyly-klumbu-u-parku-peremohy-foto/|назва=У Білгороді-Дністровському вандали пошкодили клумбу у парку Перемоги|видавець=Махала|дата=1 червня 2023|дата-доступу=9 червня 2023|автор=Володимир Воротнюк}}</ref><ref name=":1" />. | Матвій Матвійович Пудівітр народився [[7 травня]] [[1890|1890 року]] в Чехії<ref name="типовий-аккерман" />. У метричній книзі записаний як Ян Пудівітр<ref>{{Cite web|url=https://mahala.com.ua/novyny/u-bilhorodi-dnistrovskomu-vandaly-poshkodyly-klumbu-u-parku-peremohy-foto/|назва=У Білгороді-Дністровському вандали пошкодили клумбу у парку Перемоги|видавець=Махала|дата=1 червня 2023|дата-доступу=9 червня 2023|автор=Володимир Воротнюк}}</ref><ref name=":1" />. | ||
Із 15 років працював у графському саду. Закінчив спеціальний інститут садівництва. [[1925|1925 року]] переїхав у [[Білгород-Дністровський|Четатя-Албе]], і [[Примарія Четяте-Албе|примарія]] міста запросила його на посаду міського садівника<ref name="типовий-аккерман">{{Cite web|url=https://www.facebook.com/groups/StaryiAkkerman/posts/824493494414985/|назва=Люди Аккермана. Городской садовник Матвей Пудивитр|видавець=Старий Аккерман|автор=Олексій Пермінов|дата=10 червня 2018|дата-доступу=6 червня 2021}}</ref>. | Із 15 років працював у графському саду. Закінчив спеціальний інститут садівництва. [[1925|1925 року]] переїхав у [[Білгород-Дністровський|Четатя-Албе]], і [[Примарія Четяте-Албе|примарія]] міста запросила його на посаду міського садівника<ref name="типовий-аккерман">{{Cite web|url=https://www.facebook.com/groups/StaryiAkkerman/posts/824493494414985/|назва=Люди Аккермана. Городской садовник Матвей Пудивитр|видавець=Старий Аккерман|автор=Олексій Пермінов|дата=10 червня 2018|дата-доступу=6 червня 2021}}</ref>. | ||
Рядок 36: | Рядок 36: | ||
[[1935|1935 року]], коли в Четатя-Албе відкрили [[Четатя-Албе (аеропорт)|новий аеропорт]], Матвій Пудівітр облаштував озелення дороги до нього<ref name=":0">{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/16954.html|назва=История аэропорта Четатя-Албэ / Аккерман|дата=9 листопада 2013|видавець=Старий Аккерман|дата-доступу=17 лютого 2023|автор=Олексій Пермінов}}</ref>. У [[1936]]—[[1937]] роках керував оновленням [[Михайлівський сквер|Громадського саду]]: у ньому збудували круглий басейн із фонтаном та на клумбах розмістили статуї гномів<ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/groups/StaryiAkkerman/posts/1325779884286341/|назва=Гномики в центральном парке|дата=30 березня 2020|дата-доступу=9 червня 2023|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман}}</ref>. | [[1935|1935 року]], коли в Четатя-Албе відкрили [[Четатя-Албе (аеропорт)|новий аеропорт]], Матвій Пудівітр облаштував озелення дороги до нього<ref name=":0">{{Cite web|url=https://old-akkerman.livejournal.com/16954.html|назва=История аэропорта Четатя-Албэ / Аккерман|дата=9 листопада 2013|видавець=Старий Аккерман|дата-доступу=17 лютого 2023|автор=Олексій Пермінов}}</ref>. У [[1936]]—[[1937]] роках керував оновленням [[Михайлівський сквер|Громадського саду]]: у ньому збудували круглий басейн із фонтаном та на клумбах розмістили статуї гномів<ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/groups/StaryiAkkerman/posts/1325779884286341/|назва=Гномики в центральном парке|дата=30 березня 2020|дата-доступу=9 червня 2023|автор=Олексій Пермінов|видавець=Старий Аккерман}}</ref>. | ||
Коли СССР окупував місто, Матвій Пудівітр лишився на посаді міського садівника. Він працював над озелененнями [[Парк Перемоги|парків Перемоги]], [[Парк Миру|Миру]], Комсомола (нині — [[Парк Військової Слави]]) та скверу Пушкіна (нині — [[Дитячий парк]]), створив квіткову композицію біля пам’ятників тоталітарним вождям Леніну та Сталіну. Окрім того, Пудівітр працював над оформленням подвір’їв [[Педагогічне училище|Педагогічного | Коли СССР окупував місто, Матвій Пудівітр лишився на посаді міського садівника. Він працював над озелененнями [[Парк Перемоги|парків Перемоги]], [[Парк Миру|Миру]], Комсомола (нині — [[Парк Військової Слави]]) та скверу Пушкіна (нині — [[Дитячий парк]]), створив квіткову композицію біля пам’ятників тоталітарним вождям Леніну та Сталіну<ref name="типовий-аккерман" />. | ||
Окрім того, Пудівітр працював над оформленням подвір’їв [[Педагогічне училище|Педагогічного коледжу]], колишньої [[Земська управа|Земської управи]] та навколишніх курортів. За часи його роботи у місті висадили сотні кулястих акацій та шовковиць<ref name="типовий-аккерман" />. | |||
[[1953|1953 року]] міський «Зеленгосп», очолюваний Пудівітром, отримав перехідний Червоний прапор та премію у 5 тисяч рублів за високу якість робіт<ref name="типовий-аккерман" />. | [[1953|1953 року]] міський «Зеленгосп», очолюваний Пудівітром, отримав перехідний Червоний прапор та премію у 5 тисяч рублів за високу якість робіт<ref name="типовий-аккерман" />. | ||
Рядок 42: | Рядок 44: | ||
[[8 квітня]] [[1965|1965 року]] Матвій Пудівітр помер, похований на [[Грецьке кладовище|Грецькому кладовищі]]<ref name="типовий-аккерман" />. | [[8 квітня]] [[1965|1965 року]] Матвій Пудівітр помер, похований на [[Грецьке кладовище|Грецькому кладовищі]]<ref name="типовий-аккерман" />. | ||
== «Озеленення Аккермана» == | |||
{{Main|Озеленення Аккермана}} | {{Main|Озеленення Аккермана}} | ||
За свого життя Матвій Пудівітр уклав та опублікував фотоальбом «[[Озеленення Аккермана]]», який зображає озеленення міста протягом [[1930-ті|1930]]—[[1950-ті|1950]]-х років під його ж керівництвом. У нього увійшли 79 фотографій<ref name=":02">{{Cite web|url=https://bdkm.com.ua/storinki-starogo-albomu/|назва=«Сторінки старого альбому»|видавець=[[Білгород-Дністровський краєзнавчий музей]]|дата=7 березня 2023|дата-доступу=24 квітня 2023}}</ref>. | За свого життя Матвій Пудівітр уклав та опублікував фотоальбом «[[Озеленення Аккермана]]», який зображає озеленення міста протягом [[1930-ті|1930]]—[[1950-ті|1950]]-х років під його ж керівництвом. У нього увійшли 79 фотографій<ref name=":02">{{Cite web|url=https://bdkm.com.ua/storinki-starogo-albomu/|назва=«Сторінки старого альбому»|видавець=[[Білгород-Дністровський краєзнавчий музей]]|дата=7 березня 2023|дата-доступу=24 квітня 2023}}</ref>. | ||
Рядок 57: | Рядок 59: | ||
Ресторан у Громадському саду (1929) (колір).jpg|Ресторан у [[Михайлівський сквер|Громадському саду]], [[1929]] | Ресторан у Громадському саду (1929) (колір).jpg|Ресторан у [[Михайлівський сквер|Громадському саду]], [[1929]] | ||
Клумба у Громадському саду (1930) (колір).jpg|Клумба у Громадському саду, [[1930]] | Клумба у Громадському саду (1930) (колір).jpg|Клумба у Громадському саду, [[1930]] | ||
Громадський сад (1936) (колір).jpg|Громадський сад, [[1936]] | |||
Алея у Громадському саду (1937) (колір).jpg|Алея у Громадському саду, [[1937]] | Алея у Громадському саду (1937) (колір).jpg|Алея у Громадському саду, [[1937]] | ||
Громадський сад (1937) (колір).jpg|Громадський сад, 1937 | Громадський сад (1937) (колір).jpg|Громадський сад, 1937 | ||
Пудівітр біля ротонди (1937) (колір).jpg|Пудівітр біля ротонди, Громадський сад, 1937 | |||
Оранжерея Пудівітра (колір).jpg|Оранжерея, 1937 | Оранжерея Пудівітра (колір).jpg|Оранжерея, 1937 | ||
Пудівітр у Громадському саду (2) (колір).jpg|Громадський сад, [[1938]] | |||
Пудівітр біля алеї в Громадському саду (колір).jpg|Алея у Громадському саду, 1938 | Пудівітр біля алеї в Громадському саду (колір).jpg|Алея у Громадському саду, 1938 | ||
Парк Перемоги (1940-ві) (2) (колір).jpg|[[Парк Перемоги]], [[1940-ві]] | Пудівітр у саду Чоловічої гімназії (колір).jpg|Пудівітр у саду [[Чоловіча гімназія|Чоловічої гімназії]], [[1930-ті]] | ||
Парк Перемоги (1940-ві) (2) (колір).jpg|[[Парк Перемоги]], після окупації міста СССР, [[1940-ві]] | |||
Парк Перемоги (1940-ві) (колір).jpg|Парк Перемоги, 1940-ві | Парк Перемоги (1940-ві) (колір).jpg|Парк Перемоги, 1940-ві | ||
Пудівітр Матвій Матвійович (1948) (колір).jpg|Пудівітр Матвій Матвійович, [[1948]] | Пудівітр Матвій Матвійович (1948) (колір).jpg|Пудівітр Матвій Матвійович, [[1948]] | ||
Матвій Пудівітр, парк Перемоги (колір).jpg| | </gallery> | ||
Клумба з Леніним, Парк Перемоги (колір).jpg| | |||
<gallery mode="packed" heights="200" caption="Квіткові композиції, що прославляють тоталітарних вождів; час совєтської окупації"> | |||
Матвій Пудівітр, парк Перемоги (колір).jpg|Пудівітр біля клумби у парку Перемоги, [[1952]] | |||
Клумба з Леніним, Парк Перемоги (колір).jpg|Клумба в парку Перемоги, [[1958]] | |||
</gallery> | </gallery> | ||
Рядок 73: | Рядок 82: | ||
== Примітки == | == Примітки == | ||
{{примітки}} | {{примітки}} | ||
[[Категорія:Садівники]] | [[Категорія:Садівники]] | ||
[[Категорія:Померли у Білгороді-Дністровському]] |
Поточна версія на 13:22, 20 січня 2024
Матвій Матвійович Пудівітр (7 травня 1890, Королівство Богемія (нині Чехія) — 8 квітня 1965, Білгород-Дністровський) — міський садівник Білгорода-Дністровського у 1930—1950-х роках.
Життєпис
Матвій Матвійович Пудівітр народився 7 травня 1890 року в Чехії[1]. У метричній книзі записаний як Ян Пудівітр[2][3].
Із 15 років працював у графському саду. Закінчив спеціальний інститут садівництва. 1925 року переїхав у Четатя-Албе, і примарія міста запросила його на посаду міського садівника[1].
Матвій Матвійович писав[4]:
Пригадую, як приїхав я сюди 1925 року. Місто було тоді мало озелененим. Міський сад, розташований у центрі, тільки з’являвся, він був обнесений іржавим колючим дротом. Сад освітлював один гасовий ліхтар. У саду було п'ять грубо збитих лавок.
Туго йшла робота з озелененням. Міська управа скупилася на витрати. Посадкового матеріалу на місці не було, за ним доводилося їздити в ліси під станцію Бессарабську. За квіткової розсадою їздили в Бендери і Кишинів.
Оранжерея
Наприкінці 1920-х років на вулиці Алба-Юлія (нині вул. Військової Слави) Пудівітр відкрив оранжерею-розплідник. Знайти землю для цього було непросто, бо більшість землі у місті належала приватним особам, проте йому вдалося знайти територію площею в півтори гектари. Поруч на цій же вулиці Матвій Матвійович збудував одноповерховий котедж, який зберігся донині[1].
Міський садівник
У кінці 1920-х, коли примаром міста обрали Пауля Нікореску, благоустрій та озеленення міста пішли на краще. 1929 року Міський сад (нині Михайлівський сквер) обгородили решітчастим парканом та збудували в ньому ротонду, в якій вечорами на вихідних грав духовий оркестр[3]. Із колії міської конки облаштували гарну алею, завиту гліцинією та текомою[1].
Окрім того, за румунської влади заклали декілька нових скверів: на вулиці Емінеску (нині вул. Незалежності) та на розі вулиць Реджеле Фердинанда та Беліковича (нині вул. Миколаївська та Олімпійська)[1].
1935 року, коли в Четатя-Албе відкрили новий аеропорт, Матвій Пудівітр облаштував озелення дороги до нього[5]. У 1936—1937 роках керував оновленням Громадського саду: у ньому збудували круглий басейн із фонтаном та на клумбах розмістили статуї гномів[6].
Коли СССР окупував місто, Матвій Пудівітр лишився на посаді міського садівника. Він працював над озелененнями парків Перемоги, Миру, Комсомола (нині — Парк Військової Слави) та скверу Пушкіна (нині — Дитячий парк), створив квіткову композицію біля пам’ятників тоталітарним вождям Леніну та Сталіну[1].
Окрім того, Пудівітр працював над оформленням подвір’їв Педагогічного коледжу, колишньої Земської управи та навколишніх курортів. За часи його роботи у місті висадили сотні кулястих акацій та шовковиць[1].
1953 року міський «Зеленгосп», очолюваний Пудівітром, отримав перехідний Червоний прапор та премію у 5 тисяч рублів за високу якість робіт[1].
8 квітня 1965 року Матвій Пудівітр помер, похований на Грецькому кладовищі[1].
«Озеленення Аккермана»
За свого життя Матвій Пудівітр уклав та опублікував фотоальбом «Озеленення Аккермана», який зображає озеленення міста протягом 1930—1950-х років під його ж керівництвом. У нього увійшли 79 фотографій[7].
Із 2000 року альбом зберігається у Білгород-Дністровському краєзнавчому музеї[8].
Вшанування пам’яті
- 2016 року провулок Енгельса, в кінці якого знаходився міський «Зеленгосп», перейменували на провулок Пудівітра[9].
- У березні 2023 року в Білгород-Дністровському краєзнавчому музею відкрили виставку «Сторінки старого альбому», присвячену фотоальбому Пудівітра «Озеленення Аккермана»[7].
Галерея
Ресторан у Громадському саду, 1929
Клумба у Громадському саду, 1930
Громадський сад, 1936
Алея у Громадському саду, 1937
Громадський сад, 1938
Пудівітр у саду Чоловічої гімназії, 1930-ті
Парк Перемоги, після окупації міста СССР, 1940-ві
Пудівітр Матвій Матвійович, 1948
Див. також
Примітки
- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6 1,7 1,8 Олексій Пермінов: Люди Аккермана. Городской садовник Матвей Пудивитр, Старий Аккерман, 10 червня 2018, переглянуто 6 червня 2021
- ↑ Володимир Воротнюк: У Білгороді-Дністровському вандали пошкодили клумбу у парку Перемоги, Махала, 1 червня 2023, переглянуто 9 червня 2023
- ↑ 3,0 3,1 Володимир Воротнюк: Парки Аккермана (Белгорода-Днестровского), topor.od.ua, 2 грудня 2016, переглянуто 8 червня 2023
- ↑ Олексій Пермінов: История парка Ленина. Часть 3-я. Под властью румын, Старий Аккерман, 29 березня 2015, переглянуто 30 червня 2021
- ↑ Олексій Пермінов: История аэропорта Четатя-Албэ / Аккерман, Старий Аккерман, 9 листопада 2013, переглянуто 17 лютого 2023
- ↑ Олексій Пермінов: Гномики в центральном парке, Старий Аккерман, 30 березня 2020, переглянуто 9 червня 2023
- ↑ 7,0 7,1 «Сторінки старого альбому», Білгород-Дністровський краєзнавчий музей, 7 березня 2023, переглянуто 24 квітня 2023
- ↑ Михайло Большаков: Летопись Килийщины. Края обетованные — 2022., переглянуто 9 червня 2023
- ↑ Розпорядження Білгород-Дністровського міського голови «Про перейменування назв вулиць, провулків, скверів міста», Білгород-Дністровська міська рада, 22 лютого 2016, переглянуто 22 травня 2021