Категорії

Пудівітр Матвій Матвійович

	Ім'я Матвій Матвійович Пудівітр
	Народився 1890 ; Королівство Богемія (нині Чехія)
	Помер 8 квітня 1965 ; Білгород-Дністровський
	Національність чех
	Діяльність міський садівник

Останнє редагування: 20 січня 2024

Матвій Матвійович Пудівітр (1890, Королівство Богемія (нині Чехія) — 8 квітня 1965, Білгород-Дністровський) — міський садівник Білгорода-Дністровського у 1930—1950-х роках.

Життєпис

Матвій Матвійович Пудівітр народився 1890 року в Чехії^[1]. У метричній книзі записаний як Ян Пудівітр^[2].

Із 15 років працював у графському саду. Закінчив спеціальний інститут садівництва. 1925 року переїхав у Четатя-Албе, і примарія міста запросила його на посаду міського садівника^[1].

Матвій Матвійович писав^[3]:

Пригадую, як приїхав я сюди 1925 року. Місто було тоді мало озелененим. Міський сад, розташований у центрі, тільки з’являвся, він був обнесений іржавим колючим дротом. Сад освітлював один гасовий ліхтар. У саду було п'ять грубо збитих лавок.

Туго йшла робота з озелененням. Міська управа скупилася на витрати. Посадкового матеріалу на місці не було, за ним доводилося їздити в ліси під станцію Бессарабську. За квіткової розсадою їздили в Бендери і Кишинів.

Оранжерея

Матвій Пудівітр в оранжереї, 1939

Наприкінці 1920-х років на вулиці Алба-Юлія (нині вул. Військової Слави) Пудівітр відкрив оранжерею-розплідник. Знайти землю для цього було непросто, бо більшість землі у місті належала приватним особам, проте йому вдалося знайти територію площею в півтори гектари. Поруч на цій же вулиці Матвій Матвійович збудував одноповерховий котедж, який зберігся донині^[1].

Міський садівник

У кінці 1920-х, коли примаром міста обрали Пауля Нікореску, благоустрій та озеленення міста пішли на краще. 1929 року Міський сад (нині Михайлівський сквер) обгородили решітчастим парканом та збудували в ньому ротонду, в якій вечорами на вихідних грав духовий оркестр^[4]. Із колії міської конки облаштували гарну алею, завиту гліцинією та текомою^[1].

Окрім того, за румунської влади заклали декілька нових скверів: на вулиці Емінеску (нині вул. Незалежності) та на розі вулиць Реджеле Фердинанда та Беліковича (нині вул. Миколаївська та Олімпійська)^[1].

Під'їзд до аеропорта «Четатя-Албе»

1935 року, коли в Четатя-Албе відкрили новий аеропорт, Матвій Пудівітр облаштував озелення дороги до нього^[5]. У 1936—1937 роках керував оновленням Громадського саду: у ньому збудували круглий басейн із фонтаном та на клумбах розмістили статуї гномів^[6].

Коли СССР окупував місто, Матвій Пудівітр лишився на посаді міського садівника. Він працював над озелененнями парків Перемоги, Миру, Комсомола (нині — Парк Військової Слави) та скверу Пушкіна (нині — Дитячий парк), створив квіткову композицію біля пам’ятників тоталітарним вождям Леніну та Сталіну. Окрім того, Пудівітр працював над оформленням подвір’їв Педагогічного училища, колишньої Земської управи та навколишніх курортів. За часи його роботи у місті висадили сотні кулястих акацій та шовковиць^[1].

1953 року міський «Зеленгосп», очолюваний Пудівітром, отримав перехідний Червоний прапор та премію у 5 тисяч рублів за високу якість робіт^[1].

8 квітня 1965 року Матвій Пудівітр помер, похований на Грецькому кладовищі^[1].

«Озеленення Аккермана»

Докладніше: Озеленення Аккермана

За свого життя Матвій Пудівітр уклав та опублікував фотоальбом «Озеленення Аккермана», який зображає озеленення міста протягом 1930—1950-х років під його ж керівництвом. У нього увійшли 79 фотографій^[7].

Із 2000 року альбом зберігається у Білгород-Дністровському краєзнавчому музеї^[8].

Вшанування пам’яті

2016 року провулок Енгельса, в кінці якого знаходився міський «Зеленгосп», перейменували на провулок Пудівітра^[9].
У березні 2023 року в Білгород-Дністровському краєзнавчому музею відкрили виставку «Сторінки старого альбому», присвячену фотоальбому Пудівітра «Озеленення Аккермана»^[7].