Підйомний міст у Затоці: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
=== Будівництво === | === Будівництво === | ||
Будівництво пійомного мосту через [[Дністровсько-Цареградське гирло|Цареградське гирло]] у [[Затока|Затоці]] розпочали [[25 грудня]] [[1953|1953 року]], і вже за два роки — [[5 грудня]] [[1955|1955 року]] — відбулося його урочисте відкриття і проїхав перший поїзд, відтоді мостом до [[Білгород-Дністровський|Білгорода-Дністровського]] почали їздити потяги з [[Одеса|Одеси]]<ref>{{Cite web|url=https://issuu.com/izmail.es/docs/kn43-2017/5|назва=Таємний острів|видавець=Кур'єр тижня|дата=29 квітня 2017|дата-доступу=13 лютого 2023|автор=Ігор Огнєв}}</ref>. | |||
Наприкінці 1950-х років почала їздити регулярна «електричка» маршрутом Одеса — Білгород-Дністровський<ref>{{Cite web|url=https://issuu.com/chervist/docs/39_85|назва=Святкова колія|дата=7 листопада 2017|видавець=Чорноморський вісник, с. 13|дата-доступу=25 червня 2021}}</ref>. | Наприкінці 1950-х років почала їздити регулярна «електричка» маршрутом Одеса — Білгород-Дністровський<ref>{{Cite web|url=https://issuu.com/chervist/docs/39_85|назва=Святкова колія|дата=7 листопада 2017|видавець=Чорноморський вісник, с. 13|дата-доступу=25 червня 2021}}</ref>. | ||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
Оскільки [[Будацька коса]] піщана та хитка, міст невисокий та складається з окремих металевих секцій. Динамічним є лише один центральний фрагмент: він піднімається під час проходження транспорту типу «море-річка» з [[Дністровський лиман|Дністровського лиману]] в [[Чорне море]] і навпаки<ref name=":1">{{Cite web|url=http://otdyhaem.com.ua/odesskaja/zatoka/razvodnoj-most-zatoki.html|назва=Разводной мост|видавець=Otdyhaem.com.ua|дата-доступу=2 липня 2021}}</ref>. | Оскільки [[Будацька коса]] піщана та хитка, міст невисокий та складається з окремих металевих секцій. Динамічним є лише один центральний фрагмент: він піднімається під час проходження транспорту типу «море-річка» з [[Дністровський лиман|Дністровського лиману]] в [[Чорне море]] і навпаки<ref name=":1">{{Cite web|url=http://otdyhaem.com.ua/odesskaja/zatoka/razvodnoj-most-zatoki.html|назва=Разводной мост|видавець=Otdyhaem.com.ua|дата-доступу=2 липня 2021}}</ref>. | ||
Міст розрахований на п’ять розведень на добу, проте станом на [[2021 рік]] його конструкція є зношеною і його розводять лише 2 рази в день на 40 хвилин<ref name=":0" />. | Міст розрахований на п’ять розведень на добу, проте станом на [[2021 рік]] його конструкція є зношеною і його розводять лише 2 рази в день на 40 хвилин<ref name=":0">{{Cite web|url=https://www.retroua.com/затока/6049-разводной-мост|назва=Разводной мост|автор=Ігор Карпов|дата=17 липня 2014|видавець=Retroua|дата-доступу=25 червня 2021}}</ref>. | ||
== Графік розведення == | == Графік розведення == | ||
Версія за 21:34, 13 лютого 2023
Розвідний міст у Затоці — автомобільно-залізничний міст через Дністровсько-Цареградське гирло у селищі Затока, відкритий 1955 року.
Історія
Передісторія
Ідея спорудження моста через Дністровсько-Цареградське гирло між двома розірваними частинами Бугазької коси виникла ще 1827 року. Товариство Чорноморських маяків почало збирати кошти, яких вистачило лише на встановлення Дністровсько-Цареградського маяка. Після захоплення Бессарабії радянська влада виділила кошти на міст задля інтеграції Буджака в Одеську область у 1950-х роках[1].
Будівництво
Будівництво пійомного мосту через Цареградське гирло у Затоці розпочали 25 грудня 1953 року, і вже за два роки — 5 грудня 1955 року — відбулося його урочисте відкриття і проїхав перший поїзд, відтоді мостом до Білгорода-Дністровського почали їздити потяги з Одеси[2].
Наприкінці 1950-х років почала їздити регулярна «електричка» маршрутом Одеса — Білгород-Дністровський[3].
Російсько-українська війна
26 квітня 2022 року під час Російсько-української війни російські війська завдали ракетного удару по мосту та нанесли йому пошкодження. Міст закрили для руху, взяли під контроль поліціянти, а протягом дня відкрили для реверсного руху. Однак наступного дня 27 квітня росіяни нанесли повторний ракетний удар по мосту[4].
2 травня росіяни завдали ракетний удар по мосту вже втретє, а 10 травня ракетний удар було завдано вже четвертий раз.
16 травня росіяни здійснили черговий ракетний удар з літаків стратегічної авіації але поцілили, натомість, по цивільних будинках.
Уп'яте міст було обстріляно наступного дня, 17 травня 2022 року. російські війська запустили дві крилаті ракети по раніше пошкодженому і вже не робочому мосту. За словами речника ОК «Південь» міст на той час уже зазнав значних ушкоджень, і на його відновлення знадобиться значний час.
18 липня росіяни в черговий раз завдали ракетний удар по мосту.
Конструкція
Оскільки Будацька коса піщана та хитка, міст невисокий та складається з окремих металевих секцій. Динамічним є лише один центральний фрагмент: він піднімається під час проходження транспорту типу «море-річка» з Дністровського лиману в Чорне море і навпаки[1].
Міст розрахований на п’ять розведень на добу, проте станом на 2021 рік його конструкція є зношеною і його розводять лише 2 рази в день на 40 хвилин[5].
Графік розведення
На період туристичного сезону з 15 травня до 15 вересня міст розводять лише ввечері і тільки за необхідності проходу суден[6].
Старий графік розведення мосту
| Розведення | Час |
|---|---|
| перше | 7:20—8:20 |
| друге | 10:50—11:50 |
| третє | 13:05—13:45 |
| четверте | 18:00—19:00 |
| п’яте | 20:10—21:10 |
Контакти
- (04849) 7-15-46 — портовий нагляд
- (04849) 6-31-10 — диспетчер порту
Галерея
Див. також
Примітки
- ↑ 1,0 1,1 Разводной мост, Otdyhaem.com.ua, переглянуто 2 липня 2021
- ↑ Ігор Огнєв: Таємний острів, Кур'єр тижня, 29 квітня 2017, переглянуто 13 лютого 2023
- ↑ Святкова колія, Чорноморський вісник, с. 13, 7 листопада 2017, переглянуто 25 червня 2021
- ↑ Одещина: росіяни повторно вдарили по Затоці, міст зазнав руйнації, Українська правда
- ↑ Ігор Карпов: Разводной мост, Retroua, 17 липня 2014, переглянуто 25 червня 2021
- ↑ Мост в Затоке на время туристического сезона будет разводиться только по вечерам, вЗатоку!, 11 квітня 2017, переглянуто 2 липня 2021