Середа Григорій Климович: відмінності між версіями

Матеріал з Аккерманіка
(Створена сторінка: '''Григорій Климович Середа''' – український громадський діяч, вчитель у Плахтіївській школі, провідник української громади в селі Плахтіївка. Категорія:Люди)
 
Немає опису редагування
 
(Не показані 34 проміжні версії цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Григорій Климович Середа''' – український громадський діяч, вчитель у Плахтіївській школі, провідник української громади в селі [[Плахтіївка]].
{{Інфобокс|
{{Особа
|фото =
|ім'я = Григорій Климович Середа<br/>{{lang-ro|Grigore Sereda}}
|дата народження =
|місце народження = [[Плахтіївка]], [[Аккерманський повіт]]
|дата смерті =
|місце смерті =
|діяльність = громадський діяч, примар, вчитель
|національність = [[Історія українців у Білгороді-Дністровському|українець]]
}}
}}
'''Григорій Климович Середа''', також відомий як '''Гриць Середа''' ({{Нар}} с. [[Плахтіївка]], [[Аккерманський повіт]]) — український громадський діяч; примар [[Плахтіївка|Плахтіївки]] у [[1930-ті|1930-х]]; вчитель у Плахтіївській школі протягом усього життя.


[[Категорія:Люди]]
Один із провідників української громади в [[Буджак|Буджаку]] в першій половині XX століття.
 
== Життєпис ==
[[Файл:Середа Клим Данилович.jpg|міні|праворуч|150px|Батько Гриця — Середа Клим Данилович]]
Народився у [[Плахтіївка|Плахтіївці]] на Аккерманщині. Батько — Клим Данилович, старшина волості, переселенець із села Плахтіївка на Кропивниччині (тоді — у складі Катеринославської губернії)<ref>''Любов Клим:'' [https://www.facebook.com/groups/272792540482952/posts/286735812421958 Уривки із публікації в газеті «Советская новь» (Спецвипуск «Родина»), від 23 серпня 2000 р. Автор С. Примаченко, історик,ветеран учительської праці] — 28 липня 2020</ref>.
 
=== Громадська та політична діяльність ===
Все життя працював у Плахтіївській школі, відкритій [[1875|1875 року]]<ref>{{Cite web|url=https://sarplax.odessaedu.net/uk/site/school-history.html|назва=Історія школи|видавець=Плахтіївський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3|дата-доступу=19 січня 2024}}</ref>.
 
[[1924|1924 року]] брав участь у [[Татарбунарське повстання|Татарбунарському повстанні]] та був заарештований<ref>''Іван Думініка:'' [https://www.facebook.com/groups/kamchik1830/permalink/784023215553778/ Плахтеевка и Татарбунарское восстаник (1924 г.)] — 21 квітня 2021. «Камчік, історія з 1830»</ref>. Окрім того, румунська преса писала, що [[1922|1922 року]] Гриць Середа брав участь у заворушеннях в Четатя-Албе, а [[1923|1923-го]] — заарештований за руйнування важливих мостів<ref>[https://adt.arcanum.com/en/view/Calendarul1932_1933_10/?query=sereda+Plahteevca&pg=2&layout=s Din lumea școlii și bisericii] – Calendarul, 1933-10-01 / nr. 487 – Arcanum</ref>.
 
Один із провідників української громади в [[Буджак|Буджаку]]<ref>''Тулуш Артур'': [http://dspace.opu.ua/jspui/bitstream/123456789/9500/3/EMINAK%20%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82-%D1%8F%20N19-1.pdf «Восточные славяне из Южной Бессарабии под Румынской администрацией (1918—1940)»] — Галац, Університет «Нижній Дунай», 2017</ref>.
 
У [[1930-ті|1930-х роках]] — примар Плахтіївки<ref>''Alex Scraiber:'' [https://www.facebook.com/groups/272792540482952/permalink/289703775458495/ Дорогі брати хлібороби!] — 2 серпня 2020, Facebook</ref>.
 
1936 року львівський журналіст Роман Голіян мандрував Бесарабією та згодом опублікував історію української громади Буджака у серії статей «[[Басарабія — забута країна]]» (часопис «Діло», Львів). У статті відзначена активна громадська праця Гриця Середи<ref>''Каруник К. Д.'': [http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/lingvistics/article/view/3050/3077 Українська мова в шкільній освіті підрумунської Бесарабії на початку 1920-х років] — Лінгвістичні дослідження, 2020</ref>:
 
<gallery mode="packed" heights="100" caption="">
Голіян про Гриця Середу (Басарабія — забута країна).jpg
</gallery>
 
=== Націонал-цараністська партія (НЦП) ===
Гриць був членом Націонал-цараністської партії (НЦП; з {{Lang-ro|Partidul Național-Țărănesc}} — {{Lang-uk|Націонал-селянська партія}}). НЦП підтримувала збереження демократично-конституційного режиму, в контексті зростання фашистських тоталітарних тенденцій в Румунії, та виступала за захист національних меншин<ref>[[wikipedia:National_Peasants'_Party|National Peasants' Party]] — стаття в Англійській Вікіпедії</ref>.
 
[[2 серпня]] [[1935|1935 року]] Гриць взяв участь у великому з'їзді НЦП повіту Четатя-Албе в [[Кулевча|Кулевчі]]<ref>[https://adt.arcanum.com/en/view/Dreptatea_1935_08/?query=sereda+Plahteevca&pg=58&layout=s Campania national-taranista , in judetul Cetatea Albă – Marea adunare din comuna Culevcea] — Dreptatea, 1935-08-20 / nr. 2357 – Arcanum</ref>. Наступного [[1936|1936 року]] разом із іншими плахтунами організував марш від Плахтіївки до Аккерману. Разом вони пройшли 60 км через [[Байрамча|Байрамчу]], Успенівку, [[Манаші]] — і врешті долучилися до з'їзду партії у місті. Мітингувальники-плахтуни несли плакати, в яких у чорній траурній рамці були обведені слова «надія», «добро», «справедливість», «закони і свободи» — як суспільні блага, давно чужі українцям Бесарабії<ref name=":0">''Mircea Ispir:'' [https://adt.arcanum.com/en/view/Dreptatea_1936_06/?query=%22Gr+Sereda%22&pg=38&layout=s Impunătorul congres al organizaţiei din Cetatea-Alba] – Dreptatea, 1936-06-12 / nr. 2586 — Arcanum</ref>.
 
[[Файл:Листівка від Організації Націонал-Крестьянської Партії с. Плахтіївки.jpg|міні|праворуч|250px|Агітаційна листівка за Г. Середу від Організації Націонал-Крестьянської Партії с. Плахтіївки]]
Під час з'їзду Гриць Середа критикував тодішній уряд та демонстрував прихильність селянства до програми Націонал-цараністської партії. Свій виступ він підсумував тим, що [[Четатя-Албе (жудець)|жудець Четатя-Албе]] не представлений національними меншинами, націонал-цараністами<ref name=":0" />.
 
1937 року Гриць став депутатом жудеця [[Четатя-Албе (жудець)|Четатя-Албе]]<ref>[https://adt.arcanum.com/en/view/Curentul_1937_08/?query=Sereda+&pg=40&layout=s Nouii consilieri ai judeţului Cetatea-Albă] — Curentul, august 1937 (Anul 10, nr. 3412-3442)1937-08-04 / nr. 3415</ref>.
 
У лютому [[1938|1938 року]] взяв участь у передвиборчих зборах НЦП Четатя-Албе<ref>[https://adt.arcanum.com/en/view/Dreptatea_1938_02/?query=Sereda&pg=46&layout=s Intrunirea național-țărănista din Cetatea Albă]  —  Dreptatea, 1938-02-10 / nr. 3067 — Arcanum</ref> — і вже у березні 1938 року партію заборонили<ref>[https://ro.wikipedia.org/wiki/Partidul_Na%C8%9Bional-%C8%9A%C4%83r%C4%83nesc Partidul Național-Țărănesc] — Румунська Вікіпедія</ref>.
 
== Див. також ==
 
* [[Гаврилюк Ілько Іванович]]
* [[Галин Мартирій Андрійович]]
* [[Гетьманченко Василь Іович]]
 
== Примітки ==
{{Примітки}}
[[Категорія:Українські громадські діячі]]

Поточна версія на 02:14, 20 січня 2024

Ім'я
Григорій Климович Середа
рум. Grigore Sereda
Національність
Діяльність
громадський діяч, примар, вчитель

Григорій Климович Середа, також відомий як Гриць Середа (нар. с. Плахтіївка, Аккерманський повіт) — український громадський діяч; примар Плахтіївки у 1930-х; вчитель у Плахтіївській школі протягом усього життя.

Один із провідників української громади в Буджаку в першій половині XX століття.

Життєпис

Батько Гриця — Середа Клим Данилович

Народився у Плахтіївці на Аккерманщині. Батько — Клим Данилович, старшина волості, переселенець із села Плахтіївка на Кропивниччині (тоді — у складі Катеринославської губернії)[1].

Громадська та політична діяльність

Все життя працював у Плахтіївській школі, відкритій 1875 року[2].

1924 року брав участь у Татарбунарському повстанні та був заарештований[3]. Окрім того, румунська преса писала, що 1922 року Гриць Середа брав участь у заворушеннях в Четатя-Албе, а 1923-го — заарештований за руйнування важливих мостів[4].

Один із провідників української громади в Буджаку[5].

У 1930-х роках — примар Плахтіївки[6].

1936 року львівський журналіст Роман Голіян мандрував Бесарабією та згодом опублікував історію української громади Буджака у серії статей «Басарабія — забута країна» (часопис «Діло», Львів). У статті відзначена активна громадська праця Гриця Середи[7]:

Націонал-цараністська партія (НЦП)

Гриць був членом Націонал-цараністської партії (НЦП; з рум. Partidul Național-Țărănesc — укр. Націонал-селянська партія). НЦП підтримувала збереження демократично-конституційного режиму, в контексті зростання фашистських тоталітарних тенденцій в Румунії, та виступала за захист національних меншин[8].

2 серпня 1935 року Гриць взяв участь у великому з'їзді НЦП повіту Четатя-Албе в Кулевчі[9]. Наступного 1936 року разом із іншими плахтунами організував марш від Плахтіївки до Аккерману. Разом вони пройшли 60 км через Байрамчу, Успенівку, Манаші — і врешті долучилися до з'їзду партії у місті. Мітингувальники-плахтуни несли плакати, в яких у чорній траурній рамці були обведені слова «надія», «добро», «справедливість», «закони і свободи» — як суспільні блага, давно чужі українцям Бесарабії[10].

Агітаційна листівка за Г. Середу від Організації Націонал-Крестьянської Партії с. Плахтіївки

Під час з'їзду Гриць Середа критикував тодішній уряд та демонстрував прихильність селянства до програми Націонал-цараністської партії. Свій виступ він підсумував тим, що жудець Четатя-Албе не представлений національними меншинами, націонал-цараністами[10].

1937 року Гриць став депутатом жудеця Четатя-Албе[11].

У лютому 1938 року взяв участь у передвиборчих зборах НЦП Четатя-Албе[12] — і вже у березні 1938 року партію заборонили[13].

Див. також

Примітки

  1. Любов Клим: Уривки із публікації в газеті «Советская новь» (Спецвипуск «Родина»), від 23 серпня 2000 р. Автор С. Примаченко, історик,ветеран учительської праці — 28 липня 2020
  2. Історія школи, Плахтіївський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3, переглянуто 19 січня 2024
  3. Іван Думініка: Плахтеевка и Татарбунарское восстаник (1924 г.) — 21 квітня 2021. «Камчік, історія з 1830»
  4. Din lumea școlii și bisericii – Calendarul, 1933-10-01 / nr. 487 – Arcanum
  5. Тулуш Артур: «Восточные славяне из Южной Бессарабии под Румынской администрацией (1918—1940)» — Галац, Університет «Нижній Дунай», 2017
  6. Alex Scraiber: Дорогі брати хлібороби! — 2 серпня 2020, Facebook
  7. Каруник К. Д.: Українська мова в шкільній освіті підрумунської Бесарабії на початку 1920-х років — Лінгвістичні дослідження, 2020
  8. National Peasants' Party — стаття в Англійській Вікіпедії
  9. Campania national-taranista , in judetul Cetatea Albă – Marea adunare din comuna Culevcea — Dreptatea, 1935-08-20 / nr. 2357 – Arcanum
  10. 10,0 10,1 Mircea Ispir: Impunătorul congres al organizaţiei din Cetatea-Alba – Dreptatea, 1936-06-12 / nr. 2586 — Arcanum
  11. Nouii consilieri ai judeţului Cetatea-Albă — Curentul, august 1937 (Anul 10, nr. 3412-3442)1937-08-04 / nr. 3415
  12. Intrunirea național-țărănista din Cetatea Albă — Dreptatea, 1938-02-10 / nr. 3067 — Arcanum
  13. Partidul Național-Țărănesc — Румунська Вікіпедія