Товариство емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку: відмінності між версіями
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
== Благодійна діяльність == | == Благодійна діяльність == | ||
Організація надсилала допомогу жертвам [[Аккерманський погром (1905)|Аккерманського погрому 1905 року]] та допомагала новим іммігрантам, які прибули з Аккермана. Під час Другої | Організація надсилала допомогу жертвам [[Аккерманський погром (1905)|Аккерманського погрому 1905 року]] та допомагала новим іммігрантам, які прибули з Аккермана. Під час Першої та Другої світових воєн відправляли допомогу в Аккерман<ref name=":1">{{ЄКП|258}}</ref>. | ||
[[1929|1929 року]], коли в [[Четатя-Албе]] через посуху був голод, Товариство передало 100 тисяч лей фінансової допомоги жителям міста<ref>{{ЄКП|42}}</ref>. У [[1930-ті|1930-х]] допомагало Єврейському кооперативному банку в Четатя-Албе та вкладало в нього частину своїх заощаджень | [[1929|1929 року]], коли в [[Четатя-Албе]] через посуху був голод, Товариство передало 100 тисяч лей фінансової допомоги жителям міста<ref>{{ЄКП|42}}</ref>. У [[1930-ті|1930-х]] допомагало Єврейському кооперативному банку в Четатя-Албе та вкладало в нього частину своїх заощаджень<ref name=":2">{{ЄКП|51}}</ref>. | ||
=== Будівництво лікарні === | === Будівництво лікарні === | ||
[[Файл:Нова єврейська лікарня (1934).jpg|міні|праворуч|Нова єврейська лікарня, [[1934]]]] | [[Файл:Нова єврейська лікарня (1934).jpg|міні|праворуч|Нова єврейська лікарня, [[1934]]]] | ||
{{Main|Нова єврейська лікарня}} | {{Main|Нова єврейська лікарня}} | ||
На початку [[1920-ті|1920-х років]] члени | На початку [[1920-ті|1920-х років]] члени товариства Аківа Марголін і його дружина відвідали [[Білгород-Дністровський|Четатя-Албе]] і зрозуміли, що в місті необхідно відкрити [[Нова єврейська лікарня|нову лікарню]]. Повернувшись у США, вони закликали комітет придбати земельну ділянку та спланувати нову лікарню, а також зобов’язалися зібрати гроші для цього<ref name=":2" />. | ||
Організація створила спеціальний фонд, відкрила збір коштів і з [[1925]] до [[1932]] року зібрала понад 50 тисяч доларів. Окрім цього, вагомий внесок зробив [[Максим Каролік]] — американський оперний співак, коллекціонер мистецтв і меценат родом із Аккермана. Усі гроші передавали комітету з будівництва лікарні в Четатя-Албе<ref name=":2" />. | Організація створила спеціальний фонд, відкрила збір коштів і з [[1925]] до [[1932]] року зібрала понад 50 тисяч доларів. Окрім цього, вагомий внесок зробив [[Максим Каролік]] — американський оперний співак, коллекціонер мистецтв і меценат родом із Аккермана. Усі гроші передавали комітету з будівництва лікарні в Четатя-Албе<ref name=":2" />. | ||
| Рядок 29: | Рядок 29: | ||
=== Після Другої світової війни === | === Після Другої світової війни === | ||
Після Другої світової війни та Голокосту організація співпрацювала з Радою у справах біженців війни в СССР — та відправила кілька сотень пакунків з продуктами та одягом євреям у Білгород-Дністровський. Окрім того, | Після Другої світової війни та Голокосту організація співпрацювала з Радою у справах біженців війни в СССР — та відправила кілька сотень пакунків з продуктами та одягом євреям у Білгород-Дністровський. Окрім того, товариство встановило адреси вцілілих аккерманських євреїв та відправляла їм продовольчу допомогу, зокрема у Сибір і Туркемістан<ref name=":1" />. | ||
== Галерея == | == Галерея == | ||
Версія за 16:49, 4 грудня 2023
Товариство емігрантів з Аккермана в Нью-Йорку (англ. The Society of Emigrants from Akkerman in New York) — організація, створена 1905 року в Нью-Йорку євреями, які емігрували з Аккермана.
За кошти товариства 1934 року в Четатя-Албе відкрили нову єврейську лікарню, нині — пологовий будинок.
Заснування
21 січня 1905 року відбулося перше зібрання колишніх мешканців Аккермана в США: в будинку пана Песаха Ґінзбурга на Форсайт-стріт, 219, Мангеттен, Нью-Йорк. Голова зборів — Бен Берков, секретар і протоколіст — Аківа Марголін[1].
Серед учасників цієї зустрічі були: Бен Берков, Х. Зепллін, Йосеф Бренард, Чая та Гаррі Краусман, Натан Філдман, Віллі Прахтенберг, Песах Гінзбург, Чарльз Прахтенберг, Девід Голдштейн, Морріс Гобсевич, Гаррі Гразенштейн, Кішиньовскі, С. Краснер, Ісаак Литвак, Аківа Марголін, Преліс, Іссак Розенбліт, Льюїс Шехтман, Філіп Сейблбенд, Г. Шпіцірман, Девід Табачник, Гаррі Вайнцвейг[1].
.jpg)
Першим ділом організація скликала позачергові збори для обрання членів комітету. І вже за тиждень, 29 січня 1905 року, їх провели в магазині пана Шпіцірмана на Канал-стріт, 14, на Мангеттені. Окрім того, створили Благодійне товариство: його голова – Кишиньовски, заступник голови – Бернард Краусман, скарбник – Гразенштейн, секретар – Аківа Марголін, секретар-реєстратор – Берков. Довірені особи: Кіпніс і Гаррі Краусмани[1].
Благодійна діяльність
Організація надсилала допомогу жертвам Аккерманського погрому 1905 року та допомагала новим іммігрантам, які прибули з Аккермана. Під час Першої та Другої світових воєн відправляли допомогу в Аккерман[2].
1929 року, коли в Четатя-Албе через посуху був голод, Товариство передало 100 тисяч лей фінансової допомоги жителям міста[3]. У 1930-х допомагало Єврейському кооперативному банку в Четатя-Албе та вкладало в нього частину своїх заощаджень[4].
Будівництво лікарні
.jpg)
На початку 1920-х років члени товариства Аківа Марголін і його дружина відвідали Четатя-Албе і зрозуміли, що в місті необхідно відкрити нову лікарню. Повернувшись у США, вони закликали комітет придбати земельну ділянку та спланувати нову лікарню, а також зобов’язалися зібрати гроші для цього[4].
Організація створила спеціальний фонд, відкрила збір коштів і з 1925 до 1932 року зібрала понад 50 тисяч доларів. Окрім цього, вагомий внесок зробив Максим Каролік — американський оперний співак, коллекціонер мистецтв і меценат родом із Аккермана. Усі гроші передавали комітету з будівництва лікарні в Четатя-Албе[4].
Будівництво тривало сім років, і у вересні 1934 року члени Товариства отримали запрошення на урочисте відкриття нового будинку лікарні[2]. 7 жовтня 1934 року лікарню офіційно відкрили у присутності багатьох жителів міста та представників влади. Вона мала 14 кімнат і 60 ліжок, її річний бюджет сягав 100 тисяч леїв, а медичний персонал включав лікарів-спеціалістів і досвідчених медсестер[4].
Після Другої світової війни
Після Другої світової війни та Голокосту організація співпрацювала з Радою у справах біженців війни в СССР — та відправила кілька сотень пакунків з продуктами та одягом євреям у Білгород-Дністровський. Окрім того, товариство встановило адреси вцілілих аккерманських євреїв та відправляла їм продовольчу допомогу, зокрема у Сибір і Туркемістан[2].
Галерея
Прощання з Аківою Марголіним, членом комітету колишніх жителів Аккермана в Нью-Йорку, 1924
.jpg)
Примітки
- ↑ 1,0 1,1 1,2 Нісан Амітай Стамбул: Аккерман і містечка його району. Книга пам'яті, сторінка 257 — Тель-Авів : Товариство емігрантів з Аккермана та околиць, 1983.
- ↑ 2,0 2,1 2,2 Нісан Амітай Стамбул: Аккерман і містечка його району. Книга пам'яті, сторінка 258 — Тель-Авів : Товариство емігрантів з Аккермана та околиць, 1983.
- ↑ Нісан Амітай Стамбул: Аккерман і містечка його району. Книга пам'яті, сторінка 42 — Тель-Авів : Товариство емігрантів з Аккермана та околиць, 1983.
- ↑ 4,0 4,1 4,2 4,3 Нісан Амітай Стамбул: Аккерман і містечка його району. Книга пам'яті, сторінка 51 — Тель-Авів : Товариство емігрантів з Аккермана та околиць, 1983.