Флоранс Лазар Наумович: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 12: | Рядок 12: | ||
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
=== Освіта та кар'єра === | |||
Навчався у Харківському технологічному інституті (зазначений у списку студентів [[1914]]—[[1916]] років<ref>{{Cite web|url=https://cc.bingj.com/cache.aspx?q=url%3ahttps%3a%2f%2fforum.vgd.ru%2fpost%2f532%2f98540%2fp3061208.htm&d=4530000988563687&mkt=nl-BE&setlang=en-GB&w=EbOlg7U18ncMAdQ3XxHV3q0SHhSSXipL|назва=Учащиеся харьковских учебных заведений 1914–1916 гг.|видавець=ВГД|дата=8 квітня 2019|дата-доступу=2 лютого 2023}}</ref>) та, імовірно, не закінчив його. Працював архітектором в [[Білгород-Дністровський|Аккермані]]<ref name=":0">{{Cite web|назва=Флоранс Лазарь Наумович (Ноахимович)|url=http://library.kpi.kharkov.ua/uk/graduate/флоранс-лазарь-наумович-ноахимович|видавець=Cайт науково-технічної бібліотеки НТУ «ХПІ»|дата-доступу=2 лютого 2023}}</ref>. | Навчався у Харківському технологічному інституті (зазначений у списку студентів [[1914]]—[[1916]] років<ref>{{Cite web|url=https://cc.bingj.com/cache.aspx?q=url%3ahttps%3a%2f%2fforum.vgd.ru%2fpost%2f532%2f98540%2fp3061208.htm&d=4530000988563687&mkt=nl-BE&setlang=en-GB&w=EbOlg7U18ncMAdQ3XxHV3q0SHhSSXipL|назва=Учащиеся харьковских учебных заведений 1914–1916 гг.|видавець=ВГД|дата=8 квітня 2019|дата-доступу=2 лютого 2023}}</ref>) та, імовірно, не закінчив його. Працював архітектором в [[Білгород-Дністровський|Аккермані]]<ref name=":0">{{Cite web|назва=Флоранс Лазарь Наумович (Ноахимович)|url=http://library.kpi.kharkov.ua/uk/graduate/флоранс-лазарь-наумович-ноахимович|видавець=Cайт науково-технічної бібліотеки НТУ «ХПІ»|дата-доступу=2 лютого 2023}}</ref>. | ||
[[1923|1923 року]] став співзасновником фірми OSAF разом із Михайлом Окуличем — власником маєтку [[Сергіївка|Шаболат]], — Левом Сінайським — інженером-залізничником — та [[Анбіндер Ізраїль Абрамович|Ізраїлем Анбіндером]], який мав своє видавництво та книжковий магазин в Аккермані<ref name=":1" />. | |||
На початку [[1920-ті|1920-х років]] Лазар жив на вулиці Сімеона Мурафи, 2 (нині — [[Вулиця Першотравнева|вул. Першотравнева]]), будинок знаходився навпроти [[Стадіон (Білгород-Дністровський)|стадіону]] біля сучасного [[Рибтехнікум|рибного технікуму]]. У [[1930-ті|1930-х роках]] жив на вулиці В. Александрі, 16 (нині — [[Вулиця Жовтнева|вул. Жовтнева]], будинок знаходиться за [[Центр культури та дозвілля|Домом культури]])<ref name=":1" />. | На початку [[1920-ті|1920-х років]] Лазар жив на вулиці Сімеона Мурафи, 2 (нині — [[Вулиця Першотравнева|вул. Першотравнева]]), будинок знаходився навпроти [[Стадіон (Білгород-Дністровський)|стадіону]] біля сучасного [[Рибтехнікум|рибного технікуму]]. У [[1930-ті|1930-х роках]] жив на вулиці В. Александрі, 16 (нині — [[Вулиця Жовтнева|вул. Жовтнева]], будинок знаходиться за [[Центр культури та дозвілля|Домом культури]])<ref name=":1" />. | ||
У середині [[1930-ті|1930-х років]] проєктував будинки для нового заможного району в | === Робота архітектором === | ||
У [[1920-ті|1920]]—[[1930-ті|1930-х]] роках на курорті [[Сергіївка|Шаболат]] саме під керівництвом Лазара Флоранса збудували більшість віл. У середині [[1930-ті|1930-х років]] Лазар проєктував будинки для нового заможного району в [[Білгород-Дністровський|Аккермані]] під назвою [[Новий Аккерман (район)|Новий Аккерман]]<ref name=":1" />. | |||
[[1936|1936 року]] Лазар спроєктував садибу для [[Гармсен Рональд Іванович|Рональда Гармсена]] — головного інженера Національної дорожньої служби у [[Четатя-Албе (повіт)|повіті Четатя-Албе]], — яку збудували на вулиці Короля Фердинанда (нині — [[Вулиця Миколаївська|вул. Миколаївська]]). Після того як СРСР окупував Аккерман [[1940|1940 року]], в будівлі розмістили Дворець піонерів. З [[1992|1992 року]] в будівлі знаходиться [[Міський центр дитячої творчості]]. [[1987|1987 року]] будівлю визнали пам'яткою архітектори обласного значення<ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/groups/StaryiAkkerman/posts/1232713626926301|назва=Особняк инженера Гармсена|видавець=Старий Аккерман|дата-доступу=4 лютого 2023|дата=13 грудня 2019|автор=Олексій Пермінов}}</ref>. | |||
=== Еміграція === | |||
У червні [[1940|1940 року]], коли СРСР окупував Аккерман, Лазар Флоранс емігрував у Румунію<ref name=":0" />. У травні [[1945|1945 року]] жив у Бухаресті<ref name=":1">{{Cite web|url=https://www.facebook.com/groups/StaryiAkkerman/permalink/1331214797076183|назва=Архітектор Флоранс|видавець=Старий Аккерман|дата-доступу=2 лютого 2023|дата=6 квітня 2020|автор=Олексій Пермінов}}</ref>. | У червні [[1940|1940 року]], коли СРСР окупував Аккерман, Лазар Флоранс емігрував у Румунію<ref name=":0" />. У травні [[1945|1945 року]] жив у Бухаресті<ref name=":1">{{Cite web|url=https://www.facebook.com/groups/StaryiAkkerman/permalink/1331214797076183|назва=Архітектор Флоранс|видавець=Старий Аккерман|дата-доступу=2 лютого 2023|дата=6 квітня 2020|автор=Олексій Пермінов}}</ref>. | ||
Версія за 23:58, 3 лютого 2023
Ім'я
Флоранс Лазар Наумович
|
|
Національність
|
|
Діяльність
інженер, архітектор
|
Лазар Наумович Флоранс — аккерманський інженер та архітектор.
Життєпис
Освіта та кар'єра
Навчався у Харківському технологічному інституті (зазначений у списку студентів 1914—1916 років[1]) та, імовірно, не закінчив його. Працював архітектором в Аккермані[2].
1923 року став співзасновником фірми OSAF разом із Михайлом Окуличем — власником маєтку Шаболат, — Левом Сінайським — інженером-залізничником — та Ізраїлем Анбіндером, який мав своє видавництво та книжковий магазин в Аккермані[3].
На початку 1920-х років Лазар жив на вулиці Сімеона Мурафи, 2 (нині — вул. Першотравнева), будинок знаходився навпроти стадіону біля сучасного рибного технікуму. У 1930-х роках жив на вулиці В. Александрі, 16 (нині — вул. Жовтнева, будинок знаходиться за Домом культури)[3].
Робота архітектором
У 1920—1930-х роках на курорті Шаболат саме під керівництвом Лазара Флоранса збудували більшість віл. У середині 1930-х років Лазар проєктував будинки для нового заможного району в Аккермані під назвою Новий Аккерман[3].
1936 року Лазар спроєктував садибу для Рональда Гармсена — головного інженера Національної дорожньої служби у повіті Четатя-Албе, — яку збудували на вулиці Короля Фердинанда (нині — вул. Миколаївська). Після того як СРСР окупував Аккерман 1940 року, в будівлі розмістили Дворець піонерів. З 1992 року в будівлі знаходиться Міський центр дитячої творчості. 1987 року будівлю визнали пам'яткою архітектори обласного значення[4].
Еміграція
У червні 1940 року, коли СРСР окупував Аккерман, Лазар Флоранс емігрував у Румунію[2]. У травні 1945 року жив у Бухаресті[3].
Галерея
Вілла «Вердиш», Шаболат
Примітки
- ↑ Учащиеся харьковских учебных заведений 1914–1916 гг., ВГД, 8 квітня 2019, переглянуто 2 лютого 2023
- ↑ 2,0 2,1 Флоранс Лазарь Наумович (Ноахимович), Cайт науково-технічної бібліотеки НТУ «ХПІ», переглянуто 2 лютого 2023
- ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3 Олексій Пермінов: Архітектор Флоранс, Старий Аккерман, 6 квітня 2020, переглянуто 2 лютого 2023
- ↑ Олексій Пермінов: Особняк инженера Гармсена, Старий Аккерман, 13 грудня 2019, переглянуто 4 лютого 2023