Флоранс Лазар Наумович: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
(Не показані 33 проміжні версії цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Інфобокс|вміст= | |||
{{Особа | {{Особа | ||
|фото = | |фото = Будинок у Шаболаті, арх. Лазар Флоранс.jpg | ||
|підпис = Будинок у Шаболаті (нині — [[Сергіївка]]), спроєктований Лазаром Флорансом | |||
|ім'я = Флоранс Лазар Наумович | |ім'я = Флоранс Лазар Наумович | ||
|дата народження = | |дата народження = | ||
Рядок 7: | Рядок 9: | ||
|місце смерті = | |місце смерті = | ||
|діяльність = інженер, архітектор | |діяльність = інженер, архітектор | ||
|національність = єврей | |національність = [[Євреї Аккермана|єврей]] | ||
}} | }} | ||
'''Лазар Наумович Флоранс''' — [[Білгород-Дністровський|аккерманський]] інженер та архітектор. | }} | ||
'''Лазар Наумович Флоранс''' — [[Білгород-Дністровський|аккерманський]] інженер та архітектор; під його керівництвом збудували більшість вілл на курорті Шаболат (нині — [[Сергіївка]]), [[Особняк Гармсена|особняк Рональда Гармсена]] (нині — [[Центр дитячої творчості]]) та будинки в районі [[Новий Аккерман (район)|Новий Аккерман]]. | |||
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
=== Освіта та кар'єра === | |||
Навчався у Харківському технологічному інституті (зазначений у списку студентів [[1914]]—[[1916]] років<ref>{{Cite web|url=https://cc.bingj.com/cache.aspx?q=url%3ahttps%3a%2f%2fforum.vgd.ru%2fpost%2f532%2f98540%2fp3061208.htm&d=4530000988563687&mkt=nl-BE&setlang=en-GB&w=EbOlg7U18ncMAdQ3XxHV3q0SHhSSXipL|назва=Учащиеся харьковских учебных заведений 1914–1916 гг.|видавець=ВГД|дата=8 квітня 2019|дата-доступу=2 лютого 2023}}</ref>) та, імовірно, не закінчив його. Працював архітектором в [[Білгород-Дністровський|Аккермані]]<ref name=":0">{{Cite web|назва=Флоранс Лазарь Наумович (Ноахимович)|url=http://library.kpi.kharkov.ua/uk/graduate/флоранс-лазарь-наумович-ноахимович|видавець=Cайт науково-технічної бібліотеки НТУ «ХПІ»|дата-доступу=2 лютого 2023}}</ref>. | |||
[[1923|1923 року]] став співзасновником фірми OSAF<ref>[https://adt.arcanum.com/en/view/MonitorulOficial_1924_07/?query=Galin+cetatea+alba&pg=594&layout=s Monitorul Oficial, iulie 1924 (nr. 140-165) 1924-07-10 / nr. 148]</ref> разом із Михайлом Окуличем — власником маєтку [[Сергіївка|Шаболат]], — Левом Сінайським — інженером-залізничником — та [[Анбіндер Ізраїль Абрамович|Ізраїлем Анбіндером]], який мав своє видавництво та книжковий магазин в Аккермані<ref name=":1">{{Cite web|url=https://www.facebook.com/groups/StaryiAkkerman/permalink/1331214797076183|назва=Архітектор Флоранс|видавець=Старий Аккерман|дата-доступу=2 лютого 2023|дата=6 квітня 2020|автор=Олексій Пермінов}}</ref>. OSAF, названа за першими літерами прізвищ засновників, будувала та продавала вілли та дачі на курорті Шаболат<ref name=":02">{{Cite web|назва=Книжный магазин Анбиндера|url=https://www.facebook.com/groups/StaryiAkkerman/posts/1929312160599774/|видавець=Старий Аккерман|дата=12 червня 2022|дата-доступу=16 лютого 2023|автор=Олексій Пермінов}}</ref>. | |||
На початку [[1920-ті|1920-х років]] Лазар жив на вулиці Сімеона Мурафи, 2 (нині — [[Вулиця Першотравнева|вул. Першотравнева]]), будинок знаходився навпроти [[Стадіон (Білгород-Дністровський)|стадіону]] біля сучасного [[Рибтехнікум|рибного технікуму]]. У [[1930-ті|1930-х роках]] жив на вулиці В. Александрі, 16 (нині — [[Вулиця Кирилова|вул. Кирилова]], будинок знаходиться за [[Центр культури та дозвілля|Домом культури]])<ref name=":1" />. | |||
=== Робота архітектором === | |||
==== Шаболат та Новий Аккерман ==== | |||
У [[1920-ті|1920]]—[[1930-ті|1930-х]] роках на курорті Шаболат (нині — [[Сергіївка]]) саме під керівництвом Лазара Флоранса збудували більшість вілл. У середині [[1930-ті|1930-х років]] Лазар проєктував будинки для нового заможного району в [[Білгород-Дністровський|Аккермані]] під назвою [[Новий Аккерман (район)|Новий Аккерман]]<ref name=":1" />. | |||
==== Особняк Гармсена ==== | |||
[[Файл:Особняк інженера Гармсена, Акерман 01.jpg|міні|праворуч|[[Особняк Рональда Гармсена]]]] | |||
{{Main|Особняк Гармсена}} | |||
[[1936|1936 року]] Лазар спроєктував особняк [[Гармсен Рональд Іванович|Рональда Гармсена]] — головного інженера Національної дорожньої служби у [[Четатя-Албе (повіт)|повіті Четатя-Албе]], — яку збудували на вулиці Короля Фердинанда (нині — [[Вулиця Миколаївська|вул. Миколаївська]]). Після того як СРСР окупував Аккерман [[1940|1940 року]], будівлю реквізували під приміщення Дворця піонерів. З [[1992|1992 року]] в будівлі знаходиться [[Міський центр дитячої творчості]]<ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/groups/StaryiAkkerman/posts/1232713626926301|назва=Особняк инженера Гармсена|видавець=Старий Аккерман|дата-доступу=4 лютого 2023|дата=13 грудня 2019|автор=Олексій Пермінов}}</ref>. | |||
==== Будинок Калуста Асвадурова ==== | |||
Належав Калусту [[Асвадурови|Асвадурову]] — сину богатого купця Марка Асвадурова. Знаходиться за адресою [[Вулиця Першотравнева|вул. Першотравнева]], 70. Після того як СРСР окупував місто, будівлю реквізували під поштамт та вузол зв'язку<ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/groups/StaryiAkkerman/posts/1124352637762401|назва=Фотосравнения. Дома Асвадуровых|видавець=Старий Аккерман|дата=7 серпня 2019|дата-доступу=4 лютого 2023|автор=Олексій Пермінов}}</ref>. | |||
<gallery mode="packed" heights="160" caption=""> | |||
Будинки Асвадурових.jpg|Будинок Калуста Асвадурова, [[1930-ті]] | |||
Вузол зв'язку, Білгород-Дністровський, 1970-ті.jpg|[[Вузол зв'язку]], [[1970-ті]] | |||
</gallery> | |||
=== Еміграція === | |||
У червні [[1940|1940 року]], коли СРСР окупував Аккерман, Лазар Флоранс емігрував у Румунію<ref name=":0" />. У травні [[1945|1945 року]] жив у Бухаресті<ref>{{Cite web|url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/db/Monitorul_Oficial_al_Rom%C3%A2niei._Partea_a_2-a_1945-05-28,_nr._118.pdf|назва=Regatul României; Monitorul Oficial al României|дата=28 травня 1945|дата-доступу=4 лютого 2023}}</ref>. | |||
== Галерея == | == Галерея == | ||
<gallery mode="packed" heights="160" caption=""> | <gallery mode="packed" heights="160" caption=""> | ||
Будинок у Шаболаті, арх. Лазар Флоранс.jpg|Будівля в [[Сергіївка|Шаболаті]], [[1920-ті|1920]]—[[1930-ті]], архітектор — Лазар Флоранс | Будинок у Шаболаті, арх. Лазар Флоранс.jpg|Будівля в [[Сергіївка|Шаболаті]], [[1920-ті|1920]]—[[1930-ті]], архітектор — Лазар Флоранс | ||
Вілла Вердиш, Шаболат.jpg|Вілла | Вілла Вердиш, Шаболат.jpg|Вілла примара курорту [[Шаболат]] Ілларіона Вердиша | ||
Вілла Анбіндера, Шаболат.jpg|Вілла [[Анбіндер Абрам Нойхович|Анбіндера]], [[Сергіївка|Шаболат]] | |||
Вілла Міттельштедт, Шаболат.jpg|Вілла Міттельштедт, Шаболат | |||
Вілла Кароля Г. Гассерта, Шаболат.jpg|Вілла Кароля Г. Гассерта, Шаболат | |||
Вілла Тонні (Поенару).jpg|Вілла Тонні (Поенару) | |||
Вілла Гх. Касіан.jpg|Вілла Гх. Касіан | |||
Вілла Ліндіков.jpg|Вілла Ліндіков | |||
Вілла Вільдерман.jpg|Вілла Вільдерман | |||
Вілла Др. Франк.jpg|Вілла Др. Франк | |||
Будинок на вул. Буджак, Четатя-Албе (1927).jpg|Будинок на вул. Буджак, Четатя-Албе, [[1927]] | |||
Банний заклад, арх. Лазар Флоранс.jpg|Банний заклад | |||
</gallery> | </gallery> | ||
Рядок 25: | Рядок 62: | ||
{{примітки}} | {{примітки}} | ||
[[Категорія:Люди | [[Категорія:Люди]] | ||
[[Категорія:Архітектори]] | |||
[[Категорія:Інженери]] |
Поточна версія на 23:50, 19 січня 2024
Лазар Наумович Флоранс — аккерманський інженер та архітектор; під його керівництвом збудували більшість вілл на курорті Шаболат (нині — Сергіївка), особняк Рональда Гармсена (нині — Центр дитячої творчості) та будинки в районі Новий Аккерман.
Життєпис
Освіта та кар'єра
Навчався у Харківському технологічному інституті (зазначений у списку студентів 1914—1916 років[1]) та, імовірно, не закінчив його. Працював архітектором в Аккермані[2].
1923 року став співзасновником фірми OSAF[3] разом із Михайлом Окуличем — власником маєтку Шаболат, — Левом Сінайським — інженером-залізничником — та Ізраїлем Анбіндером, який мав своє видавництво та книжковий магазин в Аккермані[4]. OSAF, названа за першими літерами прізвищ засновників, будувала та продавала вілли та дачі на курорті Шаболат[5].
На початку 1920-х років Лазар жив на вулиці Сімеона Мурафи, 2 (нині — вул. Першотравнева), будинок знаходився навпроти стадіону біля сучасного рибного технікуму. У 1930-х роках жив на вулиці В. Александрі, 16 (нині — вул. Кирилова, будинок знаходиться за Домом культури)[4].
Робота архітектором
Шаболат та Новий Аккерман
У 1920—1930-х роках на курорті Шаболат (нині — Сергіївка) саме під керівництвом Лазара Флоранса збудували більшість вілл. У середині 1930-х років Лазар проєктував будинки для нового заможного району в Аккермані під назвою Новий Аккерман[4].
Особняк Гармсена
1936 року Лазар спроєктував особняк Рональда Гармсена — головного інженера Національної дорожньої служби у повіті Четатя-Албе, — яку збудували на вулиці Короля Фердинанда (нині — вул. Миколаївська). Після того як СРСР окупував Аккерман 1940 року, будівлю реквізували під приміщення Дворця піонерів. З 1992 року в будівлі знаходиться Міський центр дитячої творчості[6].
Будинок Калуста Асвадурова
Належав Калусту Асвадурову — сину богатого купця Марка Асвадурова. Знаходиться за адресою вул. Першотравнева, 70. Після того як СРСР окупував місто, будівлю реквізували під поштамт та вузол зв'язку[7].
Будинок Калуста Асвадурова, 1930-ті
Еміграція
У червні 1940 року, коли СРСР окупував Аккерман, Лазар Флоранс емігрував у Румунію[2]. У травні 1945 року жив у Бухаресті[8].
Галерея
Примітки
- ↑ Учащиеся харьковских учебных заведений 1914–1916 гг., ВГД, 8 квітня 2019, переглянуто 2 лютого 2023
- ↑ 2,0 2,1 Флоранс Лазарь Наумович (Ноахимович), Cайт науково-технічної бібліотеки НТУ «ХПІ», переглянуто 2 лютого 2023
- ↑ Monitorul Oficial, iulie 1924 (nr. 140-165) 1924-07-10 / nr. 148
- ↑ 4,0 4,1 4,2 Олексій Пермінов: Архітектор Флоранс, Старий Аккерман, 6 квітня 2020, переглянуто 2 лютого 2023
- ↑ Олексій Пермінов: Книжный магазин Анбиндера, Старий Аккерман, 12 червня 2022, переглянуто 16 лютого 2023
- ↑ Олексій Пермінов: Особняк инженера Гармсена, Старий Аккерман, 13 грудня 2019, переглянуто 4 лютого 2023
- ↑ Олексій Пермінов: Фотосравнения. Дома Асвадуровых, Старий Аккерман, 7 серпня 2019, переглянуто 4 лютого 2023
- ↑ Regatul României; Monitorul Oficial al României, 28 травня 1945, переглянуто 4 лютого 2023