Шайбле Олександр Якович: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
=== Смерть === | === Смерть === | ||
У листопаді 1919 року переїхав до Одеси та захворів | У листопаді 1919 року переїхав до Одеси та захворів на тиф. Помер від важкого перебігу хвороби в одеському шпиталі 23 грудня того ж року. Похований на військовому відділенні Нового цвинтаря в Одесі. | ||
== Вшанування пам’яті == | == Вшанування пам’яті == | ||
Версія за 12:10, 30 серпня 2021
 | |
|
Ім'я
Шайбле Олександр Якович
|
|
|
Національність
німець
|
|
|
Діяльність
генерал-хорунжий Армії УНР, Військовий комісар Директорії України (в.о)
|
Олександр Якович Шайбле (нар. 18 січня 1878, Аккерман — пом. 23 грудня 1919, Одеса) — український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР.
Життєпис
Олександр Шайбле народився 18 січня 1878 року в Аккермані[1] у родині німецьких колоністів, які перебралися до Причорномор’я з Ельзасу (нині регіон Франції, що межує з Німеччиною). Його батько Яків Іванович Шайбле мав статус поселянина-власника, володів в Аккерманському повіті 50 десятинами землі, а окрім того, мав власність на півдні Буджаку та на Херсонщині[2].
Початок військової кар’єри
Олександр навчався у Кишинівському реальному училищі і після його закінчення 22 вересня 1898 року розпочав військову службу[3]. 1900 року закінчив Київське піхотне училище[4], з якого вийшов підпоручиком до 2-го піхотного Софійського полку (Смоленськ). 1907 року закінчив Миколаївську академію Генерального штабу за I розрядом, служив на штабовій посаді в Омській військовій окрузі. Напередодні Першої світової війни 1914—1918 Шайбле служив старшим ад'ютантом штабу Іркутського військового округу, підполковник (1913).
З грудня 1914 року — штаб-офіцер для особливих доручень штабу 28-го армійського корпусу. З травня 1915-го — начальник штабу 60-ї піхотної дивізії. У грудні 1915 року отримав звання полковника. З лютого 1917 року — командир 315-го піхотного Глухівського полку. Осінню 1917 року отримав звання генерал-майора, в. о. командувача XXIII армійського корпусу.
На службі Україні
Після утворення Української Центральної Ради і проголошення незалежності УНР зголосився до української армії. У березні 1918 року вступив до комітету з утворення української армії Військового міністерства УНР, у подальшому — член Військово-ученого комітету Військового міністерства Української Держави. З 21 січня 1919 року — начальник 2-го генерал-квартирмейстерства штабу Дієвої армії УНР. У лютому 1919-го став начальником Головного Управління Генерального штабу Дієвої армії УНР.
Смерть
У листопаді 1919 року переїхав до Одеси та захворів на тиф. Помер від важкого перебігу хвороби в одеському шпиталі 23 грудня того ж року. Похований на військовому відділенні Нового цвинтаря в Одесі.
Вшанування пам’яті
2018 року Верховна Рада встановила 18 січня ювілейною датою на честь 140-річчя від дня народження Олександра Шайбле[5].
Примітки
- ↑ Олександр Шайбле, Український інститут національної пам'яті, 18 січня 2018, переглянуто 30 серпня 2021
- ↑ Олександр Маркевич: Akkermanica: Олександр Шайбле - один з творців армії України, Тира.City, 1 квітня 2020, переглянуто 30 серпня 2021
- ↑ Шайбле Александр Яковлевич, Русская армия в Первой мировой войне, переглянуто 30 серпня 2021
- ↑ Громадська дія: Шайбле Олександр Якович. Довідники/Довідник з історії України, Віртуальна Русь, 2005, переглянуто 30 серпня 2021
- ↑ Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2018 році, Верховна Рада України, 8 лютого 2018, переглянуто 30 серпня 2021