Вірменська церква Успіння Пречистої Богородиці

Останнє редагування: 21 жовтня 2023
Матеріал з Аккерманіка
Версія від 15:38, 21 травня 2021, створена Nykyforiv (обговорення | внесок) (Створена сторінка: '''Вірменська церква Успіння Пречистої Богородиці''' (Сурб Аствацацін) — церква XIV сто...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Вірменська церква Успіння Пречистої Богородиці

Останнє редагування: 21 жовтня 2023

Вірменська церква Успіння Пречистої Богородиці (Сурб Аствацацін) — церква XIV століття у Білгороді-Дністровському[1], раніше одна з трьох церков вірменської громади міста, нині єдина збережена. Пам'ятка архітектури національного значення (охоронний № 561). Адреса: вул. Кутузова, 1.

Історія

Точна дата будівництва церкви не відома. Датування було проведено за двома плитами з написами, вмурованими в стіни церкви.

Церкву закрили 1940 року. До 2013 року в приміщенні церкви розташовувалася база археологічної експедиції[2]. 2013 року церкву передали вірменській громаді.

Опис

Сарматський склеп у дворі церкви

Споруда зального типу, зведена з каменю-пісковика, в плані Т-подібна. Церква Пресвятої Богородиці побудована в стилі базиліки, майже наполовину знаходиться під землею, і для входу в неї потрібно спуститися по 12 щаблях. У стінах церкви збереглися стародавні мармурові плити із зображенням Святого Хреста, на одній з яких (з південного боку церкви) вибито напис:

{{Цитата|«Св. хрест імені Спасителя, що святим знаменням називають в пам'ять Тінара, подружжя і батьків його. Літа 896 (1447)»Шаблон:Кінець цитати

На іншій плиті з північної сторони:

{{Цитата|«Святе знамення Христа поставлено в пам'ять Саркиса і батьків його. Літа 923 (1475)».Шаблон:Кінець цитати

На території церкви розташований сарматський склеп ІІІ століття н. е., який перенесли сюди з піщаного кар'єру на східній околиці міста[2].

Див. також

Примітки

  1. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Киев, «Будівельник», 1985
  2. 2,0 2,1 http://www.doroga.ua/poi/Odesskaya/Belgorod-Dnestrovskij/Armyanskaya_cerkovj/402

Джерела