Злочини СССР в Аккермані: відмінності між версіями

Матеріал з Аккерманіка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:


== Вбивства ==
== Вбивства ==
[[Файл:Гетьманченко Василь Іович.jpg|міні|200px|праворуч|[[Василь Гетьманченко]], закатований більшовиками]]
[[Файл:Гетьманченко Василь Іович.jpg|міні|200px|праворуч|[[Василь Гетьманченко]], закатований большовиками]]
* [[Гетьманченко Василь Іович|Василь Гетьманченко]] — український громадський та політичний діяч 1930-х років на Південній Бессарабії<ref name=":1">{{Cite book|назва=Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). т. 1 с. 365—378|місце=Париж — Нью-Йорк|рік=1955|видавництво=Молоде життя|дата-доступу=30 серпня 2021|url=http://izbornyk.org.ua/encycl/euii029.htm|автор=Наукове товариство ім. Шевченка у Європі}}</ref>, зв’язковий ОУН на теренах [[Буджак|Буджака]]<ref>{{Cite book|назва=Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Розділ «Чисельність підпільної мережі ОУН на території УРСР в 1940–1941 роках» — с. 260—268|місце=Львів|рік=1992|дата-доступу=30 серпня 2021|автор=Гривул Тарас|видавництво=Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України|url=http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Uks_2012_22_23}}</ref><ref name=":2">{{Cite book|назва=Втрати ОУН в часи Другої Світової війни — с. 49|автор=Верига Василь|видавництво=Новий Шлях|місце=Торонто|рік=1991|дата-доступу=30 серпня 2021|url=https://diasporiana.org.ua/istoriya/2332-veriga-v-vtrati-oun-v-chasi-drugoyi-svitovoyi-viyni/}}</ref>. Після окупації комуністи викрили Гетьманченка та заарештували його [[30 липня]] [[1940|1940 року]] в [[Білгород-Дністровський|Аккермані]]. Обвинувачення — керівництво контррозвідувальними органами ОУН<ref name=":0">{{Cite web|url=https://www.scribd.com/presentation/517805538/Розстріли-в-Чернівцях-в-червні-липні-1941-p-final|автор=Старик Володимир|назва=Розстріли в Чернівцях в червні-липні 1941 р.|дата=29 липня 2021|видавець=Scribd|дата-доступу=30 серпня 2021}}</ref>. Більшовики закатували Василя<ref name=":2" /><ref name=":1" />, він не дожив до суду та помер [[13 жовтня]] [[1940|1940 року]] в Аккерманській лікарні<ref name=":0" />.
* [[Гетьманченко Василь Іович|Василь Гетьманченко]] — український громадський та політичний діяч 1930-х років на Південній Бессарабії<ref name=":1">{{Cite book|назва=Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). т. 1 с. 365—378|місце=Париж — Нью-Йорк|рік=1955|видавництво=Молоде життя|дата-доступу=30 серпня 2021|url=http://izbornyk.org.ua/encycl/euii029.htm|автор=Наукове товариство ім. Шевченка у Європі}}</ref>, зв’язковий ОУН на теренах [[Буджак|Буджака]]<ref>{{Cite book|назва=Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Розділ «Чисельність підпільної мережі ОУН на території УРСР в 1940–1941 роках» — с. 260—268|місце=Львів|рік=1992|дата-доступу=30 серпня 2021|автор=Гривул Тарас|видавництво=Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України|url=http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Uks_2012_22_23}}</ref><ref name=":2">{{Cite book|назва=Втрати ОУН в часи Другої Світової війни — с. 49|автор=Верига Василь|видавництво=Новий Шлях|місце=Торонто|рік=1991|дата-доступу=30 серпня 2021|url=https://diasporiana.org.ua/istoriya/2332-veriga-v-vtrati-oun-v-chasi-drugoyi-svitovoyi-viyni/}}</ref>. Після окупації комуністи викрили Гетьманченка та заарештували його [[30 липня]] [[1940|1940 року]] в [[Білгород-Дністровський|Аккермані]]. Обвинувачення — керівництво контррозвідувальними органами ОУН<ref name=":0">{{Cite web|url=https://www.scribd.com/presentation/517805538/Розстріли-в-Чернівцях-в-червні-липні-1941-p-final|автор=Старик Володимир|назва=Розстріли в Чернівцях в червні-липні 1941 р.|дата=29 липня 2021|видавець=Scribd|дата-доступу=30 серпня 2021}}</ref>. Большовики закатували Василя<ref name=":2" /><ref name=":1" />, він не дожив до суду та помер [[13 жовтня]] [[1940|1940 року]] в Аккерманській лікарні<ref name=":0" />.


== Крадіжки ==
== Крадіжки ==

Версія за 10:32, 23 квітня 2024

Злочини СССР в Аккермані — список злочинів, вчинених в Аккермані окупаційним режимом СССР.

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її.

Вбивства

Василь Гетьманченко, закатований большовиками
  • Василь Гетьманченко — український громадський та політичний діяч 1930-х років на Південній Бессарабії[1], зв’язковий ОУН на теренах Буджака[2][3]. Після окупації комуністи викрили Гетьманченка та заарештували його 30 липня 1940 року в Аккермані. Обвинувачення — керівництво контррозвідувальними органами ОУН[4]. Большовики закатували Василя[3][1], він не дожив до суду та помер 13 жовтня 1940 року в Аккерманській лікарні[4].

Крадіжки

Дворець піонерів, 1941

Злочини проти громад

Вірменська громада

1940 року у вірменської громади Аккермана комуністи відібрали церкву Успіння Пречистої Богородиці[7].

1980 року компартійні керівники розграбували та побудували на місці Вірменського кладовища гуртожиток м’ясокомбінату[8].

Єврейська громада

Комуністи ліквідували єврейські інституції та організації, включно з навчальними закладами і благодійними організаціями; залишили лише молитовні будинки та цвинтарі. Через місяць після окупації почалася хвиля арештів. З міста зникли єврейські активісти, сіоністи та всі, хто відігравав роль у єврейському громадському житті[9].

У ніч на 13 червня 1941 року, серед ночі, комуністи «підняли» сотні людей і депортували їх у Сибір, на ​​Урал та Байкал. Серед вигнанців були: Моше Хеллман, який багато років служив головою громади, Ізраель Ейбіндерр, брати Єрославські, Кути Вільдерман, Шалом Теплізький, Давид Берман, Шмуель Гелборд, Йосиф Квітко, Ханіна Краснінскі та інші. Лише деякі з вигнанців вижили і жоден із них не повернувся до рідного міста[9].

Римо-католики

Докладніше: Римсько-католицька церква

1946 року окупаційна влада СССР закрила Римсько-католицьку церкву, відібрала її приміщення та перетворила його на житловий будинок. З тих пір у будівлі проживає вісім родин та розташована невелика фірма[10].

Примітки

  1. ↑ 1,0 1,1 Наукове товариство ім. Шевченка у Європі: Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). т. 1 с. 365—378 — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955., переглянуто 30 серпня 2021
  2. ↑ Гривул Тарас: Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Розділ «Чисельність підпільної мережі ОУН на території УРСР в 1940–1941 роках» — с. 260—268 — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 1992., переглянуто 30 серпня 2021
  3. ↑ 3,0 3,1 Верига Василь: Втрати ОУН в часи Другої Світової війни — с. 49 — Торонто : Новий Шлях, 1991., переглянуто 30 серпня 2021
  4. ↑ 4,0 4,1 Старик Володимир: Розстріли в Чернівцях в червні-липні 1941 р., Scribd, 29 липня 2021, переглянуто 30 серпня 2021
  5. ↑ Олексій Пермінов: Книжный магазин Анбиндера, Старий Аккерман, 12 червня 2022, переглянуто 16 лютого 2023
  6. ↑ Олексій Пермінов: Особняк инженера Гармсена, Старий Аккерман, 13 грудня 2019, переглянуто 4 лютого 2023
  7. ↑ Вірменська церква, Дорога.ua, переглянуто 17 лютого 2023
  8. ↑ Володимир Воротнюк: Страницы истории: Асвадуровы и Аккерман, Топор, 16 травня 2016, переглянуто 20 травня 2021
  9. ↑ 9,0 9,1 Нісан Амітай Стамбул: Аккерман і містечка його району. Книга пам'яті, сторінка 194 — Тель-Авів : Товариство емігрантів з Аккермана та околиць, 1983.
  10. ↑ Парафія св. Маргарити з Антіохії в м. Білгород-Дністровським, Римо-Католицька церква Одеської єпархії, переглянуто 4 березня 2023

Посилання

Отримано з https://akkermanika.org/index.php?title=Злочини_СССР_в_Аккермані&oldid=9523