Товариство «Просвіта» в Аккермані: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
</gallery> | </gallery> | ||
[[Файл:Галин Мартирій Андрійович.gif|праворуч|міні|[[Галин Мартирій Андрійович|Мартирій Галин]] – член аккерманської «Просвіти»]] | |||
Одним із членів аккерманської «Просвіти» був [[Галин Мартирій Андрійович]] — також співзасновник Українського наукового товариства, автор перших наукових хірургічних праць, опублікованих українською мовою, та перших українських словників медичної термінології<ref>{{Cite book|url=https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/7732/1/52.pdf|назва=Cлово про Галина Мартирія Андрійовича та його словники|місце=Луцьк|автор=Марія Джура|дата-доступу=22 травня 2023|видавництво=Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки|рік=2015}}</ref>. | Одним із членів аккерманської «Просвіти» був [[Галин Мартирій Андрійович]] — також співзасновник Українського наукового товариства, автор перших наукових хірургічних праць, опублікованих українською мовою, та перших українських словників медичної термінології<ref>{{Cite book|url=https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/7732/1/52.pdf|назва=Cлово про Галина Мартирія Андрійовича та його словники|місце=Луцьк|автор=Марія Джура|дата-доступу=22 травня 2023|видавництво=Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки|рік=2015}}</ref>. | ||
Версія за 09:58, 10 листопада 2023
.png)
Товариство «Просвіта» в Аккермані — громадська організація, що діяла в місті в 1930-х роках. Перша «Просвіта» на Бессарабії. При ній працювала читальня та бібліотека.
Історія
Товариство «Просвіта» — це громадська організація, створена 1868 року у Львові з метою культурно-наукового розвитку, консолідації народної спільноти та піднесення національної свідомості українського народу[1].
Під час румунської окупації управління Бессарабією характеризувалося зниженням культурного, економічного та соціального рівня населення, при цьому були впроваджені колоніальні методи та активно здійснювалася асиміляція українського населення[2].
В Аккермані, де керівниками українського національного відродження були Мартирій Галин, І. Гаврилюк та Василь Гетьманченко[2], «Просвіту» відкрили 1936 року. Про це 1937 року повідомляла львівська газета «Діло»[3]:
.jpg)
Одним із членів аккерманської «Просвіти» був Галин Мартирій Андрійович — також співзасновник Українського наукового товариства, автор перших наукових хірургічних праць, опублікованих українською мовою, та перших українських словників медичної термінології[4].
Імовірно, 1940 року, після першої окупації СССР, товариство «Просвіта» було заборонене і ліквідоване — як і в усій окупованій Україні.
1994 року відроджене як «Білгород-Дністровське міське товариство „Просвіта“»[5].
Примітки
- ↑ Стаття «Товариство „Просвіта“ (1868—1939)» на Вікіпедії
- ↑ 2,0 2,1 А. І. Жуковський: Бессарабія, Енциклопедія сучасної України, 2003
- ↑ Оснування т-ва «Просвіта» в Аккермані, Діло, 28 січня 1937, переглянуто 21 травня 2023
- ↑ Марія Джура: Cлово про Галина Мартирія Андрійовича та його словники — Луцьк : Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, 2015., переглянуто 22 травня 2023
- ↑ Перелік громадських об’єднань в міста Білгорода-Дністровського, Білгород-Дністровська міська рада