Товариство «Просвіта» в Аккермані: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
Під час румунської окупації управління [[Бессарабія|Бессарабією]] характеризувалося зниженням культурного, економічного та соціального рівня населення, при цьому були впроваджені колоніальні методи та активно здійснювалася асиміляція українського населення<ref name=":0">{{Cite web|url=https://esu.com.ua/article-39555|назва=Бессарабія|видавець=Енциклопедія сучасної України|автор=А. І. Жуковський|дата=2003}}</ref>. | Під час румунської окупації управління [[Бессарабія|Бессарабією]] характеризувалося зниженням культурного, економічного та соціального рівня населення, при цьому були впроваджені колоніальні методи та активно здійснювалася асиміляція українського населення<ref name=":0">{{Cite web|url=https://esu.com.ua/article-39555|назва=Бессарабія|видавець=Енциклопедія сучасної України|автор=А. І. Жуковський|дата=2003}}</ref>. | ||
В [[Аккерман|Аккермані]] | В [[Аккерман|Аккермані]] керівниками українського національного відродження були [[Мартирій Галин]], [[Ілько Гаврилюк]] та [[Гетьманченко Василь Іович|Василь Гетьманченко]]<ref name=":0" />. До заснування аккерманської «Просвіти» значно приклався Ілько Гаврилюк, який і висунув цю ідею. У жовтні 1936 року вже діяла Рада «Просвіти» та був утверджений статут товариства<ref name=":1">[https://libraria.ua/issues/192/20646/?PageNumber=2 Діло, № 241, 25 жовтня 1936]</ref>; і вже наприкінці року організація була заснована. Про це [[1937|1937 року]] повідомляла львівська газета «Діло»<ref>{{Cite web|url=https://libraria.ua/issues/192/20939/|назва=Оснування т-ва «Просвіта» в Аккермані. — с. 4|дата=28 січня 1937|видавець=Діло|дата-доступу=21 травня 2023}}</ref>:<gallery mode="packed" heights="160" caption=""> | ||
Новина про «Просвіту» (1937).jpg | Новина про «Просвіту» (1937).jpg | ||
</gallery> | </gallery> | ||
[[Файл:Галин Мартирій Андрійович.gif|праворуч|міні|200px|[[Галин Мартирій Андрійович|Мартирій Галин]] – член аккерманської «Просвіти»]] | [[Файл:Галин Мартирій Андрійович.gif|праворуч|міні|200px|[[Галин Мартирій Андрійович|Мартирій Галин]] – член аккерманської «Просвіти»]] | ||
У жовтні 1936 року в статті «<nowiki/>[[Басарабія — забута країна]]<nowiki/>» газети «Діло» повідомлялося, що товариство «Просвіта» в Аккермані планувало видавати часопис для бессарабських українців<ref name=":1" />. | |||
Одним із членів аккерманської «Просвіти» був [[Галин Мартирій Андрійович]] — також співзасновник Українського наукового товариства, автор перших наукових хірургічних праць, опублікованих українською мовою, та перших українських словників медичної термінології<ref>{{Cite book|url=https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/7732/1/52.pdf|назва=Cлово про Галина Мартирія Андрійовича та його словники|місце=Луцьк|автор=Марія Джура|дата-доступу=22 травня 2023|видавництво=Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки|рік=2015}}</ref>. | Одним із членів аккерманської «Просвіти» був [[Галин Мартирій Андрійович]] — також співзасновник Українського наукового товариства, автор перших наукових хірургічних праць, опублікованих українською мовою, та перших українських словників медичної термінології<ref>{{Cite book|url=https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/7732/1/52.pdf|назва=Cлово про Галина Мартирія Андрійовича та його словники|місце=Луцьк|автор=Марія Джура|дата-доступу=22 травня 2023|видавництво=Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки|рік=2015}}</ref>. | ||
Версія за 23:26, 4 грудня 2023
.png)
Товариство «Просвіта» в Аккермані — громадська організація, що діяла в місті в 1930-х роках. Перша «Просвіта» на Бессарабії. При ній працювала читальня та бібліотека.
Історія
Товариство «Просвіта» — це громадська організація, створена 1868 року у Львові з метою культурно-наукового розвитку, консолідації народної спільноти та піднесення національної свідомості українського народу[1].
Під час румунської окупації управління Бессарабією характеризувалося зниженням культурного, економічного та соціального рівня населення, при цьому були впроваджені колоніальні методи та активно здійснювалася асиміляція українського населення[2].
В Аккермані керівниками українського національного відродження були Мартирій Галин, Ілько Гаврилюк та Василь Гетьманченко[2]. До заснування аккерманської «Просвіти» значно приклався Ілько Гаврилюк, який і висунув цю ідею. У жовтні 1936 року вже діяла Рада «Просвіти» та був утверджений статут товариства[3]; і вже наприкінці року організація була заснована. Про це 1937 року повідомляла львівська газета «Діло»[4]:
.jpg)
У жовтні 1936 року в статті «Басарабія — забута країна» газети «Діло» повідомлялося, що товариство «Просвіта» в Аккермані планувало видавати часопис для бессарабських українців[3].
Одним із членів аккерманської «Просвіти» був Галин Мартирій Андрійович — також співзасновник Українського наукового товариства, автор перших наукових хірургічних праць, опублікованих українською мовою, та перших українських словників медичної термінології[5].
Імовірно, 1940 року, після першої окупації СССР, товариство «Просвіта» було заборонене і ліквідоване — як і в усій окупованій Україні.
1994 року відроджене як «Білгород-Дністровське міське товариство „Просвіта“»[6].
Примітки
- ↑ Стаття «Товариство „Просвіта“ (1868—1939)» на Вікіпедії
- ↑ 2,0 2,1 А. І. Жуковський: Бессарабія, Енциклопедія сучасної України, 2003
- ↑ 3,0 3,1 Діло, № 241, 25 жовтня 1936
- ↑ Оснування т-ва «Просвіта» в Аккермані. — с. 4, Діло, 28 січня 1937, переглянуто 21 травня 2023
- ↑ Марія Джура: Cлово про Галина Мартирія Андрійовича та його словники — Луцьк : Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, 2015., переглянуто 22 травня 2023
- ↑ Перелік громадських об’єднань в міста Білгорода-Дністровського, Білгород-Дністровська міська рада