Товариство «Просвіта» в Аккермані: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Файл:Просвіта (лого).png|міні|Один із логотипів «Просвіти»]] | [[Файл:Просвіта (лого).png|міні|Один із логотипів «Просвіти»]] | ||
}} | }} | ||
'''Товариство «Просвіта» в Аккермані''' — громадська організація, що діяла в [[Білгород-Дністровський|місті]] в [[1930-ті|1930-х | '''Товариство «Просвіта» в Аккермані''' — громадська організація, що діяла в [[Білгород-Дністровський|місті]] в кінці [[1930-ті|1930-х років]]. Перша «Просвіта» на [[Бессарабія|Бессарабії]]. При ній працювала читальня та бібліотека. | ||
Створена за сприяння [[Гаврилюк Ілько Іванович|Ілька Гаврилюка]] — українського письменника та громадсько-політичного діяча Півдня України. | |||
==Історія== | ==Історія== | ||
Версія за 11:11, 18 січня 2024
.png)
Товариство «Просвіта» в Аккермані — громадська організація, що діяла в місті в кінці 1930-х років. Перша «Просвіта» на Бессарабії. При ній працювала читальня та бібліотека.
Створена за сприяння Ілька Гаврилюка — українського письменника та громадсько-політичного діяча Півдня України.
Історія
Товариство «Просвіта» — це громадська організація, створена 1868 року у Львові з метою культурно-наукового розвитку, консолідації народної спільноти та піднесення національної свідомості українського народу[1].
Під час румунської окупації управління Бессарабією характеризувалося зниженням культурного, економічного та соціального рівня населення, при цьому були впроваджені колоніальні методи та активно здійснювалася асиміляція українського населення[2].
В Аккермані керівниками українського національного відродження були Мартирій Галин, Ілько Гаврилюк та Василь Гетьманченко[2]. До заснування аккерманської «Просвіти» значно приклався Ілько Гаврилюк, який і висунув цю ідею. У жовтні 1936 року вже діяла Рада «Просвіти», яка затвердила статут товариства[3]; і вже наприкінці року організація розпочала свою діяльність та відкрила в місті читальню та бібліотеку. Про це 1937 року повідомляла львівська газета «Діло»[4]:
.jpg)
Окрім того, в жовтні 1936 року в статті «Басарабія — забута країна» газети «Діло» повідомлялося, що товариство «Просвіта» в Аккермані планувало видавати часопис для бессарабських українців[3].
Одним із членів аккерманської «Просвіти» був Галин Мартирій Андрійович — також співзасновник Українського наукового товариства, автор перших наукових хірургічних праць, опублікованих українською мовою, та перших українських словників медичної термінології[5].
Імовірно, 1940 року, після першої окупації СССР, товариство «Просвіта» було заборонене і ліквідоване — як і в усій окупованій Україні.
1994 року відроджене як «Білгород-Дністровське міське товариство „Просвіта“»[6].
Примітки
- ↑ Стаття «Товариство „Просвіта“ (1868—1939)» на Вікіпедії
- ↑ 2,0 2,1 А. І. Жуковський: Бессарабія, Енциклопедія сучасної України, 2003
- ↑ 3,0 3,1 Роман Голіян «Басарабія — забута країна» — Діло, № 241, 25 жовтня 1936 — Львів
- ↑ Оснування т-ва «Просвіта» в Аккермані. — с. 4, Діло, 28 січня 1937, переглянуто 21 травня 2023
- ↑ Марія Джура: Cлово про Галина Мартирія Андрійовича та його словники — Луцьк : Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, 2015., переглянуто 22 травня 2023
- ↑ Перелік громадських об’єднань в міста Білгорода-Дністровського, Білгород-Дністровська міська рада