Товариство «Просвіта» в Аккермані: відмінності між версіями

Версія за 18:21, 7 лютого 2024

Один із логотипів «Просвіти»

Товариство «Просвіта» в Аккермані — громадська організація, що діяла в місті в кінці 1930-х років. Перша «Просвіта» на Бессарабії. При ній працювала читальня та бібліотека.

Створена за сприяння Ілька Гаврилюка — українського письменника та громадсько-політичного діяча Півдня України.

Історія

Передумови

Товариство «Просвіта» — це громадська організація, створена 1868 року у Львові з метою культурно-наукового розвитку, консолідації народної спільноти та піднесення національної свідомості українського народу^[1].

Під час румунської окупації управління Бессарабією характеризувалося зниженням культурного, економічного та соціального рівня населення, при цьому були впроваджені колоніальні методи та активно здійснювалася асиміляція українського населення^[2].

Заснування

Ілько Гаврилюк, один із засновників «Просвіти» в Аккермані

В Аккермані керівниками українського національного відродження були Мартирій Галин, Ілько Гаврилюк та Василь Гетьманченко^[2]. До заснування аккерманської «Просвіти» значно доклався Ілько Гаврилюк^[3] — перший український представник від Бессарабії в румунському парламенті (з 1932)^[4], виборював ширші права для української національної спільноти^[5].

У жовтні 1936 року в Аккермані вже діяла Рада «Просвіти», яка затвердила статут товариства^[3]. Наприкінці 1936 року організація розпочала свою діяльність та відкрила в місті читальню та бібліотеку. Про це 1937 року повідомляла львівська газета «Діло»^[6]:

Мартирій Галин – член аккерманської «Просвіти»

Окрім того, в жовтні 1936 року в статті «Басарабія — забута країна» газети «Діло» повідомлялося, що товариство «Просвіта» в Аккермані планувало видавати часопис для бессарабських українців^[3].

Одним із членів аккерманської «Просвіти» був Галин Мартирій Андрійович — також співзасновник Українського наукового товариства, автор перших наукових хірургічних праць, опублікованих українською мовою, та перших українських словників медичної термінології^[7].

Імовірно, 1940 року, після першої окупації СССР, товариство «Просвіта» було заборонене і ліквідоване — як і в усій окупованій Україні.

1994 року відроджене як «Білгород-Дністровське міське товариство „Просвіта“»^[8].

Склад

Ілько Гаврилюк — президент
інж. Н. Никлієвич — віце-президент
інж. Василь Гетьманченко — віце-президент
проф. Ц. Ребюк — секретар
Леонід Бєлкін — бібліотекар^[9]

Примітки

↑ Стаття «Товариство „Просвіта“ (1868—1939)» на Вікіпедії
↑ ^2,0 ^2,1 А. І. Жуковський: Бессарабія, Енциклопедія сучасної України, 2003
↑ ^3,0 ^3,1 ^3,2 Роман Голіян «Басарабія — забута країна» — Діло, № 241, 25 жовтня 1936 — Львів
↑ З наших справ — Рада (Львів), №18 від 07.08.1932, с. 3
↑ Гаврилюк Ілько Іванович / Р. І. Доценко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006
↑ Оснування т-ва «Просвіта» в Аккермані. — с. 4, Діло, 28 січня 1937, переглянуто 21 травня 2023
↑ Марія Джура: Cлово про Галина Мартирія Андрійовича та його словники — Луцьк : Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, 2015., переглянуто 22 травня 2023
↑ Перелік громадських об’єднань в міста Білгорода-Дністровського, Білгород-Дністровська міська рада
↑ Viitorul, № 8679 від 1936-12-13

[1] Стаття «Товариство „Просвіта“ (1868—1939)» на Вікіпедії

[:0-2] 2,0 ^2,1 А. І. Жуковський: Бессарабія, Енциклопедія сучасної України, 2003

[:1-3] 3,0 ^3,1 ^3,2 Роман Голіян «Басарабія — забута країна» — Діло, № 241, 25 жовтня 1936 — Львів

[4] З наших справ — Рада (Львів), №18 від 07.08.1932, с. 3

[:2-5] Гаврилюк Ілько Іванович / Р. І. Доценко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006

[6] Оснування т-ва «Просвіта» в Аккермані. — с. 4, Діло, 28 січня 1937, переглянуто 21 травня 2023

[7] Марія Джура: Cлово про Галина Мартирія Андрійовича та його словники — Луцьк : Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, 2015., переглянуто 22 травня 2023

[8] Перелік громадських об’єднань в міста Білгорода-Дністровського, Білгород-Дністровська міська рада

[9] Viitorul, № 8679 від 1936-12-13

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 ==Історія==
+=== Передумови ===
 Товариство «Просвіта» — це громадська організація, створена [[1868|1868 року]] у Львові з метою культурно-наукового розвитку, консолідації народної спільноти та піднесення національної свідомості українського народу<ref>[https://uk.wikipedia.org/wiki/Товариство_«Просвіта»_(1868—1939) Стаття «Товариство „Просвіта“ (1868—1939)» на Вікіпедії]</ref>.
 Під час [[Румунська окупація (1918—1940)|румунської окупації]] управління [[Бессарабія|Бессарабією]] характеризувалося зниженням культурного, економічного та соціального рівня населення, при цьому були впроваджені колоніальні методи та активно здійснювалася асиміляція українського населення<ref name=":0">{{Cite web|url=https://esu.com.ua/article-39555|назва=Бессарабія|видавець=Енциклопедія сучасної України|автор=А. І. Жуковський|дата=2003}}</ref>.
+=== Заснування ===
 [[Файл:Гаврилюк Ілько Іванович.jpg|міні|праворуч|200px|Ілько Гаврилюк, один із засновників «Просвіти» в Аккермані]]
 В [[Аккерман|Аккермані]] керівниками українського національного відродження були [[Мартирій Галин]], [[Ілько Гаврилюк]] та [[Гетьманченко Василь Іович|Василь Гетьманченко]]<ref name=":0" />. До заснування аккерманської «Просвіти» значно доклався Ілько Гаврилюк<ref name=":1" /> — перший український представник від Бессарабії в румунському парламенті (з [[1932]])<ref>[https://libraria.ua/issues/1311/107741/?PageNumber=3&ArticleId=3631427&Search=%D0%B3%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BB%D1%8E%D0%BA З наших справ — Рада (Львів), №18 від 07.08.1932, с. 3]</ref>, виборював ширші права для української національної спільноти<ref name=":2">[https://esu.com.ua/article-28035 Гаврилюк Ілько Іванович] / Р. І. Доценко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006</ref>.