Товариство «Просвіта» в Аккермані
Товариство «Просвіта» в Аккермані — громадська організація, що діяла в місті в кінці 1930-х років. Перша «Просвіта» на Бессарабії. При ній працювала читальня та бібліотека.
Створена за сприяння Ілька Гаврилюка — українського письменника та громадсько-політичного діяча Півдня України.
Історія
Передумови
Товариство «Просвіта» — це громадська організація, створена 1868 року у Львові з метою культурно-наукового розвитку, консолідації народної спільноти та піднесення національної свідомості українського народу[1].
Під час румунської окупації управління Бессарабією характеризувалося зниженням культурного, економічного та соціального рівня населення, при цьому були впроваджені колоніальні методи та активно здійснювалася асиміляція українського населення[2].
Заснування
В Аккермані керівниками українського національного відродження були Мартирій Галин, Ілько Гаврилюк та Василь Гетьманченко[2]. До заснування аккерманської «Просвіти» значно доклався Ілько Гаврилюк[3] — перший український представник від Бессарабії в румунському парламенті (з 1932)[4], виборював ширші права для української національної спільноти[5].
У жовтні 1936 року в Аккермані вже діяла Рада «Просвіти», яка затвердила статут товариства[3]. Наприкінці 1936 року організація розпочала свою діяльність та відкрила в місті читальню та бібліотеку. Про це 1937 року повідомляла львівська газета «Діло»[6]:
Окрім того, в жовтні 1936 року в статті «Басарабія — забута країна» газети «Діло» повідомлялося, що товариство «Просвіта» в Аккермані планувало видавати часопис для бессарабських українців[3].
Одним із членів аккерманської «Просвіти» був Галин Мартирій Андрійович — також співзасновник Українського наукового товариства, автор перших наукових хірургічних праць, опублікованих українською мовою, та перших українських словників медичної термінології[7].
Імовірно, 1940 року, після першої окупації СССР, товариство «Просвіта» було заборонене і ліквідоване — як і в усій окупованій Україні.
1994 року відроджене як «Білгород-Дністровське міське товариство „Просвіта“»[8].
Склад
- Ілько Гаврилюк — президент
- інж. Н. Никлієвич — віце-президент
- інж. Василь Гетьманченко — віце-президент
- проф. Ц. Ребюк — секретар
- Леонід Бєлкін — бібліотекар[9]
Примітки
- ↑ Стаття «Товариство „Просвіта“ (1868—1939)» на Вікіпедії
- ↑ 2,0 2,1 А. І. Жуковський: Бессарабія, Енциклопедія сучасної України, 2003
- ↑ 3,0 3,1 3,2 Роман Голіян «Басарабія — забута країна» — Діло, № 241, 25 жовтня 1936 — Львів
- ↑ З наших справ — Рада (Львів), №18 від 07.08.1932, с. 3
- ↑ Гаврилюк Ілько Іванович / Р. І. Доценко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006
- ↑ Оснування т-ва «Просвіта» в Аккермані. — с. 4, Діло, 28 січня 1937, переглянуто 21 травня 2023
- ↑ Марія Джура: Cлово про Галина Мартирія Андрійовича та його словники — Луцьк : Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, 2015., переглянуто 22 травня 2023
- ↑ Перелік громадських об’єднань в міста Білгорода-Дністровського, Білгород-Дністровська міська рада
- ↑ Viitorul, № 8679 від 1936-12-13